Ізольована систолічна гіпертонія виступає різновидом артеріальної гіпертензії. Від інших гіпертоній, відрізняється підйомом виключно систолічного АТ, при стандартному діастолічному, із значним рівнем пульсового тиску. Показник верхнього ПЕКЛО сягає позначки вище 140, нижнє – не перевищує 90 мм рт. ст.
Проведені дослідження виявили підвищений ризик смертності через серцево-судинної дисфункції, в осіб будь-якого віку, які страждають від ІСАГ.
Зміст
- Причини і особливості розвитку у людей різного віку
- Симптоми
- Постановка діагнозу
- Рекомендації з лікування
Причини і особливості розвитку у людей різного віку
Ізольовану систолическую артеріальну гіпертензію класифікують по 4-м різновидів показників верхнього АТ (мм рт. ст.):
- 1-я ступінь: 140-160.
- 2-я ступінь: 160-180.
- 3-я ступінь: 180-210.
- 4-я ступінь: вище 210.
Також ІСАГ класифікується за стадіями формування захворювання:
Як правило, в зоні ризику знаходяться люди у віці. Однак, при особливих несприятливих умовах, розвиток можливий у молодих людей. У літньому віці до гіпертонії призводять безпосередні зміни з-за старіння організму. Найбільш гостро вікові зміни відображаються на судинах, артеріях. У них скупчуються кальцій, колаген та інші речовини, втрачається еластичність, формуються атеросклеротичні бляшки. Також у віці гірше функціонують нирки і серце. До 50 років передсердя людини збільшуються, в нирках твердіють клубочки, знижуючи їх фільтраційну функцію.
У чоловіків ІСАГ протікає активніше, помітний прогрес недуги, що пояснюється шкідливими звичками, неповноцінним харчуванням. Жінки стикаються з недугою частіше в менопаузі, коли послаблюється природна захист судин гормонами.
Причини, здатні викликати недугу, в основному зустрічаються у літніх людей:
- збої в щитовидній залозі,
- зниження мозкового кровопостачання,
- погана робота нирок, розлади ниркового кровотоку,
- генетична схильність до проблем судин і серця.
Іноді захворювання може викликати склеротична артеріальна гіпертензія (склероз аортальних стінок), тиреотоксикоз, поперечна блокада серця, артеріовенозні фістули, недостатність клапана аорти.
У молодих людей, спровокувати появу ІСАГ може не тільки порушення роботи органів, але і сидячий спосіб життя, зайва вага, велика кількість солі у раціоні, негативна екологія, жирна їжа, куріння, стрес, вживання спиртного, діабет, генетична схильність.
Також захворювання розвивається із-за дефіциту мінералів. Для стабільної функціональності серцю потрібно магній, який порушує формування тромбів, і калій, виводить солі, проводить імпульси.
Симптоми
Симптоми ізольованої систолічної гіпертензії у літніх людей:
- збільшене ПЕКЛО,
- порушення координації під час ходьби,
- запаморочення, непритомність,
- зменшення чутливості рецепторів,
- порушення слуху,
- «провали в пам’яті.
Для молодих осіб, що страждають на цю недугу, частіше характерні: головні болі, підвищена стомлюваність, загальна незадовільне самопочуття. Виявити гіпертонію в юному віці важко. Оскільки більшість хворих вважають, що підйом ПЕКЛО – доля людей похилого віку, а наявність симптомів – побічне явище молодого способу життя. Внаслідок різкого збільшення артеріального тиску, можливі гіпертонічні кризи, загострення симптомів.
При відсутності корекційної терапії і результативного пониження тиску, можливі ускладнення: посилення опору кровотоку, інсульт, підвищення жорсткості судин, інфаркт, метаболічні судинно-серцеві порушення.
Скачки артеріального тиску, дисбаланс добового ритму, може бути передвісником можливого пошкодження органів і складних порушень в організмі.
