Діагностика        07 Серпня 2018        1065         Коментарі Вимкнено до Хронічний простатит: причини, ознаки і симптоми, медикаментозне і народне лікування, наслідки

Хронічний простатит: причини, ознаки і симптоми, медикаментозне і народне лікування, наслідки

Простата, або передміхурова заліза – найбільш часто піддається запалення орган чоловічої репродуктивної системи. Хвороби простати спостерігаються у половини чоловіків старшого віку, так і у хлопців 20-25 років – не рідкість. Хронічний простатит є найпоширенішою патологією простати, без лікування він може спровокувати масу неприємних симптомів, порушення ерекції, аденому органу.

Зміст

  • 1 Опис захворювання
  • 2 Причини та патогенез хронічного простатиту
  • 3 Види
  • 4 Симптоми
  • 5 Діагностика
  • 6 Лікування
    • 6.1 Медикаментозне
    • 6.2 Народні методи
    • 6.3 Хірургічне втручання
    • 6.4 Фізіопроцедури
  • 7 Наслідки

Опис захворювання

Хронічний простатит (код за МКХ-10 – N 41.1) – запалення простати в хронічній формі, існуюча більше 3 місяців приховано (латентно) або явно. Зазвичай він вперше діагностується в 35-50 років, але з-за відсутності своєчасної діагностики найчастіше розвивається ще раніше. Хвороба далеко не завжди є наслідком гострого простатиту, набагато частіше вона відразу протікає хронічно. Простатит носить рецидивуючий перебіг із загостреннями.

Патологія діагностується випадково, на плановому огляді, або ж під час чергового рецидиву, проявляється болем, затримкою сечовипускання.

Патологія схильна до маскування під інші захворювання сечостатевої сфери – уретрит, цистит, сечокам’яну хворобу та інші.

Причини і патогенез хронічного простатиту

Основна причина розвитку патології – хронічний застій в простаті і, в цілому, в органах малого таза. У чоловіків старшого віку він буває викликаний зниженням активності статевого життя, віковими змінами. Якщо дренування простати порушується, її тканини змінюють структуру.

Іншими причинами простатиту можуть стати:

  • Нерегулярне статеве життя, перервані статеві акти;
  • Гіподинамія, сидяча робота, праця за кермом, відсутність спорту, фізичних вправ;
  • Носіння тісної білизни, обтягуючих брюк;
  • Часте споживання алкоголю, куріння;
  • Регулярні переохолодження області тазу, промежини;
  • Занадто рідкісне сечовипускання протягом дня;
  • Перевтома, погане харчування;
  • Постійні закрепи або геморой.

Якщо хвороба розвивається на тлі гострої форми простатиту, вона завжди буває інфекційної. У цьому випадку в передміхурову залозу проникає інфекція, там виникає запальний процес, що провокує набряк, біль. Бактерії можуть потрапити в тканини з уретри – висхідним шляхом, а також із сечового міхура і нирок (низхідним шляхом). При різко зниженому імунітеті інфекція здатна заноситися в простату навіть з током крові і лімфи з інших уражених органів – аж до хворих носових пазух, зубів, мигдаликів. Зазвичай вражають статеву систему неспецифічні бактерії (частіше кишкова паличка), але при статевих інфекціях це можуть бути і гонококи, хламідії, трихомонади.

Взагалі, інфекція відіграє велику роль лише в патогенез гострої форми захворювання. Хронічна ж обумовлена застоєм в малому тазі, порушенням кровообігу, низьким рівнем імунних захисних механізмів. Зазвичай гостра форма хронизируется у чоловіків з супутніми хворобами – хронічним уретритом, спайками, нефритом, орхітом.

Причини простатиту в хронічній формі

Види

Переважна більшість діагностованих випадків патології становить простатит хронічний неінфекційний (абактериальный). Ще його називають застійним простатитом або синдромом хронічного тазового болю, адже причина полягає в застійних процесах в кровоносній системі і в порушенні руху сперми. Захворювання може протікати зовсім без вираженого запалення, приховано.

Інші види простатиту такі:

  • Інфекційний (бактеріальний) – викликаний уповільненим інфекційним процесом;
  • Безсимптомний (латентний) – не дає ніякої симптоматики, зате при проведенні інструментальної і лабораторної діагностики можна відзначити зміни в тканинах залози.

За іншою класифікацією простатит буває запальним і не запальним. У першому випадку при мікроскопії секрету простати виявляються бактерії і лейкоцити, в другому інфекція і явне запалення відсутні.

