Діагностика        07 Серпня 2018        44         0

Хронічний абактериальный простатит: причини, симптоми, діагностика, лікування

Терапія абактеріального простатиту може викликати ряд ускладнень. Справа в тому, що дана патологія не пов’язана з гострим інфекційним запаленням, зате викликає стійкі зміни в структурі тканин, порушує мікроциркуляцію в простаті. Лікування повинно бути комплексним і обов’язково включає фізіотерапевтичні методики – такий підхід допоможе лікувати патологічні процеси.

Зміст

  • 1 Опис захворювання
  • 2 Причини та патогенез абактеріального простатиту
  • 3 Симптоми
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування патології
    • 5.1 Медикаментозна терапія
    • 5.2 Народні методи
    • 5.3 Фізіотерапія
  • 6 Профілактика
  • 7 Ускладнення

Опис захворювання

Під хронічний абактеріальний простатит (ХАП) розуміють запалення важливого органу чоловічої статевої системи – простати – без участі явного інфекційного процесу. Із-за особливостей симптоматики іншим назвою захворювання є термін «синдром хронічної тазової болі». В ряді випадків в аналізі соку простати зовсім не виявляється ознак запалення (такий стан називається простатодинией), в інших ситуаціях рівень лейкоцитів виявляється підвищеним.

Простатит в хронічній формі надзвичайно поширений серед чоловіків, причому на абактериальное запалення простати припадає до 80-90% всіх випадків.

Патологія обумовлена ураженням тканин передміхурової залози, вона може виникати в осіб сильної статі без виключень за віком. До 30% чоловіків 20-40 років вже мають ознаки захворювання, хоча рідко звертаються за допомогою до уролога.

Якість життя у хворих абактеріальний простатит серйозно знижується. Ця хвороба має негативний вплив на сексуальну сферу, пригнічує репродуктивну функцію, призводить до порушення в психоемоційній сфері. Біль, порушення сечовипускання, що щодня чекає чоловіка при відсутності лікування простатиту в хронічній формі.

Причини і патогенез абактеріального простатиту

Хронічний абактериальный простатит: причини, симптоми, діагностика, лікуванняВикликати абактериальное (асептичне) запалення чоловічої залози можуть різні фактори. Найчастіше причиною проблеми є аутоімунний процес, при якому власні клітини крові вступають у конфлікт з клітинами передміхурової залози. У результаті формуються аутоантитіла і білкові імунні комплекси, які атакують тканини простати. Чому у деяких чоловіків виникає такий процес, поки не ясно, точні причини невідомі.

Також у патогенезі хвороби може брати участь хронічний стрес. Він спричинює збій нервової регуляції сечостатевої системи, у результаті тиск сечі на уретру підвищується, виникає застій. Накопичення лімфи в органах малого тазу також провокує погіршення кровопостачання простати, поступово в ній виникає хронічне асептичне запалення.

Іншими факторами ризику можуть бути:

  • Наявність вогнищ неспецифічної інфекції поряд з простатою;
  • Захворювання тазових суглобів, сухожиль, викликають хронічне напруження м’язів тазового дна;
  • Защемлення нервових стовбурів в області крижів, поперекового відділу хребта;
  • Травми спини, тазу, безпосередньо органів сечостатевої системи;
  • Збільшення тиску в очеревині за рахунок ожиріння, пухлинного процесу, запальних патологій інших органів;
  • Стриктури залоз простати, уретри, сечового міхура;
  • Венозні дисфункції, низька еластичність артерій;
  • Порушення гормонального фону;
  • Відсутність регулярного статевого життя, рідкі сексуальні контакти, практика перерваного статевого акту.

У патогенезі простатиту велике значення мають судинні дисфункції. По суті, усі зазначені вище фактори призводять до порушення нормального кровообігу в простаті. Це провокує застій секрету залози в її тканинах і виникнення хронічного запалення.

Синдром хронічної тазової болі розвивається за такими стадіями:

  • Перша. Збільшення повнокров’я венозних судин поблизу простати, початок застійних явищ, порушення відтоку лімфи.
  • Друга. Посилення процесів, початок запалення, поступове переродження нормальних тканин в сполучнотканинні тяжі. Поява болю через залучення до запалення нервових корінців.
  • Третя. Посилення процесів атрофії, порушення обміну речовин, поширення їх на сусідні тканини, ураження великих нервових стовбурів. Приєднання розладів кишечника, статевих дисфункцій.

Симптоми

Хронічний абактериальный простатит: причини, симптоми, діагностика, лікуванняЗазвичай з моменту початку захворювання до появи больових відчуттів проходить не менше 3-6 місяців. Біль є в 100% випадків ХАП – вона періодична, рідкісна або часта, рецидивуюча.

Ниючі, монотонні, а часом смикають, більш різкі відчуття можуть віддавати в такі зони:

  • Мошонка;
  • Яєчка;
  • Промежина;
  • Статевий член;
  • Сечовий міхур;
  • Уретра.

У деяких чоловіків біль посилюється при сім’явиверганні. Це, а також інші порушення неминуче знижують якість статевого життя, внаслідок чого у багатьох пацієнтів розвиваються неврози, депресії. Приєднується слабкість, зниження апетиту, загального інтересу до життя. В задньому проході нерідко виникає печіння, подразнення, як і в уретрі. Для ХАП характерні дизуричні розлади – часті походи в туалет, особливо, вночі, біль при виділенні сечі, зменшення разової порції урини. У багатьох є прозорі виділення після сечовипускання або навіть поза відведення урини.