Постановка діагнозу
Для правильної постановки діагнозу, використовуються одночасно кілька методів. Спочатку лікар проводить опитування пацієнта, для прорахунку рівня можливого ризику хвороби. Потім за допомогою інструментального обстеження, що проводяться діагностичні виявлення проявів хвороби:
Також додатково можливі УЗД нирок, наднирників, обстеження ниркових фракцій, перевірка гормонів щитовидної залози.
При діагностуванні приділяють ретельну увагу пульсового тиску, що вказує биовозраст артерій. Зазвичай в похилому віці присутній тривала історія хвороби. Незважаючи на це, симптоматика, яка вказує на гіпертонію, може бути недостатньо вираженою або повністю відсутнім.
Рекомендації з лікування
Мета терапії – вилікувати недугу, зменшити ризик ускладнень. Лікування ІСАГ досить скрутне захід, оскільки нормалізувати систолічний тиск набагато важче, ніж діастолічний.
Немедикаментозне лікування, передбачає дієту, із скороченим вживанням жирів і солі, а також: відмова від сигарет, алкоголю, вечірні прогулянки на повітрі, уникнення стресу, зниження ваги, фізкультурні навантаження, тобто оптимізацію способу життя.
Спільно зі зміною способу життя, легких формах ІСАГ, можна використовувати народні засоби. Наприклад, настойки і відвари з чорноплідної горобини, березових бруньок, мучниці, часнику, меду, лимона. Ефективним вважається відвар натертого кореня тутовника: 1 л залити ? л води, прокип’ятити, настояти добу, профільтрувати, вживати замість води.
В молодому віці, спосіб лікування залежить від прояву симптоматики і стадії хвороби. При неважкої форми рекомендується дотримуватися правильного способу життя, дотримуватися збалансованого раціону, і регулярно контролювати динаміку захворювання у доктора. Наявність важкої форми гіпертонії закінчується курсом лікування медикаментами.
При лікуванні ізольованої систолічної артеріальної гіпертонії в більш старшому віці, рекомендується виключити напористість. Оскільки лікування медикаментами, особливо невірні дозування, можуть спровокувати ускладнення роботи судин, серця. Тому особливість початку терапії у літніх – мінімальні рекомендовані дозування призначається одного препарату.
При відсутності результату – піднімається доза, змінюється клас препарату або використовується більш раціонально-комбінована терапія. Якщо тиск піднімається незначно, пропонується змінити спосіб життя і харчування, зайнятися фізкультурою.
Високі показники тиску будуть триматися тривалий час. Лише іноді, вони можуть знизитися самостійно, надмірне тиск потребує негайного медикаментозного лікування. Препарати підбирає виключно лікар, самолікування при ІСАГ неприпустимо. Основну медикаментозну терапію складають:
- игибиторы АПФ: престариум, еналаприл, каптоприл, лізиноприл, периндоприл,
- диуретки: верапаміл, ніфедипін, арифон, дилтіазему, фуросемід,
- антагоністи кальцію: ломир, адалат, ніфедипін, нікардипін, коринфар,
- ?-адреноблокатори : ерготамін, нітрогліцерин, пророксан, тамсулозин,
- b-блокатори: атенолол, бісопролол, беталок, метопролол,
- седативні препарати: еленіум, валоседан, нозепам, діазепам, настій валеріани.
Літні люди, можуть додатково пройти санаторне лікування, яке благотворно позначається на організмі, і супроводжується наступними процедурами: електросон, аромотерапія, кисневий коктейль, фітотерапія, лазеротерапія, а також ванни: сульфідні, радонові, вуглекислі.
Після стабілізації тиску слід дотримуватися профілактичних заходів: уникати стресових ситуацій, забезпечити нервовий спокій, виключити шкідливі звички, збільшити фізкультурні навантаження, щодня гуляти на вулиці, збалансовано харчуватися, уникаючи солоних і жирних страв. Своєчасно виявлена ІСАГ і правильно підібрана терапія, проведена спільно з профілактичними заходами, знизять ризик ускладнень і раптову смертність в будь-якому віці.
