Діагностика        05 Березня 2018        817         Коментарі Вимкнено до Цистит у дітей: причини, симптоми і лікування

Цистит у дітей: причини, симптоми і лікування

Серед дитячих інфекцій сечовивідних шляхів, цистит займає провідне місце. Цистит у дитини сьогодні входить в десятку найбільш поширених дитячих недуг.

Зміст

  • 1 Загальні відомості
  • 2 Причини циститу у дітей і шляхи попадання інфекції
  • 3 Цистит у дітей: симптоми, діагностика і лікування
  • 4 Цистит у дітей: лікування
  • 5 Допоміжні засоби та догляд за хворою дитиною
  • 6 Прогноз і профілактика

Загальні відомості

Цистит – запалення слизового і підслизового шарів стінки сечового міхура. У грудному віці (до 1 року) різниці у поширенні захворювання за статевою ознакою не спостерігається. Серед дітей з другого року життя поступово наростає диференціація: дівчатка хворіють набагато частіше, ніж хлопчики.

Причини циститу у дітей і шляхи попадання інфекції

У переважній більшості випадків цистит має інфекційне походження. Шляхи проникнення мікробів у сечовий міхур можна розділити на 3 групи, зазначені в таблиці.

ПутьОткудаПричины

Спадний З сечоводів Утруднений відтік сечі з нирок, застій в сечоводах Висхідний З уретри, піхви, ануса Близьке розташування органів, недотримання гігієнічних норм Гемато – і лімфогенний З вогнищ запалення в організмі Ослаблений імунітет, генералізована інфекція

Важливо! Первинного інфікування сечового міхура мікробами зазвичай недостатньо для виникнення циститу – природою передбачено самоочищення органу від патологічних елементів.

Супутніми факторами, що сприяють закріпленню інфекції в міхурі, служать:

  • Тимчасове зниження імунітету – переохолодження, стрес, нещодавно перенесена хвороба;
  • Аномалії розвитку сечовивідних шляхів або пухлини органів малого таза;
  • Травми сечового міхура або сусідніх органів;
  • Неповне спорожнення сечового міхура (найчастіше нейрогенного характеру), що сприяє накопиченню бактерій, які в нормі безперешкодно виводяться і не приносять ніякої шкоди – реакція органу на біль при сечовипусканні;
  • Системні захворювання – цукровий діабет, патології щитовидної залози, червоний вовчак тощо;
  • Хіміо – та радіотерапія.

Помітним провокуючим чинником до розвитку циститу у дітей 1 – 3 років стало впровадження в повсякденне життя такого засоби догляду, як підгузник. Промислові поглинаючі засоби зберігають сечу і кал в безпосередній близькості до уретрі, в умовах, ідеальних для розвитку мікробів: тепло і волого. При найменших погрішностей в догляді за дитиною ці корисні, здавалося б, предмети гігієни стають розсадником бактерій, найчастіше хвороботворних.

Цистит у дітей: симптоми, діагностика і лікування

Найчастіше захворювання виникає гостро. Цистит у дитини проявляється:

  • Прискореним сечовипусканням – кожні 15 – 30 хвилин;
  • Болем і різзю при сечовипусканні, ці чинники провокують виникнення страху перед сечовипусканням у дитини;
  • Помутнінням і потемнінням сечі, а в деяких випадках поява домішки крові, а при геморагічному циститі – появою сечі м’ясного кольору;
  • Болем внизу живота при пальпації або в спокої;
  • Загальним погіршенням самопочуття – у дітей до 2 – 3 років можливий підйом температури, іноді значний, що помітно ускладнює їх стан.

Встановлення діагнозу викликає складнощі лише у зовсім маленьких дітей – температурні показники можуть супроводжувати інші хвороби, а розповісти про свої відчуття ці діти ще не можуть. Іноді і у дітей 3 – 5-річного віку проводять диференціювання від апендициту.

Але в цілому з визначенням захворювання у досвідченого лікаря труднощів не виникає.

Цистит у дітей: лікування

Метою лікування є нормалізація процесу сечовипускання – усунення затримки сечі, зняття больового синдрому і усунення інфекції.

У перших двох випадках застосовують спазмолітики (Но-шпа, папаверин) і анальгетики.

