Дивертикул Меккеля являє собою вроджене аномальне захворювання клубової кишки, що може значно впливати на здоров’я людини або ж зовсім не виявляти себе протягом усього життя. При непрофесійної діагностиці дивертикул цього типу часто приймають за низку інших порушень, таких як апендицит, виразкова хвороба та інше.
Зміст
- 1 Що таке дивертикул Меккеля та код хвороби за МКХ-10
- 2 Причини розвитку
- 3 Симптоми
- 4 Ускладнення
- 5 Діагностика
- 6 Лікування випинання
- 6.1 Операція
- 6.2 Дієта
- 7 Прогноз
Що таке дивертикул Меккеля та код хвороби за МКХ-10
У медицині дивертикул Меккеля називають аномальним мішком, який розвивається на слабкому ділянці кишечника. Дана проблема виникає внаслідок порушення облітерації проксимальної частини жовчного міхура.
Випинання Меккеля виникає в той момент, коли плід ще активно розвивається в утробі матері. Найчастіше це період між 5 і 7 тижнем.
Так, в перший місяць розвитку плоду починає активно функціонувати жовтковий проток. Він з’єднує термінальну частину клубової кишки і жовтковий мішок. З-за неправильного розвитку плода і виникнення неповної облітерації, а також збереження жовчної протоки з’являється випинання. Також можуть виникнути свищі пупка і энтерокистома.
Обережно! На фото наочно зображено дивертикул Меккеля (натисніть, щоб відкрити)
[згорнути]
Підступність хвороби полягає в тому, що його досить важко діагностувати вчасно.
У більшості випадків дивертикул має безсимптомний перебіг і дає про себе знати в досить пізньому віці. Дивертикул формується в нижній третині кишки на відстані близько 60 см від клубового кута. Освіта має циліндричну або конусоподібну форму, його розміри звичайно не перевищують 3 см в довжину.
Дивертикул Меккеля код за МКХ Q43.0 відноситься до класифікації хвороб, яка розглядає вади розвитку кишечника. Дана патологія, незважаючи на свою малу популярність, має досить широку поширеність. Аномалія виявляється у 1 з 50 осіб.
Причини розвитку
Дивертикул Меккеля є відхиленням, яке формується в процесі розвитку ембріона. Так, на перших тижнях формування плоду жовтковий протока, яка відходить від термінальної частини клубової кишки до пупка, облітерується. Якщо частину протоки протягом певного проміжку часу не атрофується, то виникає дивертикул.
Дивертикул Меккеля відноситься до вроджених захворювань. Випинання знаходиться на кріпленні брижі краю кишки. Воно містить у собі всі верстви нормальної і повноцінно функціонуючої кишки. Завчасно запобігти або передбачити розвиток захворювання неможливо.
Симптоми
Симптоматика, що проявляється при випинанні, безпосередньо залежить від того, на основі чого формується тіло дивертикула. Найчастіше розвивається освіта складається з клітин кишечнику. Воно здатне виробляти соляну кислоту, а також эктопированную слиз.
Таким чином, дивертикул може функціонувати, як повноцінна складова кишечника. Дана різновид захворювання не проявляє себе симптоматично, не турбує людину і не доставляє йому незручностей.
Виявити наявність відхилення можна тільки після проведення спеціальної діагностики, так як звичайне дослідження не здатне розпізнати хворобу. В інших випадках дивертикул може складатися не тільки із клітин кишечника. Освіта може бути утворено з клітин шлунка і підшлункової залози.
Однак, дивертикул Меккеля може проявляти себе і більш агресивно. Симптоми можуть проявлятися наступним чином:
- блювання;
- запор;
- блокування кишечника;
- періодичні порушення стільця;
- лихоманка;
- болі в кишечнику, що мають тривалий характер;
- нездужання;
- слабкість;
- внутрішні кровотечі;
- наявність крові в калових масах;
- анемія;
- постійне відчуття дискомфорту в кишечнику.
Інтенсивність симптомів пов’язана не лише з типом дивертикула, але і з віком хворої людини. Так, наприклад, у немовлят частіше всього проявляється блокування кишечника, а також порушення стільця. У більш старшому віці може з’явитися внутрішнє кровотеча. Дивертикул Меккеля найбільш часто діагностується дітям до 10 років.
Випинання може проявляти себе періодично. В деяких випадках симптоми можуть стихати і активуватися знову. До таких ознак відносять нудоту, кров’янистий стілець і розлад кишечника.
Ускладнення
Ускладнення при дивертикулі Меккеля спостерігаються не часто. Близько 2%, що страждають подібною недугою, можуть спостерігати погіршення, які відображаються на стані організму.
Незважаючи на те, що аномалія проявляється як у чоловіків, так і у жінок, ускладнення частіше з’являються саме у представників сильної сторони.
Ускладнення можуть виражатися в наступних проявах:
- кровотеча;
- обтурація;
- пухлини і новоутворення;
- кишкова непрохідність;
- гострий дивертикуліт;
- карціноід.
