Довгоочікувана вагітність – це велика радість для жінки. Звичайно, майбутня мама хоче, щоб її малюк народився здоровим. Для цього жінка стає на облік в жіночу консультацію. Тут її регулярно оглядають і призначають обов’язкові аналізи.
На жаль, багато захворювання передаються від матері до дитини внутрішньоутробно. Тому жінка в положенні повинна ретельно дбати про своє здоров’я, виконувати всі розпорядження лікаря-гінеколога.
Встановлено, що близько 45% смертей новонароджених викликано внутрішньоутробною інфекцією.
Дитини нагороджує нею мати, яка не знає, що в її організмі живе інфекція, або не отримує належного лікування. Особлива роль при цьому відводиться інфекцій сечостатевої системи, так як вони часто протікають безсимптомно. Наприклад, якщо мати страждає уретритом, то при проходженні по інфікованим родових шляхах дитина вже може народитися з пневмонією чи кон’юнктивітом.
Виявити дані захворювання допоможе бактеріологічний посів сечі, який входить в перелік обов’язкових досліджень вагітної жінки.
Що це таке?
Бактеріологічний посів сечі – це дослідження, яке дозволяє виявити наявність патогенної флори в сечі і, отже, саме захворювання. Даний аналіз дозволяє діагностувати хвороби сечостатевої системи. Органи матері і дитини тісно взаємопов’язані між собою кровоносними і лімфатичними судинами, тому інфекція «гуляє» туди-сюди, балансуючи між цими двома системами.
Бакпосів дозволяє не тільки визначити збудника, але і встановити його тип, а також визначити його чутливість до антибіотиків, щоб призначити ефективне лікування.
Дане дослідження може визначити наявність таких мікроорганізмів:
- кишкова паличка;
- синьогнійна паличка – викликає гнійні інфекції. Характеризується підвищеною стійкістю до антибіотиків;
- стафілокок. Улюблене місце його проживання – слизова статевих органів. Викликає захворювання сечовивідних шляхів;
- стрептокок;
- трихомонада;
- гарднерелла;
- гонокок;
- протей;
- цитробактер;
- лептотрикс;
- клебсієла – є причиною циститу і пієлонефриту;
Коли потрібно здавати?
Підступність інфекції сечостатевих шляхів полягає в тому, що ознак хвороби може не бути, а збудник в аналізах вже присутня. Тобто хвороба має прихований перебіг. Приховану бактериемию підтверджують такі показники:
- після 2-кратного проведення аналізу з дотриманням техніки виконання висівається 1 тип збудника;
- ДЕЩО більше 105;
- якщо сечу набирали катетером, то ДЕЩО складає 102.
У зв’язку з цим усім вагітним жінкам призначають здавати сечу на бактеріологічне дослідження двічі під час вагітності – при постановці на облік і на 9 місяці вагітності. Це є профілактичним заходом, щоб не пропустити розвиток захворювання. Іноді буває так, що приховані процеси в організмі вагітної жінки ніяк не відбиваються в загальному аналізі сечі. І виявити їх може тільки посів.
Якщо вчасно не виявити приховану форму, вона перейде в явне захворювання з тяжкими наслідками як для матері, так і для плоду.
Позапланова здача аналізу проводиться, якщо:
- загальний аналіз сечі показав наявність лейкоцитів і білка;
- жінка хворіє на цукровий діабет;
- при ВІЛ-інфекції;
- має місце хворобливе сечовипускання;
- підвищення температури тіла;
- болючість внизу живота;
- біль в попереку;
- відчуття залишкової сечі в сечовому міхурі після його випорожнення;
- для контролю проведеного лікування;
- наявність патологій у жінки з боку сечостатевої системи до вагітності.
Обов’язковим є складання на бакпосів сечі при екстракорпоральному заплідненні.
При вагітності досить часто виникають захворювання сечостатевої системи. Сприяють цьому такі чинники:
- мінливість гормонального фону. При цьому можуть «розквітати» різні інфекції;
- зниження імунних властивостей організму;
- збільшена матка здавлює сечовід, і він втрачає свій тонус;
- матка в стані вагітності забирає на себе частину кровотоку, із-за чого знижується кровообіг в сечовому міхурі.
Все це викликає застійні процеси сечової системи. Бактерії з зовнішніх статевих органів по висхідним шляхах потрапляють у нирки, підвищуючи ризик розвитку пієлонефриту.
Пієлонефрит – вкрай важке захворювання, небезпечне для вагітної жінки. Воно проявляється високою температурою, різким болем у попереку, призводить до інтоксикації всього організму. Для матері нелікований пієлонефрит загрожує нирковою недостатністю та передчасними пологами.
Бактерії і їх токсини через плаценту потрапляють в організм плоду і можуть викликати його загибель ще в утробі. Якщо все-таки така дитина з’являється на світ, у нього виявляють внутрішньоутробну інфекцію, ураження внутрішніх органів і дефекти розвитку.
