Діагноз хвороб. Діагностика каменів у нирках: ефективні способи

Зміст

Причини утворення конкрементів у нирках

Симптоматика сечокам’яної хвороби

Різноманітність конкрементів в органі

Визначення каменів у нирках при первинному зверненні

Аналізи при сечокам’яній патології

Рекомендації фахівців

Однією з найпоширеніших патологій в урології є утворення конкрементів у нирках, так звана сечокам’яна хвороба. Найчастіше про виникнення патології хворий не знає, поки не трапиться напад ниркової коліки. Вкрай болісний напад болю – це вже далеко зайшло стан. Діагностика каменів у нирках повинна здійснюватися як можна раніше. У цьому має бути зацікавлений кожна людина, а особливо люди старшого віку, які ведуть малорухливий спосіб життя, з обтяженою спадковістю. Розберемо, як визначити камені в нирках, як дізнатися їх тип і правильно поставити діагноз.

Причини утворення конкрементів у нирках

Діагностика каменів у нирках

За висновком фахівців сечокам’яною хворобою страждають до п’ятнадцяти відсотків населення. Більш виражена патологія у людей, що проживають в жаркому і сухому кліматі. Зневоднення організму в такій місцевості відбувається частіше і з більшою ймовірністю. Щільність урини стає вище, це призводить до випадання сечовий солі в осад.

Поширеними причинами розвитку патології є погрішності в харчуванні, недостатня кількість води, що випивається, висока жорсткість питної води, урологічні проблеми, явно виражений дефіцит або надлишок кальцію, вітаміну D. Нерідко патологію провокують надмірне захоплення лікарськими препаратами (самолікування), обтяжена спадковість, вимушена нерухомість внаслідок травм або операційних втручань, низька рухова активність і недолік фізичних навантажень.

Крім цього, є ще ряд причин, що призводять до хвороби:

дисфункція видільної системи;
неправильний метаболізм сечового і пуринового обміну;
загальні захворювання;
надмірне споживання кофеїновмісних продуктів;
надлишкова маса тіла;
інфекції сечостатевої системи.

Симптоматика сечокам’яної хвороби

Часто першим симптомом сечокам’яної хвороби є біль в попереку різної інтенсивності.

Симптоми виникають, коли камінь вже присутній в органі, і розмір камінчика немаленький. Запідозрити патологію хворий може самостійно з таких проявів: кров в урині, постійна нудота, часом до блювоти. Нерідко відтік сечі утруднений і супроводжується печінням. Біль з’являється, коли камінь середнього або великого розміру перекрив протоку і став причиною утрудненого відходження сечі. Залежно від особливостей конкременту біль може бути помірною або дуже сильною. Чим рельєфніше камінь, тим відчутніше й інтенсивніше біль.

В особливо складних випадках з’являється висока температура і сильна кровотеча. У такому разі необхідно якомога швидше доставити хворого у медичний заклад. У цій ситуації не надана вчасно допомогу стає причиною гідронефрозу або ниркової недостатності хронічного характеру. З-за того, що в нирках утворюються конкременти різного розміру, симптоми можуть бути різними. Якщо камінчик невеликої або утворився пісок, збільшення кількості споживаної води призводить до безпроблемно і часто безболісному виходу компонентів. Камені середнього і великого розміру пройти по сечоводах не можуть, тому їх рух супроводжується дуже сильними болями. Також вираженість больового синдрому залежить не тільки від розміру, але і від складу конкременту.

Якщо була виявлена картина хвороби, потрібно якомога швидше пройти діагностику і дізнатися діагноз.

Різноманітність конкрементів в органі

До початку терапії важливо розібратися у видах каменів, які формуються в нирці. Самостійно ставити собі діагноз і починати лікування вкрай небезпечно. Визначити хімічний склад каменю можна лише шляхом спеціального медичного дослідження. Конкремент в нирці – освіта різної щільності з органічних речовин і мінеральних солей.

Види каменів у нирках

У залежності від хімічного складу конкременту виділяють такі види конгломератів в органі:

Оксалат. Камінь темного кольору, що сформувався з-за підвищеного вмісту солей щавлевої кислоти і дефіциту кальцію. Він має гострі краї, дуже щільний, тому видалення природним шляхом неможливо, рух каменю може стати причиною порушення цілісності сечоводу. Дуже часто при наявності в органі такого новоутворення в сечі присутня кров. Конкременти видаляють хірургічним шляхом або літотрипсією. Виявляються оксалати при обстеженні за допомогою рентгена.

Уратний. Формується переважно при недостатньому надходженні в організм води. Це стає причиною зменшення кількості сечі та зміни її кислотності. Крім цієї причини висока ймовірність утворення уратних каменів у хворих після хіміотерапії. Виявити патології можливо за допомогою аналізу сечі та крові.