Симптоми

Відчуття чоловіків при даному захворюванні поза загострення сильно різняться інтенсивністю, типом, частотою появи. Зазвичай у більшості представників сильної статі є ниючі болі в області геніталій, лобка, промежини. Вони легкі, іноді людина навіть не звертає на них уваги. Іноді біль посилюється, віддає в пах з однієї або двох сторін. Цей симптом обумовлений протікає запаленням і набряком тканин.

Посилення больового синдрому зазвичай спостерігається після сечовипускання – через декілька хвилин або в самому кінці виділення сечі. Також більш сильну біль може стати після сексу, при довгому відсутності статевого життя, у момент сім’явивергання.

Деколи є досить сильні, смикають болі в таких ділянках організму:

  • Головка пеніса;
  • Мошонка;
  • Поперек і крижі;
  • Анальний отвір, пряма кишка.

Ще один вид порушень – утруднення сечовипускання. Вони виникають через здавлювання уретри набряку передміхурової залозою. Струмінь сечі стає тонкою, переривчастою, частішають позиви, особливо вночі. Після походу в туалет залишається неприємне відчуття, що сечовий міхур спорожнений не повністю. Також всередині уретри при виході сечі часто з’являється печіння, воно супроводжує переходу запалення на сечовипускальний канал.

Інші можливі ознаки захворювання поза загостренням:

  • Білі виділення в сечі;
  • Простаторея – виділення соку простати – після дефекації (з-за низького тонусу залози);
  • Підвищена пітливість, блідість шкіри, свербіж у промежині (на тлі погіршення обміну речовин);
  • Порушення сексуального життя – погана ерекція, болі при ерекції, зниження статевого потягу, слабкі оргазми;
  • Безпліддя;
  • Психоемоційні порушення, депресія.

Загострення хронічного простатиту характеризується посиленням симптомів, особливо больового. Температура тіла може підвищуватися до субфебрильних значень. Також присутній слабкість, поганий апетит, стомлюваність.

Основні симптоми хронічного простатиту

Діагностика

При підозрах на розвиток захворювання, а також всім чоловікам старше 35-40 років рекомендується пройти обстеження в уролога. На першому прийомі лікар проведе ректальне дослідження простати – її пальпацію, яка добре виконується через пряму кишку. Також лікар огляне зовнішні статеві органи, обмацає геніталії для виключення їх ураження, запалення.

Інформативним методом діагностики є трансректальне УЗД передміхурової залози. По УЗД можна відзначити збільшення розмірів органу, порушення ехогенності тканин, присутність дрібних кіст і т. д.

З аналізів виконують:

  • Загальний аналіз сечі;
  • Бакисследованіє мазків з уретри;
  • Бакпосів сечі;
  • Мікроскопію соку простати;
  • Аналізи крові на інфекції методами ПЛР, ІФА.

Для виключення онкопроцесса або аденоми роблять аналіз на ПСА – специфічний антиген залози. У соку простати і в мазках з уретри при простатиті завжди виявляються підвищені лейкоцити, кількість бактерій зростає. При необхідності, для виключення безпліддя виконується спермограма та інші дослідження сперми. При підозрі на пухлинні процеси роблять інші обстеження – цистоскопію, урографію, МРТ. Для перевірки на рак простати нерідко проводять біопсію залози.

Хронічний простатит на УЗД

Лікування

Багатьох пацієнтів хвилює питання, чи можна вилікувати хронічний простатит назавжди. Позбутися від захворювання можна лише повним припиненням впливу факторів ризику, які провокують застійні явища в простаті. Але найчастіше це неможливо, особливо, коли причиною простатиту стає старіння організму, сповільнення обміну речовин. Раннє лікування в такому випадку допоможе зупинити прогресування захворювання, запобігти симптоматику. Навіть звернення до лікаря на пізній стадії допоможе ризик рецидиву і переведе хвороба в ремісію.

Медикаментозне

Будь-який тип простатиту, крім абактеріального, слід лікувати курсових прийомом антибіотиків. Антимікробне лікування проводять відразу після постановки діагнозу курсом 14 днів, не менше. Це потрібно для повного знищення інфекції в залозі. Антибіотики підбираються тільки за результатами аналізу на чутливість мікробів до препаратів, інакше вони знайдуть стійкість до пігулок. Зазвичай призначаються такі антибіотики, як Офлоксацин, Норфлоксацин, Амоксиклав, Левофлоксацин. Якщо лікування рецидивуючого простатиту антибіотиками проводиться повторно, то курс може скласти до 8 тижнів.