У рідкісних випадках ускладнення у вигляді кровотечі з дивертикула може мати хронічний характер. При відсутності адекватного лікування може з’явитися залізодефіцитна анемія. Такий діагноз може представляти реальну загрозу для життя людини. В даному випадку хірург може прийняти рішення про проведення термінової операції з видалення дивертикула.
Діагностика
Дивертикул Меккеля відноситься до тієї різновиди відхилень, які досить проблематично діагностуються при наявності звичайних засобів дослідження. Так, для точної постановки діагнозу потрібно цілий комплекс методів, кожен з яких дозволить виявити ознаки захворювання і визначити ступінь її небезпеки для людини.
Для початку лікар зобов’язаний провести збір анамнезу — дізнатися про те, коли з’явилися перші тривожні ознаки, наскільки вони інтенсивні і болючі. Також додатково можливий збір анамнезу у родичів пацієнта.
Надалі проводиться огляд і ретельне фізикальне обстеження. Це дозволяє визначити наявність м’язового напруги в черевній області, хворобливості, роздратування.
В обов’язковому порядку проводять лабораторне дослідження. Воно включає:
- біохімічний аналіз крові;
- копрограма.
Також показано проведення наступних діагностичних заходів:
- УЗД черевної порожнини — виявляє наявність запального процесу і метод локалізації дивертикула.
- сцинтиграфія — допомагає виявити слизову оболонку эктопированного типу.
- колоноскопія — дозволяє виключити наявність інших захворювань, здатних викликати внутрішні кровотечі.
- рентгенографія — допомагає виключити наявність кишкової непрохідності.
- КТ черевної порожнини — надає чітку картину про стан внутрішніх органів.
При підозрі на дивертикул Меккеля необхідно в обов’язковому порядку виключити ряд можливих діагнозів — гострий апендицит, поліпоз, виразка дванадцятипалої кишки.
Лікування випинання
Думки фахівців, що стосуються лікування дивертикула Меккеля, досить суперечливі. У більшості випадків багато лікарів дотримуються думки, що випинання, яке не турбує пацієнта, не повинно піддаватися терапії.
Що ж стосується хворих, які страждають від прояву хворобливих симптомів, то тут може знадобитися хірургічне втручання.
Лікування дивертикула у дітей передбачає консервативний підхід і щадну методику. Вона включає застосування інфузій антибіотиків, уколи протизапальних препаратів. Якщо хвороба не прогресує, то необхідність проведення операції немає.
Наявність кишкової непрохідності, яка була спровокована дивертикулом Меккеля, потребує термінового хірургічного втручання. Відсутність кваліфікованої допомоги може призвести до серйозних ускладнень і навіть смерті пацієнта.
Операція
Операція при дивертикулі Меккеля передбачає видалення освіти і відновлення нормальної працездатності кишечника. У тому випадку, якщо кишечник вражений в результаті появи випинання, то деяка частина ураженого органу видалено.
Якщо у пацієнта виявлена серйозна крововтрата, яка з’явилася внаслідок випинання, то лікар може призначити термінове переливання крові, щоб домогтися відновлення нормального обсягу.
Операція з видалення дивертикула відноситься до процедур з низьким рівнем ризику. Однак, можливість появи деяких ускладнень все ж існує.
Так, після оперування може утворитися рубцева тканина. Це в свою чергу призводить до блокування кишечника. Подібне ускладнення несе неабияку загрозу для життя пацієнта. Таким чином, хворому в таких випадках потрібно повторне оперування для запобігання трагічних наслідків.
Обережно! Відео показує лапароскопічне видалення дивертикула Меккеля у дітей (натисніть, щоб відкрити)
[згорнути]
Дієта
Після проведення операції з видалення дивертикула всім пацієнтам показана дієта. Вона дозволяє домогтися якнайшвидшого одужання і відновлення звичної роботи травного тракту.
Також дієтичне харчування перешкоджає появі діареї і запорів, які негативно позначаються на процесі регенерації тканин.
Дієта повинна включати в себе:
- каші;
- супи;
- сухофрукти;
- компоти;
- овочі та фрукти;
- дієтичні сорти м’яса і риби;
- солодкі ягоди;
- бобові;
- відвари з трав;
- трав’яні чаї.
Необхідно виключити будь-яке вживання алкогольних продуктів, кави і міцного чаю. Неприпустимо вдавання до значним фізичним навантаженням. Будь-які неврогенні фактори також необхідно виключити.
Прогноз
Майже в 95% випадків дивертикул Меккеля ніяк не відбивається на способі життя людини, що дозволяє не вдаватися до хірургічного лікування. Наявність випинання не впливає на травну систему і стан інших органів.
В інших випадках результат лікування напряму залежить від того, наскільки оперативно була проведена діагностика і лікування пацієнта. Важливу роль відіграє професіоналізм лікаря і наявність необхідного діагностичного обладнання.
