Двостороння пневмонія у дорослих: симптоми, лікування та тривалість

Зміст статті

  • 1 Причини двосторонньої пневмонії
  • 2 Види пневмоній
  • 3 Симптоми
  • 4 Діагностика
  • 5 Вторинні патології на тлі пневмонії
  • 6 Позалегеневі ускладнення запалення легенів
  • 7 Етіологія ускладнень при пневмонії
  • 8 Традиційне лікування двосторонньої пневмонії
  • 9 Народні методи лікування
  • 10 Профілактика
  • 11 Прогноз щодо одужання

Двостороння пневмонія є поширеним захворюванням, яке може уразити людину в будь-якому віці.

Відсутність своєчасних заходів щодо його лікування здатне викликати цілий ряд небезпечних для життя і здоров’я ускладнень, але діагностика часто ускладнена схожістю виникають симптомів з іншими захворювань, а в деяких випадках на ранніх стадіях клінічна картина взагалі не є вираженою.

63f3ae8dac82cb2351f21c4c2dbda48c

Всі основні особливості двосторонньої пневмонії, які повинен знати кожен чоловік, а також методи лікування цієї недуги розглядаються у пропонованій статті.

Причини двосторонньої пневмонії

Основною причиною виникнення двосторонньої пневмонії є попадання в організм певних різновидів бактерій-збудників з високим ступенем патогенності.

Вони провокують активне розмноження різної мікрофлори, що призводить до вторинного інфікування, саме з цієї причини антибактеріальна терапія найчастіше є малоефективним заходом.

Існує цілий ряд провокуючих факторів, які в значній мірі підвищують ризик інфікування, серед них можна виділити:

  • Тривале перебування в низькому температурному режимі, систематичне переохолодження організму.
    Ці фактори призводять до погіршення і уповільнення процесу циркуляції крові в дихальних шляхах, що стає причиною кисневого голодування.
    Це призводить до цілого комплексу явищ, які негативно позначаються на опорі організму вірусної і бактеріальної мікрофлори.
  • Поганий стан імунної системи, що призводить до частого перенесення респіраторних захворювань. Вірусна мікрофлора поступово руйнує м’яку поверхню бронхів, що негативно позначається на місцевій захисту.
  • Систематична нестача сну для відновлення сил, порушений розпорядок дня, надмірні навантаження на організм. Під впливом цих факторів у нього фактично не залишається резерву для протистояння вірусам і бактеріям.
  • Порушення вироблення або викиду сурфактанту, патологічне зміна його хімічного складу. Це може порушити процес газообміну, а також негативно позначитися на еластичності стінок альвеол, що підвищує ризик отримання мікротравм і провокує розростання нефункціональних м’яких тканин.
  • Наявність хронічних захворювань, що порушують процес функціонування дихальної системи.
    Це не тільки негативно позначається на стані імунної системи, але й часто призводить до патологічної деформації бронхів, через що в них утворюються порожнини, в яких накопичується і розмножується бактеріальна мікрофлора.
  • Загострення алергічної реакції, яка провокує виникнення ряду запалень в організмі та значно виснажує запас сил, необхідний для протистояння різним інфекціям.
  • Види пневмоній

    Існують різні способи класифікації пневмонії за різними критеріями.

    Нижче наводиться список і опис найбільш поширених різновидів:

  • Одностороння і двостороння пневмонія розрізняються локалізацією вогнища запального процесу, який може розташовуватися в одному або відразу у двох легенях.
  • Позалікарняна пневмонія є захворювання, яке провокують мікроби дикого штаму.
    Вони відрізняються підвищеним ступенем чутливості до більшості сучасних антибіотиків, з цієї причини лікування зазвичай не викликає труднощів.
  • Лікарняна пневмонія виникає під впливом збудником, що потрапляють в організм з навколишнього середовища.
    Зазвичай вони встигають адаптуватися і виробити стійкість до багатьох лікарських препаратів, тому таке захворювання лікується досить складно, а реабілітаційний період може зайняти велику кількість часу.
  • Крупозна пневмонія є досить поширеною формою, її збудником є пневмокок.
    Вона може ставитися до двостороннього або одностороннього типу в залежності від площі ураження тканин, від цього фактора залежить і тяжкість хвороби.
  • Вогнищева пневмонія вражає тільки локальні ділянки м’яких тканин, нерідко в патологічний процес втягуються не тільки легкі, але ще й бронхи.
    Обмеженість вогнищ пов’язана з природною захисною реакцією організму, який обмежує площу поширення бактеріальної мікрофлори.
  • Інтерстиціальна пневмонія найчастіше є підвидом атипової форми; при ній спостерігається поширення запальних процесів навколо альвеоли.
  • Сегментарна пневмонія є захворюванням, при якому запалення поширюється тільки на окремий сегмент легені.
  • Базальна пневмонія зачіпає один або декілька сегментів легенів, розташованих в нижній частині.
  • Часткова пневмонія відрізняється розповсюдженням запалення по всій частці легені.
  • Застійна пневмонія зазвичай виникає на тлі хронічного бронхіту чи інших захворювань, що вражають дихальну систему.
    Її причиною є надто повільне виведення вмісту бронхів, із-за чого в рідкому середовищі розмножується і накопичується мікробна флора. Під впливом різних факторів це може призвести до виникнення гострого запалення.
  • Вірусна, легионелльозна, хламідійна або микоплазменная пневмонія показує, яка різновид мікробів стала причиною захворювання.
  • Атипова пневмонія виникає найчастіше в дитячому або підлітковому віці, для неї характерна згладженість клінічної картини і в більшості випадків відсутність змін у хімічному складі даху, що ускладнює діагностику і постановку діагнозу.
    Під цією назвою фахівці розуміють цілу групу захворювань, які неможливо вилікувати, користуючись загальноприйнятими і стандартними схемами лікування.
    У свою чергу виділяється і типова пневмонія, її лікування зазвичай не викликає труднощів, оскільки принцип вибору терапії і порядок дій відомі заздалегідь.
  • Раніше в медичній практиці використовувалися такі терміни, як гостра та хронічна пневмонія, але на сьогоднішній день фахівці відмовилися від них

    При постановці відповідного діагнозу спочатку передбачається, що захворювання протікає в гострій формі.

    Симптоми

    Двостороння пневмонія у дорослих людей фактично завжди протікає в гострій формі, перші симптоми зазвичай проявляються вже через кілька годин після інфікування.

    У більшості випадків клінічна картина виглядає наступним чином:

  • Різке підвищення температури тіла.
  • Підвищене виділення поту.
  • Відчуття слабкості, сильна стомлюваність і загальне нездужання; гарячковий стан.
  • Сильні напади кашлю.
  • Головний біль.
  • Поява ознак герпесу на обличчі.
  • Поява задишки.
  • Діагностика

    При виникненні характерних симптомів застосовуються наступні методи діагностики для підтвердження діагнозу:

  • Рентген демонструє поточний стан легень і дозволяє визначити локалізацію вогнищ запалення.
  • Загальний аналіз крові також дозволяє визначити наявність запалень в організмі, але цей спосіб діагностики малоефективний при виникненні атипової пневмонії.
  • Аналіз мокротиння дає можливість визначити різновид збудника захворювання, що дозволяє вибрати найбільш ефективний курс лікування.
  • Вторинні патології на тлі пневмонії

    Без своєчасного звернення за професійною медичною допомогою та належного лікування можуть виникнути вторинні патології, що представляють собою серйозні ускладнення, здатні привести до летального результату.

    Серед найбільш часто зустрічаються легеневих ускладнень фахівці виділяють:

  • Гангрена і виникнення абсцесів є наслідком появи гнійних вогнищ запалень, що призводить до розплавлення некротичних ділянок м’яких тканин, яка швидко прогресує.
  • Гостра дихальна недостатність, часто переходить в хронічну форму.
    Пов’язано це з комплексом патологічних процесів і явищ, що порушують газообмін, з-за чого не відбувається своєчасне виведення вуглекислого газу і виникає кисневе голодування.
    Дане ускладнення може призвести до серйозних наслідків, у тому числі різкого падіння внутрішньочерепного тиску і розвитку ішемічного ураження головного мозку
  • Ателектаз легенів. У більшості випадків це ускладнення є наслідком закупорки бронхів, найчастіше воно спостерігається при перенесенні пневмонії в дитячому віці.
  • Обструктивний синдром характеризується порушенням прохідності бронхів, із-за чого у пацієнта виникають складнощі при здійсненні видиху.
  • Плеврит представляє собою запальний процес, що вражає оболонку легень. В залежності від форми захворювання це може стати причиною відкладень нерозчинних білків або накопичення рідини з кровоносних судин.
  • Позалегеневі ускладнення запалення легенів

    При пневмонії можуть виникнути різні ускладнення позалегеневого типу, найбільш небезпечними є наступні патології:

  • Збільшення розмірів правого відділу серцевого м’яза, що призводить до появи задишки, больовим відчуттям і підвищенню артеріального тиску.
  • Токсичний шок зустрічається в рідкісних випадках, але це ускладнення потребує своєчасного лікування, оскільки воно здатне призвести до смерті пацієнта.
  • Анемія виникає через зміни хімічного складу крові.
  • Менінгіт бактеріального типу виникає найчастіше в дитячому віці; причиною ускладнення є потрапляння первинної або вторинної інфекції на оболонки спинного чи головного мозку.
  • Менінгоенцефаліт виникає при попаданні інфекції в оболонку або м’які тканини головного мозку, прояви залежить від ступеня ураження.
  • Ендокардит виникає при поширенні запальних процесів на різні оболонки серця.
  • Гломерулонефрит призводить до розвитку серйозної ниркової недостатності.
  • Міокардит виникає при розвитку запалення в серцевих м’язах. Для даного ускладнення характерна поява цілого ряду симптомів, серед яких больові відчуття в області серця, задишку, появу набряків, набухання вен і порушення серцевого ритму.
  • Сепсис є самим важким і небезпечним, оскільки при ньому інфекція потрапляє в кров і швидко розноситься по організму, що може призвести до порушення функціонування всіх внутрішніх органів або цілих систем.
  • Етіологія ускладнень при пневмонії