Лікування інфекції проводиться антибактеріальними препаратами.

У попередні роки найчастіше призначали бісептол (бактрим) у віковій нормі. Це лікарський засіб пригнічує багато найпоширеніші мікроби, в тому числі і викликають цистит у дітей. Але в останні роки у більшості бактерій (більше 50%) розвинулась резистентність до цього препарату, а значить, знизилася його ефективність.

Важливо! Підвищення стійкості мікроорганізмів частково пов’язано з недотриманням рекомендацій лікаря, зокрема, з ранньої скасуванням призначених ліків: при поліпшенні самопочуття людина припиняє приймати медикаменти і поширює в навколишнє середовище бацили, розмножилися після впливу препарату, у яких підвищена опірність його компонентів.

У зв’язку з цим, в даний час частіше призначають антибіотики пеніцилінового ряду останніх поколінь (Аугментин, Амоксиклав). Також для лікування циститу в дитини широко застосовується Фурагін, а також Монурал. Ці препарати також відносяться до антибіотиків і надають дуже швидкий позитивний ефект на перебіг хвороби.

З імуномодуляторів, що призначаються при хронічному циститі у дітей, а також з метою запобігання рецидиву гострого циститу, слід зазначити препарат Уро-Ваксом, який стимулює відновлення клітинного імунітету.

При постановці діагнозу і виборі методів лікування паралельно проводять радий лабораторних досліджень. Зокрема, обов’язковий посів на чутливість до ліків – результати бувають готові через 2 доби.

При неефективності призначених до отримання результатів аналізів препаратів, основний медикамент змінюють.

В результаті правильно підібраній терапії відбувається:

  • Зменшення та усунення болю;
  • Впорядковується сечовипускання, знижується його частота, відбувається повне спорожнення міхура;
  • Показники аналізів приходять в норму;
  • Нормалізується загальний стан дитини.

Допоміжні засоби і догляд за хворою дитиною

Велике значення для відновлення здоров’я має правильна організація режиму в домашніх умовах.

Необхідно:

  • Забезпечити спокій, а на першому етапі – постільний режим;
  • Виключити охолодження області малого тазу і організму в цілому;
  • Проводити фізіопроцедури – теплі ванночки на промежину з розчинами лікарських трав (ромашка, календула, звіробій і ін), сухе тепло на низ живота;
  • Забезпечити рясне тепле пиття – мінеральна негазована вода, чай, журавлинний і брусничний морс (мають здатність виводити мікробів);
  • Дотримання дієти: виключення смажених, копчених, солоних продуктів, шоколаду та інших солодощів. Харчування продуктами, приготованими на пару;
  • Дотримуватися санітарно-гігієнічний режим і виконувати приписи лікаря.

Важливо: при дуже болючому сечовипусканні рекомендують ставити дитину в ванну до початку сечовипускання і пускати на область промежини теплу воду. Вимикати воду після закінчення сечовипускання. Таким чином больові відчуття значно знижуються, і у дитини не розвивається страх перед сечовипусканням через можливу болю. Такі процедури проводять під час кожного сечовипускання, поки не пройдуть больові відчуття.

Прогноз і профілактика

При гострому інфекційному циститі перспективи, як правило, сприятливі – захворювання закінчується повним одужанням.

Важливо! Незважаючи на інфекційну природу більшості циститів, імунітет до нього не виробляється – захворювання може знову виникнути гостро при порушенні гігієнічних норм.

При органічній природі виникнення захворювання часто розвивається хронічний цистит у дитини. Він проходить або з періодами повної ремісії та періодичних загострень, або у млявій формі, коли ознаки хвороби не так гострі, але присутні практично постійно.

Попередити інфекційний (найпоширеніший з циститів) можна правильним доглядом і підтримання гарної опірності організму. Для профілактики інших видів слід своєчасно лікувати захворювання інших органів.

Також рекомендуємо прочитати статті: Пієлонефрит у дітей: що допоможе швидко впоратися з недугою, Лікування циститу у дітей народними засобами.

Пам’ятайте, що поставити правильний діагноз може тільки лікар, не займайтеся самолікуванням без консультації і постановки діагнозу кваліфікованим лікарем.

Будьте здорові!