Інші препарати від хронічного захворювання такі:

  • Знеболюючі, протизапальні засоби (від больового синдрому та набряку) – Ібупрофен, Напроксен, Диклофенак;
  • Альфа-адреноблокатори (для розслаблення гладкої мускулатури тканин залози, усунення напруги, відновлення нормального відтоку сечі) – Альфузозин, Трамсулозин;
  • Симптоматичні рослинні засоби та Бади (від болю, порушень сечовипускання, для припинення нічних походів в туалет) Простамол Уно, Простатилен, Афалаза.

Якщо у чоловіка додатково виявлені гормональні відхилення, проводиться терапія андрогенами або ж антиандрогенами. При наявності сечокам’яної хвороби паралельно важливо здійснювати її лікування – розчиняти камені, пити сечогінні засоби.

Призначають Курсами вітамінно-мінеральні комплекси для посилення захисних сил організму і поліпшення обмінних процесів.

Народні методи

Разом з традиційними препаратами можна приймати народні засоби – вони допоможуть швидше прибрати набряк, відновити сечовипускання, зняти симптоматику хвороби.

Ось хороші рецепти проти простатиту в хронічній формі:

  • Взяти гарбузове насіння, змішати з медом 2:1. Їсти натщесерце по чайній ложці суміші раз/добу 2 місяці.
  • Вичавити соки моркви, буряка, огірка, з’єднати порівну. Пити по 0,5 л соків на добу, розділивши на 3 частини. Курс – місяць.
  • Столову ложку посіченої кореня петрушки залити склянкою окропу, настояти годину. Пити по 70 мл тричі в добу місяць.
  • Столову ложку ромашки заварити 300 мл окропу, пити по 150 мл двічі на добу 30 днів.

Хірургічне втручання

Оперативні заходи застосовуються, як правило, при аденомі простати, яка розвинулася на фоні хронічного простатиту. Також хірургія показана при сильному набряку залози, який спровокував затримку сечі. Ще одне свідчення – простатит з вогнищами склерозу, якщо склерозированные тканини починають розростатися на протоки залози, сім’яні горбки.

Зазвичай виконуються ендоскопічні та малоінвазивні операції, відкриті втручання роблять рідко. До найпоширеніших операцій відносяться трансуретральна резекція залози, дренування кіст, корекція насінних бульбашок. При дифузному склерозі призначається простатектомія. Також може використовуватися лазерна або радіохвильова абляція.

Фізіопроцедури

Для відновлення нормального кровообігу, відтоку сечі і соку простати проведення фізіотерапії є обов’язковим. Тільки подібні заходи допоможуть повністю позбавитися від хронічних змін, якщо вони не зайшли на серйозну стадію. Найчастіше виконується масаж залози через пряму кишку.

Строго заборонено проводити його при:

  • Загострення хвороби;
  • Гіперплазії простати;
  • Наявність каменів, кіст.

Також з фізіопроцедур показано фонофорез, трансректальне ультразвук, електрична стимуляція м’язів промежини, дарсонвалізація, магнітотерапія, лазерне лікування. Популярним методом лікування є рефлексотерапія. Ще чоловікові показані спеціальні вправи, що збільшують швидкість кровотоку в малому тазі, що усувають застій.
Профілактика патології

Для недопущення захворювання важливо підтримувати імунітет на високому рівні, вести регулярне статеве життя, займатися спортом. Шкідливі чоловікові перевантаження, погане харчування, куріння і споживання алкоголю. Всі інфекції в організмі треба вчасно лікувати, а урогенітальні – запобігати, виключати ІПСШ. Раз на рік треба відвідувати уролога, щоб виявити хворобу на ранній стадії. У харчуванні має бути достатньо продуктів з цинком – вони корисні для чоловічого здоров’я.

Наслідки

Без лікування хронічна форма захворювання викликає порушення ерекції, провокує безпліддя. Знижується потенція, як і лібідо, на тлі чого у багатьох чоловіків розвиваються неврози, депресія. Неврологічні розлади посилюються від синдрому хронічної болю, порушень сечовипускання. Іншими ускладненнями можуть стати уретрит, цистит, нефрит, стриктури уретри, нетримання сечі, везикуліт, орхіт. У хворих чоловіків частіше розвивається рак простати, а також аденома. Тому лікуватися треба вчасно, до неприємних наслідків хронічного простатиту.
На відео про лікування хронічного простатиту: