Екстрасистолія являє собою порушення серцевого ритму, при якому у пацієнта виникають позачергові скорочення серця. Подібні збої ритмічної діяльності міокарда є найпоширенішим видом аритмій. Екстрасистоли діагностуються не тільки у пацієнтів, які страждають на хвороби серця, але і у абсолютно здорових людей. В нормі у людини може виникати до 200 передчасних скорочень в день, які ніяк не впливають на його загальне самопочуття. Що може бути причиною подібних змін. Епізодичні екстрасистоли нерідко з’являються при навантаженні фізичного характеру, нервового перенапруження, у людей, які пережили шок або перебувають у стані стресового потрясіння, а також після вживання алкоголю, міцного кави, куріння, чаювання.
Зміст
- Що це за недуга?
- Сучасна класифікація
- Як виявляється захворювання?
- Особливості захворювання в дитячому віці
- Можливі ускладнення патологічного процесу
- Основні моменти діагностики
- Як лікувати захворювання?
Що це за недуга?
Що таке екстрасистоли в серці? Екстрасистолічна аритмія – патологічний стан, який відрізняється відносною безпекою по відношенню до здоров’я і життєдіяльності людини. Лікарі називають цей недуг «косметичної аритмією», так як вона особливо не впливає на якість життя пацієнтів. У здорових людей спровокувати появу позачергових скорочень у звичайному житті можуть куріння, спиртні напої, зловживання продуктами харчування, що містять кофеїн. Вчені стверджують, що екстрасистолія і алкоголь – два нерозривних поняття. Тому настійно не рекомендують пацієнтам з діагностованими экстрасистолами вживати міцні спиртні напої.
Не дивлячись на те, що в більшості випадків екстрасистолічна аритмія – явище практично безпечне, воно може бути фактором ризику розвитку складних патологічних процесів з боку серця у осіб, які страждають вадами, різними формами ішемії міокарда тощо.
Як відомо, екстрасистолія серця виникає в результаті появи в товщі міокарда ектопічних вогнищ, які проявляють активність у генерації позачергових імпульсів, що провокують передчасне скорочення різних відділів серця. Клініка захворювання залежить від характеру і виду екстрасистол, а також від місця локалізації їх генераторного вузла.
Серед можливих причин виникнення екстрасистолії виділяють:
- ішемічні процеси в міокарді і хронічна гіпоксія провідної системи серця;
- ендокринні порушення;
- екстрасистолія при ВСД – часте явище;
- зміни в електролітному балансі організму (недостатність калію і магнію в крові);
- підвищення активності вегетативної нервової системи.
Дуже часто лікарям не вдається встановити істинні причини генерації позачергових імпульсів у серці. У таких випадках доводиться говорити про ідіопатичною екстрасистолії.
Сучасна класифікація
За характером виникнення прийнято виділяти три види екстрасистол:
- функціональна екстрасистолія, яка виникає на тлі нервового перенапруження, важкої фізичної праці, вживання алкоголю або паління і не несе в собі загрози нормальної життєдіяльності організму;
- психогенна різновид екстрасистолії, коли у пацієнтів з прихованою формою депресії виникають позачергові скорочення міокарда, як результат впливу на осередки збудження гормонів стресу;
- органічна екстрасистолічна аритмія, розвиток якої характерне для людей старшого віку з супутніми патологіями серця.
За типом генерації позачергових імпульсів екстрасистолії діляться на наступні категорії:
- монотопная мономорфная екстрасистолія – єдиний осередок виникнення, постійний інтервал зчеплення в одному і тому ж відведенні, однакові форми ЕКГ;
- монотопная поліморфна екстрасистолія – єдине джерело виникнення, постійний інтервал зчеплення в одному відведенні при різних формах ЕКГ;
- политопная екстрасистолія – кілька вогнищ ектопії, різні інтервали зчеплення і форма ЕКГ-комплексів;
- нестійка пароксизмальна тахікардія – виникнення трьох і більше наступних друг за іншому екстрасистол.
По локалізації місця формування ектопічних вогнищ збудження:
- шлуночкова екстрасистолія;
- передсердна екстрасистолія;
- атріовентрикулярна екстрасистолія (вузлова екстрасистолія).
За кількістю прийнято виділяти:
- поодинокі екстрасистоли;
- парні екстрасистоли.
Загальноприйнятою серед кардіологів вважається класифікація екстрасистол за Лаун, згідно з якою виділяють п’ять основних градацій позачергових скорочень шлуночкового походження. Екстрасистолія по Лаун включає в себе:
- рідкі поодинокі екстрасистоли в кількості не більше 30 в годину;
- часті екстрасистоли – більше 30 в годину;
- поліморфний варіант екстрасистолії;
- повторні типи екстрасистол, серед яких парні, групові;
- ранні вентрикулярные екстрасистоли з атаками пароксизмальної тахікардії.
Як виявляється захворювання?
Звичайна скарга пацієнтів, які страждають екстрасистолією – наявність відчуття перебоїв в роботі серця, які можна визначити, якщо виміряти пульс, переконавшись у наявності позачергових скорочень. Але переважна більшість хворих все-таки не здатні визначити у себе екстрасистоли без додаткових методів дослідження.