Крім пієлонефриту можливий розвиток циститу. Це запалення стінки сечового міхура. При цьому з’являються часті і хворобливі сечовипускання, відчуття здавлення внизу живота. Він може стати причиною інфекції нирок, викликати передчасні пологи.
Уретрит – це запалення сечовипускального каналу. На ранній стадії захворювання можна виявити лише за допомогою аналізів. Надалі воно проявляє себе болісним сечовипусканням, набряком статевих губ, наявністю виділень.
Всі ці захворювання допоможе визначити бактеріологічний аналіз сечі.
Як правильно зібрати матеріал на дослідження?
Щоб аналіз був дійсно інформативним, необхідно правильно зібрати сечу. Для цього дотримуйтесь інструкції:
- за 2 дні до обстеження припиняють прийом жирних і солоних продуктів, а також сечогінних засобів. Не рекомендується постановка свічок. Виключають прийом фарбувальної їжі: буряка або моркви;
- на аналіз здають тільки ранкову сечу;
- не слід збирати біоматеріал з мочеприемника або судна. Посуд повинна бути стерильною. Краще придбати спеціальний контейнер в аптеці;
- перед здачею аналізу проводять туалет зовнішніх статевих органів;
- слід зібрати середню порцію сечі. Для цього першу порцію випускають в унітаз, середню – в контейнер, а останню знову виливають в унітаз. Процедуру слід проводити акуратно, не торкаючись пальцями і шкірою внутрішніх стінок ємності;
- для дослідження необхідно не менше 60 мл рідини. Після забору матеріалу резервуар щільно закривають і більше не відкривають;
- сечу треба здати в лабораторію протягом 2 годин. Хоча допускається її зберігання у холодильнику протягом 8 годин;
- бакпосів слід складати перед початком антибіотикотерапії.
Також забір сечі можна здійснити за допомогою катетера. Але цей метод не завжди доречний, оскільки може сприяти поширенню інфекції. У рідкісних випадках роблять пункцію сечового міхура. Найголовніше правило при заборі сечі на бактеріологічне дослідження – це дотримання стерильності і швидка доставка матеріалу в лабораторію.
Після отримання баночки лаборант відразу приступає до дослідження її вмісту. З цим не можна зволікати, оскільки підвищується ризик розвитку у матеріалі бактерій, які потрапляють до неї з зовнішнього середовища, та в цьому випадку результат буде хибним.
Дослідник поміщає кілька крапель урини на живильне середовище. Зазвичай використовують сабуро або агар. Потім середовища встановлюють у термостат. Так як мета дослідження – виростити і побачити бактерії, якщо вони знаходяться в сечі, то для цього їм варто створити оптимальні умови. Термостат – це саме підходяще місце. У ньому підтримується саме та температура, при якій відмічається ріст мікроорганізмів.
Час, який необхідно для проведення дослідження, становить 5-7 днів. Це оптимальний термін для росту бактерій.
Після закінчення часу середовища дістають з термостата і оцінюють результат.
Розшифровка результатів
Слід зазначити, що в нормі в сечі може висіватися деяка кількість бактерій, наприклад, золотистий стафілокок або кишкова паличка, але вони не повинні перевищувати певний титр.
Результат оцінює лікар-бактеріолог. Обчислюється значення колонієутворюючих одиниць – КУО. Оцінка відбувається так:
- якщо показник менше 1000 ДЕЩО, результат негативний;
- від 1000 ДЕЩО до 10000 ДЕЩО сумнівний. Аналіз призначається повторно;
- понад 10000 КУО – позитивний.
Лікар проставляє значки «+» або «-» у бланку з переліком збудників навпроти кожної позиції. Якщо результат позитивний, то відразу проводиться антибіотикограма. Вона покаже, який антибіотик слід застосувати для лікування.
Для визначення чутливості до антибіотиків використовують такі показники:
- S – підвищена чутливість;
- I – помірна стійкість;
- R – висока стійкість.
Для терапії використовують антибактеріальні препарати з показниками S і I. Їх призначає виключно фахівець. Залежно від виду захворювання і кількості збудника, що виявив аналіз, він підбере адекватне лікування. По можливості слід призначати м’які препарати. Адже антибіотики також негативно позначаються на стані плода.
Нерідкі випадки хибнопозитивного результату бакпосіву при первинному дослідженні. Якщо отримано позитивний результат, зазвичай призначають повторний аналіз. Рекомендують приділити увагу туалету статевих органів, а також техніці збору матеріалу.
Здоровий організм мами – запорука здоров’я маляти. Тому вона повинна регулярно протягом всього періоду вагітності проходити необхідні обстеження. Але робити це потрібно правильно і з розумом, щоб отримувати достовірні результати і вчасно лікувати виявлені патології.
Докладніше про цьому аналізі, і для чого він проводиться – дивіться у наступному відео.