Фосфатний. Такий вид конкременту швидко розростається, але легко дробитися. Утворюється у тих, хто харчується переважно рослинною їжею, ігноруючи продукти тваринного походження. Виявити конгломерат фосфатного типу можна за допомогою рентгена.

Струвит. Цей камінь досягає великих розмірів і часто має гострі відростки. Зростає стрімко. З’являється в результаті інфекції в сечоводах. Діагностується шляхом дослідження складу сечі. Для усунення хвороби застосовують метод ДУВЛ, хворий перебуває під пильним контролем лікаря навіть після оперативного втручання.

Цистин. Найчастіше камінь утворюється в результаті неможливості розчинення в сечі цистиновой амінокислоти. З цієї причини починається зростання цистинові камені. Хвороба переважно обумовлена спадковою схильністю. Конкремент світлого кольору та м’якої структури виявляється при КТ нирки. Молекули цистину виявляються при аналізі сечі.

Карбонатні, білкові, холестеринові, ксантинові зустрічаються дуже рідко. Мають різну природу і по-різному піддаються корекції.

Лікарі розділяють конкременти в органі на одиночні або множинні формування, а також двох і трьох конкрементные освіти. Розмір каменів буває самим різним – від міліметра до п’ятнадцяти сантиметрів, а вага може варіюватися від грама до двох кілограм і навіть більше.

Визначення каменів у нирках при первинному зверненні

Звернення до лікаря

Щоб правильно організувати лікування при сечокам’яній хворобі, необхідно поставити діагноз і підібрати спосіб терапії. Зробити це зможе тільки фахівець. Важливо виявити тип каменю, місце локалізації і розмір. Від цього залежить результат лікування. Доктор призначає дієтичне харчування, перевірені процедури та ліки з урахуванням специфіки конкременту.

При первинному зверненні хворого лікар збирає анамнез. З’ясовуються такі факти з життя:

виявлялися раніше конкременти в нирках;
чи здійснювалося оперативне лікування з цієї причини;
які-небудь хвороби кісткової системи;
бували випадки появи крові в урині.

Уролог також при первинному зверненні збирає анамнез і ключовими питаннями стають:

турбують чи хворобливі відчуття збоку або в попереку;
немає печіння при сечовипусканні;
наскільки часто виникають позиви до сечовипускання;
немає відчуття неповного спорожнення сечового міхура.

Лікар з’ясовує наявність інших симптомів хвороби: різкої болі в попереку, підняття температури, незадовільний загальний стан, озноб, блювотні позиви. Лікар пальпує і застосовує метод перкусії, але поставити точний діагноз таким чином неможливо. Даний варіант дозволяє лише перевірити, чи немає збільшення розміру нирки. Діагностують патологію із застосуванням різних методик.

Блювотні позиви

Аналізи при сечокам’яній патології

Щоб поставити правильний діагноз, необхідно здати ряд аналізів і пройти додаткові інструментальні обстеження:

Загальний аналіз крові. При наявності хронічної хвороби метод буде нерезультативним. Виявити хворобу таким способом можна тільки у разі гострого перебігу. На це вкажуть підвищення показників ШОЕ, лейкоцитів, зниження гемоглобіну.

Загальний аналіз сечі. Виявлення в урині нетипових речовин і клітин вказує на патологію.

Біохімія. Відхилення від норми в кількості сечової кислоти, фосфору, креатиніну та кальцію говорить про сечокам’яної хвороби.

Бактеріологічний посів сечі. Дозволяє виявити тип мікрофлори.

Проба Зимницьким. Вивчають щільність сечі.

Вивчення гормонального рівня.

Результати отриманих аналізів, вивчення смакових пристрастей хворого дозволяють виявити схильність до утворення того або іншого каменю. Додаткові дослідження:

УЗД. Дане обстеження виявляє локалізацію конкременту, рухливість, розмір і кількість утворень. Ультразвукове дослідження допомагає оцінити стан органу.

Рентген. Дозволяє виявити камінь, який є рентгенпозитивным. Також можна провести обстеження при наявності рентгеннегативних каменів, виявлених на УЗД.

КТ. Більш детальне вивчення органу та прилеглих систем.

МРУ. Лікар призначає варіант при непереносимості речовини, що використовується при рентгені або в період ниркової коліки.

МРТ

Детальна діагностика дозволяє поставити максимально точний діагноз і призначити результативне лікування. Рекомендується проводити обстеження тільки в період відсутності гострого болю. Якщо діагностували сечокам’яну хворобу, важливо, як можна швидше почати виконання всіх приписів і рекомендацій фахівця.