Діагностика

На даній стадії мікробіологічні аналізи не дозволяють виявити бактеріальних збудників – у мазках вони відсутні. Немає інших причин для болю – УЗД малого тазу, черевної порожнини зазвичай не мають відхилень від норми. Саме тому постановка діагнозу часто утруднена, чоловік ходить по лікарях, які не знаходять порушень в організмі.

Досвідчений лікар проведе діагностику методом виключення і з урахуванням наявного анамнезу життя і тривалості болю (від 3 місяців). Слід виконати повну інструментальну та лабораторну діагностику для пошуку більш явних причин болю – пієлонефриту, уретриту, циститу, варикоцеле і т. д. Обов’язково роблять дослідження на ІПСШ, мазки на неспецифічну флору, аналізи крові і сечі. Це допоможе виявити приховані захворювання, які цілком можуть поєднуватися з абактеріальний простатит.

Лікування патології

Впливати на причини хвороби складно, на багато – практично неможливо. Тому цілями терапії є зниження неприємних симптомів, підвищення якості життя, уповільнення прогресування хвороби. Навіть при вираженій симптоматиці не показано лікувати ХАП хірургічними методами. При відсутності ефекту від консервативної терапії слід регулярно коригувати застосовувані методи.

Паралельно лікування слід дотримуватися дієту зі зменшенням солі, гострої та жирної їжі, відмовитися від алкоголю та куріння.

Медикаментозна терапія

Антибіотики призначають пацієнту курсом для «підстраховки», адже не всі види бактерій можуть бути виявлені за лабораторним аналізам. Зазвичай рекомендується пити Левофлоксацин або Офлоксацин курсом 7-10 днів одноразово.

Далі лікар може підібрати набір з наступних препаратів (за показаннями):

  • Альфа-блокатори (Альфузозин, Доксазозин). Зменшують тиск в малому тазі, усувають застій за рахунок нормалізації відтоку крові і лімфи, відновлюють потенцію.
  • Нестероїдні протизапальні засоби (Кетонал, Ібупрофен). Знімають біль, зменшують запалення. На заміну їм можна використовувати спазмолітики – Ревалгин, Брав, міорелаксанти – Мідокалм.
  • Свічки з знеболюючим ефектом (Ібупрофен, Красавка). Призначені для швидкого купірування больового синдрому.
  • Спеціальні препарати для покращення роботи простати, оптимізації мікроциркуляції крові. Це – Простатилен, Простамол, Вітапрост.
  • Для усунення дискомфорту в задньому проході можна курсом застосовувати свічки Календула, Прополіс. Також чоловікові обов’язково призначають вітаміни, мінеральні комплекси (особливо з цинком, селеном). При необхідності, курс вводять антидепресанти, анксіолітики.

    Народні методи

    Хронічний абактериальный простатит: причини, симптоми, діагностика, лікуванняЯк додаткові кошти для поліпшення мікроциркуляції крові, зняття запалення і болю можна використовувати такі народні рецепти:

  • Заварити столову ложку трави звіробою 300 мл окропу, настояти годину. Пити по 100 мл тричі на день 14 днів.
  • Поварити на водяній бані в 300 мл води столову ложку червоного кореня, пити до їди по 50 мл тричі на день 1 місяць.
  • Випивати в день по склянці суміші соків з буряка, моркви, огірка. Курс – місяць.
  • Фізіотерапія

    З фізичних методів впливу особливо популярний масаж простати. Він швидко усуває набряк, застій і біль, відновлює кровообіг в залозі. Масаж серйозно підвищує ефективність медикаментозної терапії. Він виконується курсами по 10-15 процедур.

    З фізіотерапевтичних методів лікар може послідовно або спільно призначити наступні види лікування:

    • Радонотерапія;
    • Електрофорез;
    • Імпульсна електротерапія;
    • Трансуретральний дренування струмом;
    • Пневмовибрация;
    • Інтерференційні струми;
    • Магнітотерапія;
    • Сегментарна електроанальгезія;
    • Озонотерапія;
    • Лазеротерапія.

    Такі заходи допомагають налагодити гемодинаміку, оптимізувати обмін речовин, усувають запалення, загальмовують явища склерозу тканин.

    Профілактика

    Починати профілактичні заходи чоловік повинен ще в молодому віці. Важливо збалансовано харчуватися, займатися спортом, відмовитися від куріння. При появі будь-яких інфекційних хвороб треба лікуватися під контролем лікаря. Слід регулярно займатися сексом, не практикувати перервані статеві акти. Починаючи з 25-30 років необхідно відвідувати уролога раз в 1-2 роки навіть при відсутності явних скарг.

    Ускладнення

    Без проведення лікування чоловік ризикує дістати порушення в статевій сфері, запалення уретри і сечового міхура. У деяких хворих розвиваються патології сім’яних пухирців, мошонки і яєчок. Тривалий перебіг простатиту часто ускладнюється аденомою простати, яку вже доводиться лікувати хірургічним шляхом. Також висока небезпека безпліддя, що актуально для молодих чоловіків, які бажають в майбутньому мати дітей.




    <