Лікування цитомегаловірусної інфекції у жінок: як лікувати цитомегаловірус?

Зміст статті

1 Що таке цитомегаловірус?
2 Зараження цитомегаловірусом
3 Шляхи розповсюдження
4 Фактори розвитку інфекції
5 Симптоми цитомегаловірусу у жінок
- 5.1 Чим супроводжується ЦМВ-інфекція у жінок зі зниженим імунітетом?
- 5.2 Симптоми цитомегаловірусу у жінок зі Снідом
- 5.3 Симптоми у жінок в період вагітності
6 Симптоми ускладнень і наслідків цитомегаловірусу
7 Рідкісні форми ЦМВ
8 Ускладнення
9 Діагностика цитомегаловірусу
10 Визначення давності зараження
11 До яких лікарів звертатися, якщо у Вас цитомегаловірусна інфекція?
12 Лікування ЦМВ
- 12.1 Медикаментозно
- 12.2 Народними засобами
13 Профілактика

У даній статті мова піде про цитомегаловірусної інфекції. Про те, які методи лікування використовують для цього захворювання. А також про причини, симптоми, діагностики цієї хвороби.

Зміст

Що таке цитомегаловірус?

Цитомегаловірус — це один з роду вірусів, який належить до родини герпесвірусів. Він довічно зберігається в організмі людини. Такий вірус не дуже заразний. Ймовірність зараження висока, якщо дуже тривалий час було близьке спілкування з людиною, у якого є цей вірус.

Вірус не несе значущого праці організму, в тому випадку, якщо імунна система людини в порядку. Небезпечний період-це вагітність.

Зараження цитомегаловірусом

Зараження вірусом може відбуватися такими способами:

Повітряно-краплинно;

Контактно-побутовий;

Статевий;

Від матері до плоду;

Інфікування дитини під час пологів;

Зараження через грудне молоко;

Можливе зараження при переливанні крові;

Трансплантація органів

При всьому цьому головним джерелом зараження вважається пацієнт з діагнозом цитомегалія

Шляхи розповсюдження

Існують безліч шляхів поширення цитомегаловірусу:

Через слину, при поцілунку;

Через сперму, при статевому контакті без запобіжника;

Через плаценту під час вагітності;

Через органи, при пересадці від пацієнта з вірусом;

Через кров, під час переливання;

Через грудне молоко матері, в післяпологовому періоді, під час годування;

Через брудні ручки, чужі зубні щітки та інші побутові предмети.

Знаючи всі шляхи поширення вірусу, людина може цілком убезпечити себе. Необхідно дотримуватися правил особистої гігієни, членам сім’ї потрібно здати кров на цитомегаловірус

Фактори розвитку інфекції

До основних факторів розвитку інфекції належать:

Джерело зараження. Тобто людина, яка вже має цитомегаловірус. При дуже близькому і обов’язком спілкуванні з цією людиною є ризик заразитися.

Механізми передачі. Тобто, через які шляхи можливе зараження. До них відносяться статеві зв’язки, поцілунки, донорство, пересадки органів, від матері до дитини та інше.

Ступінь чутливості організму людини до вірусів. Тобто, на скільки людина захищений імунітетом. Якщо людина має досить сильний і стійкий імунітет, зараження можна уникнути.

Симптоми цитомегаловірусу у жінок

Клініка прояви вірусу в основному залежить від стану імунітету пацієнта. У тому випадку, якщо імунна система людини нормальна, цитомегаловірус може зберігатися в організмі, зовсім не проявляючись і не завдаючи шкоди людині.

Але існує одна проблема, яка виражається тим, що вірус може передатися здоровій людині. У більшості випадків інфекція протікає безсимптомно. Проте винятки все ж бувають.

У таких випадках спостерігаються наступні симптоми:

Підвищується температура тіла;

З’являється озноб;

Втома, швидка стомлюваність;

Загальна інтоксикація організму;

Сильний головний біль.

Якщо ж імунна система людини по якійсь причині слабка, то частинки цитомегаловірусу підвищують свою активність і клінічна картина стає яскраво-вираженою.

Симптоматика цитомегаловірусної інфекції нагадує клініку ГРЗ. Головна відмінність у них полягає в тривалості. Інфекція, викликана цитомегаловірусом триває близько 4-6 тижнів.

Симптоматика така:

Підвищена температура тіла;

Закладеність носа;

Збільшена печінка і селезінка, а також шийні лімфатичні вузли;

З’являються головні болі, болі в м’язах;

У пацієнта спостерігається озноб;

Не виключена поява висипу.

Гостра форма вірусу протікає трохи по-іншому. Спочатку наступає інкубаційний період тривалістю від 20 до 60 днів. За інкубаційний період, заражена людина несе велику загрозу для здорових людей. Цей стан може зберігатися до 2-3 років.

ЦМВ може проявлятися з боку сечостатевої системи:

У жінок з-за вірусу можлива поява різних ерозій (шийки матки, піхви, яєчників). Можуть з’явитися виділення з статевих органів блакитного кольору. Можлива поява болю внизу живота. Якщо в цей час жінка вагітна, то з’являється ризик зараження плоду.

Такий стан може спостерігатися тільки при слабкому імунітеті

Чим супроводжується ЦМВ-інфекція у жінок зі зниженим імунітетом?

Коли імунна система ослаблена, інфекційний процес протікає дуже активно.

Існують два варіанти прояви захворювання:

Мононуклеозоподібний тип. Збільшуються лімфатичні вузли, спочатку шийні, потім нижньощелепові, далі пахвові, пахові. Збільшення супроводжується болючістю.
Після з’являються симптоми загальної інтоксикації організму. При діагностиці спостерігається збільшення печінки. При лабораторних дослідженнях спостерігається підвищення лейкоцитів в крові, а також спостерігається поява атипових мононуклеарів.

Генералізований тип. Такий тип захворювання зустрічається дуже рідко. Його перебіг має дуже важку форму.
Уражаються різні органи: печінка, нирки, статева система, сітківка очей, слинні залози, легені. Це і є головною клінікою генералізованої форми захворювання.

Симптоми цитомегаловірусу у жінок зі Снідом

Більшість жінок з діагнозом СНІД страждають цитомегаловірусною інфекцією. Хвороба проявляється як пневмонія, енцефаліт.

Клініка цитомегаловірусної пневмонії виглядає так:

Спостерігається двостороннє запалення легеневої тканини (часто призводить до летального результату);

Хвороба має тривалий перебіг;

Спостерігається напади кашлю і задишки.

При цитомегаловирусном енцефаліті клініка така:

Слабоумство;

Погіршення інтелекту;

Погіршується пам’ять і увагу.

Так як при Сніді явний імунодефіцит виникає ураження з боку печінки, нирок, спинного мозку, статевої системи. Найголовніше поразку з боку органів зору. Кожна п’ята жінка з діагнозом СНІД втрачає зір, а інші мають проблеми з органами зору.

Симптоми у жінок в період вагітності

При вагітності клініка цитомегаловірусної інфекції звичайного плину також нагадує ГРВІ:

Симптоми загальної інтоксикації;

Підвищена температура;

Озноб;

Нежить та ін.

Однак при важкому перебігу хвороби спостерігається поява:

Запалення легенів;

Гепатиту;

Міокардиту;

Виразки шлунка і кишечника.

Якщо цитомегаловірус з’явився до вагітності, то він не несе особливої шкоди жінці і дитині

Але якщо ж вірус з’явився під час вагітності, він несе серйозну загрозу для плода:

Загроза переривання вагітності;

Передчасні пологи;

Важкі вади розвитку головного мозку, очей та інших органів;

Внутрішньоутробна загибель плода.

Симптоми ускладнень і наслідків цитомегаловірусу

При тяжкому перебігу цитомегаловірусної інфекції можливі різні ускладнення і наслідки:

Ураження нирок.
При ураженні нирок спостерігається така симптоматика:

Підвищена температура;
Болючість при сечовипусканні;
Переривчасте сечовипускання;
Больові відчуття з боку нирок та інше.

Ураження печінки.
Симптоматика:

Спостерігається збільшення печінки;
Нудота, блювання;
Порушення стільця та ін.

Поразка органів зору:

Проблеми із зором;
Сліпота.

Порушення з боку центральної системи;

Виникнення алергічної висипки.

Наслідки вірусу максимально небезпечні для вагітних жінок та їх дітей. Вірус проникає Через плаценту в плід і це загрожує летального результату плода. Але якщо зараження відбулося до вагітності, воно не принесе ніякого ризику для плоду, так як у матері вже виробилися захисні антитіла.

Цитомегаловірус може тривалий час перебувати в організмі людини, при цьому ніяк не проявляючись

Однак при зниженому імунітет вірус відразу дає про себе знати такими наслідками:

Хворобливі відчуття в горлі;

Порушення випорожнення (діарея, кривавий стілець, запалення товстої кишки);

Порушення роботи печінки;

Гнійні освіти;

Запалення легенів;

Порушення роботи внутрішніх органів.

Необхідно обов’язкове лікування, так як якщо вчасно не провести лікування, це призведе до погіршення стану пацієнта і в найважчому випадку навіть до смертельного результату.

Рідкісні форми ЦМВ

Існують дві найбільш рідко зустрічаються форми цитомегаловірусної інфекції:

Генералізована форма ЦМВ. Така форма рідко зустрічається. Спостерігається у осіб з явно підірваним імунітетом внаслідок ВІЛ-інфікування, опромінення, імунодефіциту, променевої хвороби.
При такій формі у людини виникає ураження нирок, легенів, печінки, кишечника, сітківки ока, головного мозку. Можливо поява висипки, спостерігається збільшення слинних, привушних залоз.
Найчастіші прояви цієї форми:

гепатит;
запалення легенів;
ретиніт.

Локалізована форма. Така форма зустрічається вкрай рідко.
Вона локалізована вражає сечостатеву систему:

у осіб жіночої статі протікає гостро, спостерігається ендометрит, ерозії;
виникають ерозивно-виразкові геніталії.

Ускладнення

Цитомегаловірусна інфекція, як і інші захворювання, має ряд ускладнень:

Ураження ряду органів (печінки, нирок, селезінки, очей та ін);

Зараження плода. З’являється можливість викидня, загроза передчасних пологів, а також порушення роботи органів плоду;

При тривалій і важкій формі захворювання можливий летальний результат.

Діагностика цитомегаловірусу

Діагностика спрямована на виявлення вірусу, з-за якого викликано захворювання.

Вона включає в себе наступні дослідження:

Виявлення антитіл до ЦМВ;

ДНК-діагностика;

Посів.

При проведенні правильної діагностики можна виявити антитіла до захворювання і підібрати відповідне лікування

Визначення давності зараження

Щоб визначити давність зараження, необхідно здати аналіз на антитіла. Необхідно визначити авідність антитіл.

Тобто, яка міцність між антитілом і антигеном. Якщо авідність антитіл близька до 30-60%, це означає інфекція свіжа, зараження відбулося нещодавно.

Якщо ж 60 % — інфекція вже була перенесена. Тобто завдяки цьому аналізу, можна досить визначити час і стадію зараження пацієнта.

До яких лікарів звертатися, якщо у Вас цитомегаловірусна інфекція?

Багато хто задається питанням, до якого ж лікаря звернутися. У разі цитомегаловірусної інфекції, все залежить від перебігу захворювання.

Якщо ЦМВ у вагітної жінки, лікуванням займеться гінеколог. В інших випадках допоможуть імунолог, інфекціоніст, а також інші профільні фахівці.

Лікування ЦМВ

Після проведення правильної діагностики, потрібно приступити до лікування. Лікування проводиться двома шляхами.

Медикаментозно

Лікування медикаментами не сильно впливає на цитомегаловірус. Необхідно комбінувати препарати. Потрібно використовувати противірусні препарати: віферон, інтерферон та ін А також можна використовувати лікувальні тампони.

В даний час частіше застосовують антибіотики, які мають противірусну і імуностимулюючим дією. Повне одужання може настати, тільки якщо лікування розпочато вчасно.

Народними засобами

До народних методів відноситься фітотерапія, а також є кілька рецептів:

Потрібно змішати столову ложку звіробою, ромашки, безсмертника й березових бруньок. Зверху залити все кип’яченою водою і настоювати 45 хвилин. Вживати протягом місяця по столовій ложці два рази на день.

Одну соловую ложку ехінацеї залити 500 мл кип’яченої води. Настоювати протягом 10 годин. Приймати за 30 хвилин до їжі по 150 мл Вживати 2-4 тижні.

Необхідно взяти в однаковій кількості череду, чебрець, деревію, березові бруньки. Подрібнити. На 2 столові ложки збору потрібно півлітра окропу. Залити і настояти добу. Приймати по склянці 3-4 рази на день.

Профілактика

Профілактика дуже важливий елемент. В даному випадку вона особливо важлива для вагітних жінок. У зв’язку з цим вагітним потрібно утриматися від усіляких контактів із хворими людьми, а також уникати випадкових статевих зв’язків.

В інших випадках профілактика полягає в дотриманні норм особистої гігієни. Необхідна фізична активність, а також здоровий спосіб життя.

Найголовніше — людина повинна берегти себе.