Отже, відомі такі симптоми екстрасистолії:
- наявність позачергових скорочень серця (частіше це відбувається ввечері);
- поява почуття нестачі повітря і характерною експіраторної задишки;
- відчуття завмирання серця, яке породжує появу панічних атак, пов’язаних зі страхом смерті;
- зазначається загальний дискомфорт, тривога, слабкість в тілі;
- пацієнти з екстрасистолічної аритмією нерідко скаржаться на появу припливів спека і пітливості;
- дуже рідко при нападі екстрасистолії серця виникає відрижка, як реакція на подразнення шлунка діафрагмальної м’язи.
Дуже часто суб’єктивні ознаки екстрасистолії з’являються вже на досить запущених стадіях недуги. У більшості таких пацієнтів скарги з боку серця просто відсутні, а захворювання діагностується випадково при проходженні профілактичної електрокардіограми.
Особливості захворювання в дитячому віці
Екстрасистолія у дітей розвивається практично при всіх захворюваннях серця, а також може бути спровокована гіперсекрецією гормонів щитовидної залози, прийомом препаратів від бронхіальної астми, значними психоемоційними та фізичними навантаженнями на організм малюка. Як і у дорослих, екстрасистоли у дітей не завжди супроводжуються клінічною симптоматикою і часто виявляються лише під час профілактичних оглядів.
Як правило, екстрасистоли у дитини не потребують медикаментозної корекції, за винятком тих випадків, коли недуга спровокований органічними порушеннями серця і проявляється у вигляді частих атак. В першу чергу лікарі проводять лікування станів, які призвели до порушення серцевого ритму у малюка. Іноді дитині для ліквідації проявів екстрасистолії достатньо взяти курс заспокійливих засобів, нормалізувати режим дня і фізичної активності.
Можливі ускладнення патологічного процесу
Чи небезпечні екстрасистоли? Які ускладнення і наслідки можуть виникнути при несвоєчасній діагностиці? Дійсно, стан, коли у людини час від часу виникають функціональні позачергові серцеві скорочення не дуже небезпечно для його життєдіяльності, тому може бути залишено без уваги. Інша справа — групові екстрасистоли, які можуть трансформуватися у більш складні види аритмії. Найбільшу небезпеку представляють собою шлуночкові і передсердні екстрасистоли, схильні переростати в пароксизмальну тахікардію, миготливу аритмію, а також порушення ритмічної діяльності передсердь у вигляді тріпотіння передсердь тощо.
У хворих, які перенесли інфаркт міокарда, екстрасистолія може стати основною причиною летального результату. Також подібне порушення ритму небезпечно виникненням симптомів хронічної недостатності кровообігу в печінці, легенях, головному мозку. Після гострої ішемії, асоційованої з екстрасистолією, можливі також такі наслідки, як раптова зупинка серця, фібриляція шлуночків, гострий тромбоз.
Основні моменти діагностики
Для діагностики екстрасистолії та визначення різновиди захворювання у сучасній медичній практиці використовуються інструментальні методики, серед яких особливою точністю і ефективністю відрізняються:
- ЕКГ-дослідження, здатне визначити часті екстрасистоли (екстрасистолія на ЕКГ проявляється появою позачергових серцевих комплексів, які порушують ритмічність діяльності серця);
- електрокардіограма за Холтером (з допомогою добового моніторингу стану роботи серця);
- ультразвукове дослідження серця, яке дозволяє визначити субстрат для розвитку екстрасистолії.
Як лікувати захворювання?
Екстрасистолічна аритмія не завжди потребує лікування. Але що робити, якщо людину замучили екстрасистоли? Медична допомога при екстрасистолії показана пацієнтам, у яких присутні наступні порушення:
- часті неприємні відчуття в області серця, дискомфорт, періодичні кардіальні болю;
- велика кількість екстрасистол шлуночкового походження;
- наявність парних комплексів екстрасистол;
- екстрасистолія, що супроводжується ішемічним ураженням міокарда;
- діагностоване зміна гемодинамічних показників з розвитком недостатності печінкового, легеневого, церебрального кровообігу.
Як правило, пацієнтам пропонується медикаментозна корекція порушень ритму, яка здійснюється шляхом призначення таких груп препаратів:
- бета-блокатори, дія яких заснована на пригніченні вогнищ збудження в провідній системі серця;
- антиаритмічні препарати, що нормалізують ритмічну роботу міокарда;
- лікарські засоби, що містять калій і магній і здатні нормалізувати електролітний склад крові.
Будь-який варіант медикаментозної терапії у будь-якому випадку повинен бути узгоджений з фахівцем і проводиться під суворим наглядом кардіолога. Приймати рішення про вибір тієї чи іншої схеми лікування має право тільки лікар. Самолікування або використання нетрадиційних методів терапії можуть мати дуже небезпечні для здоров’я наслідки у вигляді трансформації патологічного процесу в більш складні форми аритмії. При нормальному, своєчасному і грамотному підході до лікування недуги пацієнт може розраховувати на його сприятливий перебіг.
Шлуночкова форма екстрасистолії, коли число виникають екстрасистол за добу перевищує 200-300 епізодів, потребує радикальної хірургічної корекції. По відношенню до таких пацієнтів застосовується радіочастотна абляція або метод руйнування вогнищ ектопії, що генерують імпульси.
