Дилатацією називається фізіологічне або патологічне розтягнення будь-якого порожнього органа організму людини, при якому не спостерігається гіпертрофія стінок. Серце являє собою орган, що має чотири відділи: два шлуночка і стільки ж передсердь. Кожен відділ м’язового органу здатний піддаватися дилатації з різних причин. Головною проблемою цього процесу є неможливість перекачувати необхідний об’єм крові. Спостерігаються застої, внаслідок яких патологічний процес прогресує. Важливо своєчасне діагностування захворювання для запобігання фатального результату.
Зміст
- Види дилатації і причини її появи
- Загальні причини дилатації камер серця
- Розширення лівого передсердя
- Основні симптоми дилатації лівого передсердя
- Дилатація лівого шлуночка
- Дилатація правого передсердя
- Дилатація правого шлуночка
- Діагностика серцевої дилатації
- Лікувальні заходи при збільшенні камер серця
- Лікування дилатації лівих відділів серця
- Лікування дилатації правих відділів серця
Види дилатації і причини її появи
Розрізняють два види дилатації камер серця:
Загальні причини дилатації камер серця
Причинами перерозтягнення камер серця можуть бути перенесені запальні захворювання, коли інфекційний агент вражає серцевий м’яз. Нерідкі випадки грибкової, паразитарної та вірусної інвазії, які негативно впливають не тільки на скоротливу функцію міокарда, але й значно збільшують фізіологічні порожнини серця. Токсичний ефект алкоголю і наркотичних речовин, а також деяких медикаментозних препаратів впливають на головний насос людського організму негативний вплив. Зареєстровані випадки дилатації камер серця внаслідок аутоімунних, ендокринних і онкологічних захворюваннях.
Розширення лівого передсердя
Основна роль лівого передсердя полягає в перекачуванні насиченої киснем крові в область лівого шлуночка, звідки вона надходить в аорту і розноситься всім органам людини.
Найбільш поширеною причиною збільшення лівого передсердя служить звуження або інша патологія клапана, розташованого між лівими камерами серця.
При недостатньому отворі між ними великий об’єм крові не може швидко переноситися з лівого передсердя, формуючи застій, який в подальшому веде до розтягування стінок камери. Крім того через клапан можливий і зворотний струм крові, так само провокує розширення передсердя.
Іншою причиною збільшення лівого передсердя є тріпотіння передсердь -миготлива аритмія. Однак аритмія може розвиватися і вдруге, приєднуючись до дилатації.
Основні симптоми дилатації лівого передсердя
Симптоматика цього порушення не має власних відмінних ознак, так як існує тільки в зв’язку з іншими захворюваннями. Людина може пред’являти скарги, що стосуються аритмії або стенозу клапана. Серед них – виражена або помірна задишка, блідість і синюшність шкірних покривів.
Дилатація лівого шлуночка
Причиною, яка викликає розширення лівого шлуночка серця є звуження аортального клапана, який з’єднує його з аортою. Лівий шлуночок виконує головну насосну функцію, перекачуючи кров до всіх органів людського тіла. Тому навіть незначні зміни в клапані аорти приведуть до сильного розтягування шлуночка. Так само порожнину цієї камери може сильно змінюватися внаслідок артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця і міокардиту.
Дилатація правого передсердя
Праве передсердя несе венозну кров з вуглекислим газом, що надходить від органів і тканин. Воно є ланкою малого кола кровообігу, причинами, що спричиняють розвиток дилатації правого передсердя, служать хвороби легенів. Вроджені і набуті вади клапанів так само грають не останню роль у виникненні патології.
Дилатація правого шлуночка
Головною причиною, через яку відбувається розширення правого шлуночка є легенева гіпертензія, яка формується при надмірному навантаженні на малий коло кровообігу. Клапанні зміни в результаті бактеріальної інфекції (інфекційний ендокардит) або грибкової, а так само ревматичне ураження серця викликають значну правошлуночкова дилятацію.
Діагностика серцевої дилатації
Незначні збільшення порожнин серця не призводять до виникнення характерних скарг пацієнта. Тому часто початкові зміни являють собою випадкову знахідку на планових профілактичних оглядах.
Основний метод діагностики – ультразвукове дослідження серця. Воно дозволяє оцінити роботу органу в повній мірі: розміри камер, стан судин, клапанів.
Електрокардіографія використовується для виключення супутньої патології серцево-судинної системи, виду порушення ритму і провідності.
За допомогою рентгенографії органів грудної порожнини можна оцінити розміри серця і його камер, виявити наявність легеневої гіпертензії.
Навантажувальні тести дозволяють отримати цінну інформацію про функціональні можливості серцево-судинної системи.
Коронароангіографія призначається для визначення тактики хірургічного лікування.
Лікувальні заходи при збільшенні камер серця
Лікування дилатації лівих відділів серця
Основна тактика при розширенні лівих відділів серця полягає в терапевтичній корекції захворювань, що призвели до дилатації (ІХС, міокардит, вади, аритмія). Помірна дилатація є приводом до призначення метаболічних препаратів, дія яких спрямована на поліпшення обмінних процесів в клітинах органу.
Лікування дилатації правих відділів серця
Як і у випадку з лівими відділами серця, головним методом корекції служить лікування основних захворювань. Без усунення первинних причин дилатація буде тільки прогресувати.
У випадках, коли терапевтичні методи не дають бажаного результату, ставиться питання про вирішення проблеми радикальним шляхом, потрібно операції з пересадки донорського органу.
Незалежно від ураженого відділу серця, практично у кожного пацієнта виявляються ознаки серцевої недостатності. Корекція цього стану зводиться до призначення медикаментозних засобів різних фармакологічних груп: антагоністи альдостерону, діуретики, бета-блокатори, серцеві глікозиди, антиагреганти. Дозування препаратів визначається індивідуально у відповідності зі стадією захворювання, наявністю супутніх захворювань, віком і вагою пацієнта.
Невід’ємною частиною лікування є немедикаментозна терапія: дотримання дієти, що містить малу кількість солі, води і з повним виключенням алкоголю; щоденні фізичні навантаження, інтенсивність яких визначається стадією захворювання.
