Питання, дають інвалідність при гіпертонії, лікарям доводиться чути щодня. Її встановлення при патологічних станах, які супроводжуються підвищеним тиском, регламентує наказ Міністерства праці (мінпраці) та соцзахисту нашої держави.
Згідно йому, оформити документи і отримувати соціальні виплати можуть гіпертоніки, медико-соціальна експертиза яких підтвердила часткову або повну втрату ними працездатності, необхідність переведення на полегшені умови трудової діяльності, а також неможливість до самообслуговування.
Отже, хто і за яких обставин вирішує, кому давати інвалідність при високому кров’яному тиску?
Зміст
- Групи інвалідності за тяжкості патології
- Ступеня та стадії захворювання
- Ризики гіпертонії
- Проходження МСЕ
- Обмеження по працевлаштуванню
- Порядок оформлення документів
- Підтвердження раніше отриманої інвалідності
Групи інвалідності за тяжкості патології
Дають групу інвалідності при гіпертонії? АГ належить до числа патологічних станів, які є обмеженням для величезної кількості різних видів професійної діяльності. Саме тому гіпертоніки часто потребують встановлення інвалідності, як варіанту соціального захисту хворої людини.
У процесі підтвердження інвалідності пацієнта фахівці враховують відразу кілька факторів:
- вид гіпертонії, характер її перебігу та швидкість прогресування патологічного процесу;
- вік хворої людини;
- стадію та ступінь хвороби;
- наявність і вираженість змін вісцеральних органних структур;
- частоту гіпертонічних кризових станів та їх ускладнення;
- супутні недуги;
- характер трудової діяльності людини-гіпертоніка, а також умови праці.
Показанням для встановлення інвалідності не є гіпертонія 1 ступеня з періодичними стрибками артеріального тиску і відсутністю скарг з боку хворого.
При АГ 2 та 3 ступеня працездатність пацієнтів істотно знижується, тому вони починають мати потребу в медико-соціальний захист, що передбачає інвалідність.
Третя група встановлюється над пацієнтами з 2 стадією гіпертонії при повільно розвивається варіанті перебігу недуги з мінімальними ускладненнями та без серйозних поразок органних елементів. Інвалідність при гіпертонії 2 мірою може бути знята в результаті поліпшення загального стану та зменшення проявів основного захворювання. Як правило, трансформації у другу групу схильні ризики 3 і 4, які супроводжуються частими гіпертонічними кризами. Пацієнти з цією групою не відсторонюються від праці, а просто переводяться на роботу з більш легкими умовами при збереженні заробітної плати.
На отримання другої групи інвалідності можуть розраховувати гіпертоніки, які страждають ГБ 2 і 3 стадії зі злоякісним перебігом та помірним ураженням внутрішніх органів. Люди з 2 групою інвалідності можуть виконувати нескладну роботу на дому, а також отримують регулярні соціальні виплати.
Отримати першу групу інвалідності можуть пацієнти з важкими формами гіпертонії, має злоякісний перебіг. У таких хворих вражені внутрішні органи, присутні симптоми серцевої та ренальної недостатності, обмежена здатність до пересування і самообслуговування.
Інвалідність при гіпертонії 3 ступеня ризик 4 не потребує щорічної перекомісію незворотних функціональних змін з боку кардіальної сфери та інших вісцеральних систем.
Ступеня та стадії захворювання
Гіпертонію класифікують самими різними способами. Залежно від показників артеріального тиску розрізняють три ступеня тяжкості артеріальної гіпертензії:
Медики розрізняють три основних стадії захворювання, які характеризують масштаби ураження вісцеральних органів (органів-мішеней):
- I стадія – незначне підвищення тиску не супроводжується порушеннями в роботі серцевого м’яза і скаргами пацієнта на погіршення самопочуття;
- II стадія – на тлі підвищеного кров’яного тиску діагностується гіпертрофія лівого шлуночка, а також зміна судин очної сітківки;
- III стадія – стійке підвищення артеріального тиску асоціюється з захворюваннями внутрішніх органів, серед яких стенокардія, хронічна серцева недостатність (ХСН), інфаркт міокарда, інсульт енцефалопатія, а також аневризма аорти, ниркова недостатність тощо.
Ризики гіпертонії
Ступінь ризику гіпертонії – важливий показник, який лікарі відображають в діагнозі пацієнтів, що страждають підвищеним тиском. При його визначенні враховується ряд факторів, серед яких статева приналежність, вік людини, рівень холестерину в крові, спадковість, шкідливі звички, ожиріння і обмеження фізичної активності, а також ураження органів-мішеней.
Виділяють чотири ступені факторів ризику:
Проходження МСЕ
Проходження медико-соціальної експертизи є обов’язковим для всіх пацієнтів, які бажають отримати інвалідність при гіпертонії. Основними показаннями для направлення гіпертоніка на МСЕ є:
- злоякісний характер артеріальної гіпертензії, головний критерій якої — стрімко прогресуючий перебіг;
- наявність в анамнезі гострих ускладнень недуги, зокрема, інфарктів, інсультів, транзиторних ішемічних атак;
- декомпенсовані форми захворювань органів-мішеней, а саме серцева та ниркова недостатність;
- стани після хірургічної корекції наслідків гіпертонічної хвороби.
При напрямку на медико-соціальну комісію необхідний мінімум обстежень при гіпертонії виглядає наступним чином:
Обмеження по працевлаштуванню
ГБ являє собою важке захворювання серцево-судинної системи, яке потребує перегляду умов праці пацієнта і обмеження фізичної активності. Протипоказаннями для трудової діяльності хворіючих людей є:
- робота, пов’язана з інтенсивними фізичними та психоемоційними навантаженнями;
- праця в екстремальних умовах;
- гіпертонікам можна працювати на виробництвах з підвищеним рівнем шуму, вібрації, несприятливим мікрокліматом, а також брати участь у висотних роботах і діяльності, пов’язаної з різкими перепадами температур;
- людям, які страждають підвищеним тиском, суворо заборонено працювати після 21.00-22.00;
- гіпертонікам не можна виконувати роботу, раптова зупинка якої може спричинити аварійну ситуацію (перевезення вантажів, водіння транспорту, авіаперельоти).
Порядок оформлення документів
Для підтвердження факту інвалідності по гіпертонії хворому необхідно отримання висновку спеціально створеної медико-соціальної експертизи або МСЕ. Як правило, експертиза проводиться в медустанові, куди було направлено відповідну заяву. В окремих випадках процедура визнання інвалідності може бути проведена вдома або в умовах спеціалізованого стаціонару. Оформлення стійкої втрати працездатності потребує засіданні спеціально створеної комісії.
Підтвердження раніше отриманої інвалідності
Після встановлення певної ГІ, її необхідно періодично підтверджувати. Щорічно перекомиссию повинні проходити пацієнти з другою і третьою групою інвалідності, тоді як гіпертоніки, які мають першою групою, обстежуються раз у два роки.
Підтвердження інвалідності не потрібно наступним категоріям пацієнтів:
Таким чином, важкі ступені розвитку гіпертонічної хвороби призводять до необхідності встановлення інвалідності, конкретна крупа якої визначається з урахуванням стадії хвороби, наявності ускладнень у вигляді ураження органів-мішеней і супутніх захворювань. Природно, для отримання інвалідності необхідно пройти спеціально створену комісію, а для її підтвердження – щорічне обстеження.