    Виникнення важких ускладнень або загострення основної симптоматики при пневмонії зазвичай відбувається під впливом наступних патогенних факторів:

  • Відсутність лікування основного захворювання, неправильно вибраний курс терапії. Зазвичай це відбувається при відсутності звернення за професійною медичною допомогою та самостійної постановки діагнозу.
  • Занадто повільне або недостатньо виведення гнійного вмісту, який може спостерігатися навіть при дотриманні правильно обраним курсом лікування.
    Утворюються порожнини, в яких накопичується гній і бактеріальна мікрофлора, з-за чого відсутня позитивна динаміка, і виникають вторинні патології.
  • Проникнення збудників пневмонії в інші внутрішні органи або ураження організму продуктами їх життєдіяльності. Зокрема, за знищення і руйнування окремих різновидів мікробів може виділятися велику кількість отруйних речовин, що стають причиною отруєння організму.
  • Традиційне лікування двосторонньої пневмонії

    При відсутності у пацієнта захворювань в хронічній формі і серйозних ускладнень, призначається амбулаторне лікування під лікарським контролем.

    Традиційна терапія передбачає дотримання наступних правил:

  • Строгий постільний режим, мінімізація контактів з іншими людьми.
  • Прийом антибіотиків. Необхідні препарати призначаються фахівцем після проведеної діагностики, їх вибір залежить від стадії захворювання, особливостей його перебігу, клінічної картини, наявності ускладнень і походження збудника.
  • Прийом вітамінних і мінеральних комплексів для зміцнення імунної системи і підвищення природної опірності організму.
  • Прийом противірусних засобів. Такі препарати призначаються далеко не завжди, оскільки вони ефективні тільки при виявленні захворювання на найбільш ранній стадії.
  • Кисневі інгаляції іноді призначаються в якості доповнення до основного курсу лікування.
  • Фізіотерапія і виконання вправ лікувальної дихальної гімнастики можуть бути призначені у міру одужання для скорочення реабілітаційного періоду після перенесеного захворювання.
  • Народні методи лікування

    4401f673ee1998726bb5eba4e8d22806Багато людей досі практикують різні способи народної медицини для лікування двосторонньої пневмонії.

    Вони не можуть замінити звернення за професійною медичною допомогою і повинні бути лише доповненням до призначеної терапії, якщо це було узгоджено з лікарем.

    Найбільш ефективні методики розглянуто нижче:

  • Медові компреси використовуються при лікуванні багатьох легеневих захворювань. Ділянка тіла обмазується натуральним медом, а зверху на нього накладається змочена в звичайній воді серветка та поліетиленова плівка для забезпечення термічного ефекту. Процедуру необхідно повторювати в ранкові і вечірні години.
  • Часниковий інгалятор можна зробити зі звичайного пластикового стаканчика: для цього поверхні дна проробляються отвори, всередину кладеться декілька очищених зубчиків часнику, після чого потрібно вдихати повітря з ємності за допомогою рота, а видихати його носом. Процедура повторюється кожну годину, тривалість становить 10-15 хвилин. Даний спосіб може практикуватися в профілактичних цілях.
  • Необхідно змішати 0,5 літра медичного дьогтю і 2,5 літра окропу, після чого перелити засіб у герметично закривається банку. Ліки має відстоятися протягом 9 днів, після чого його можна приймати по одній столовій ложці на день, а також застосовувати для полоскання горла, що допоможе позбутися від нападів кашлю.
  • Профілактика

    На сьогоднішній день не існує засобів, які дозволяють гарантовано позбавити від ризику інфікування збудниками пневмонії.

    Однак такі профілактичні заходи здатні мінімізувати таку ймовірність:

  • Своєчасна вакцинація.
  • Прийом вітамінів і засобів для зміцнення імунної системи.
  • Відмова від куріння.
  • Загартовування організму, заняття спортом, ведення здорового способу життя.
  • Своєчасне і правильне лікування респіраторних захворювань.
  • Систематичне проведення вологих прибирань в квартирі для усунення побутової пилу.
  • Мінімізація контактів з людьми, хворими на пневмонію, а при їх необхідності потрібно пам’ятати про дотримання заходів обережності.
  • Заняття дихальною гімнастикою.
  • Прогноз щодо одужання

    Прогноз щодо одужання залежить від ряду факторів, для його визначення необхідно враховувати такі особливості:

  • Вік пацієнта.
  • Наявність ускладнень.
  • Тип збудника, причини захворювання.
  • Загальний стан здоров’я і імунної системи, наявність або відсутність хронічних захворювань.
  • Тяжкість проявів.
  • У будь-якому випадку необхідно пам’ятати, що звернення за медичною допомогою на ранніх стадіях захворювання значно збільшує шанси на швидке одужання без виникнення небезпечних ускладнень.

    Оцініть статтю
    Діагноз хвороб