Зміст статті
- 1 Характеристика препарату «Амоксиклав»
- 2 Фармакологічні властивості «Амоксиклаву»
- 3 Показання до застосування
- 4 Інструкція по застосуванню
- 5 «Амоксиклав» для лікування дітей
- 6 Використання препарату при вагітності
- 7 Побічні ефекти
- 8 Протипоказання
- 9 Аналоги
- 10 Взаємодія з іншими препаратами
Характеристика препарату «Амоксиклав»
Препарат «Амоксиклав» є напівсинтетичним антибіотиком із широким спектром дії, відноситься до пеніцилінової групи.
До складу засобу входять наступні компоненти:
Амоксицилін є основною діючою речовиною, може входити у склад у вигляді натрієвої солі тригідрату в залежності від форми випуску препарату.
Клавуланова кислота додається в склад у вигляді калієвої солі, даний компонент призначений для розширення спектру дії препарату та підвищення його ефективності.
Ряд допоміжних компонентів, призначених для підтримки структури препарату і полегшення процесу його прийому.
На сьогоднішній день можна придбати препарат «Амоксиклав», що випускається в наступних формах:
Таблетки для перорального прийому зі спеціальним плівковим покриттям, концентрація амоксициліну в них може становити 250 мг, 500 мг або 875 мг.
Порошок, призначений для приготування розчину, що приймається внутрішньо, концентрація амоксициліну в 5 мл може становити 125 мг, 250 мг або 400 мг.
Порошок, призначений для приготування розчину, який вводиться внутрішньовенно, що прискорює процес потрапляння активних речовин у кров. Концентрація амоксициліну може становити 500 мг або 1000 мг.
Фармакологічні властивості «Амоксиклаву»
Завдяки особливостям свого складу, препарат «Амоксиклав» володіє наступними фармакологічними властивостями:
Амоксицилін діє на патогенну бактеріальну мікрофлору, присутню в організмі людини і володіє чутливістю до даного компоненту.
Клавуланова кислота утворює цілий ряд стійких сполук і комплексів, які не дозволяють амоксициліну передчасно розпадатися, збільшуючи термін дії даного компонента на бактеріальну інфекцію.
Обидві речовини, що входять до складу препарату, добре всмоктуються в шлунково-кишковий тракт, тому їх максимальна плазмова концентрація відзначається через годину після прийому лікарського засобу.
Амоксицилін повністю виводиться організму разом з сечею, а клавуланова кислота з каловими масами, сечею і повітрям, що видихається з легких
Показання до застосування
Даний антибіотик призначається фахівцями при наявності наступних прямих показань до його застосування:
Отит середнього вуха.
Синусит, що протікає в гострій формі.
Синусит, який перейшов у хронічну форму.
Запалення легенів.
Бронхіт, який перейшов у хронічну форму.
Наявність інфекцій, що вражають сечовивідні шляхи.
Наявність гінекологічних інфекцій.
Наявність інфекцій, що вражають шкірних покрив, а також різні м’які тканини та слизові оболонки.
Наявність ризику гнійно-септичних ускладнень після хірургічних операцій, що зачіпають внутрішні органи.
Інфекційні ураження твердих тканин.
Періодонтит і інші різновиди одонтогенних інфекційних уражень.
Шанкроїд.
Гонорея.
Ангіна
Заглотковий абсцес.
Препарат «Амоксиклав» також широко застосовується у щелепно-лицьовій хірургії та ортопедії. Він може використовуватися в комплексній терапії для лікування змішаних інфекцій, а також у профілактичних цілях при наявності схильності до інфікування і утворення гнійних вогнищ.
Інструкція по застосуванню
Схема прийому препарату може відрізнятися в залежності від поставленого діагнозу, в будь-якому випадку такий курс повинен призначатися тільки фахівцем з урахуванням клінічної картини та індивідуальних особливостей стану пацієнта.
Зазвичай «Амоксиклав» застосовується наступним чином:
При легкому і середньому перебігу звичайних простудних захворювань, спровокованих бактеріальними інфекціями, прийом здійснюється тричі на добу. Максимальна добова доза основної діючої речовини становить 1125 мг.
При запаленні легенів або гаймориті, особливо у важкій формі, схема прийому залишається колишньою, але добова доза збільшується до 1875 мг.
Тривалість курсу визначається лікарем в індивідуальному порядку, зазвичай вона становить 1-2 тижні
«Амоксиклав» для лікування дітей
Препарат «Амоксиклав» часто застосовується і в педіатричній практиці, засіб таблеткової формі має призначатися з урахуванням наступних правил:
Дітям від народження до віку 3 місяців добова доза розраховується виходячи із співвідношення 30 мг основного діючого компоненту на кожен кілограм ваги. Прийом повинен здійснюватись протягом всього курсу через однакові проміжки часу.
Починаючи з трирічного віку, добова доза розраховується виходячи із співвідношення 45 мг основного діючого компоненту на кожний кілограм ваги, прийом здійснюється кожні 12 годин.
Як тільки вага дитини досягає 40 кг, препарат застосовується за тими ж схемами, що і дорослими людьми.
При відмові від прийому таблеток можна застосовувати суспензію для прийому всередину, готується вона у відповідності з наступними правилами:
Необхідно відкрити флакон з порошком і додати туди 43 мл попередньо прокип’яченої води.
Флакон необхідно ретельно збовтати, щоб усередині не залишилося крупиць порошку.
В одержаний розчин додається ще 43 мл води, після чого він повторно збовтується або перемішується.
Дозування визначається в індивідуальному порядку, потрібне узгодження подібної терапії з педіатром.
При відмові від перорального прийому препарат в будь-якій формі, а також при найбільш тяжкому перебігу захворювання або розвитку ускладнень призначається внутрішньовенне введення антибіотика:
При лікуванні недоношених або новонароджених дітей дозування розраховується виходячи із співвідношення 30 мг діючої речовини на кожний кілограм ваги, введення здійснюється кожні 12 годин.
При лікуванні дітей віком від 3 до 8 років дозування залишається колишньою, але періодичність введення скорочується до 8 годин.
Використання препарату при вагітності
«Амоксиклав» відноситься до антибіотиків з низьким рівнем токсичності, але, незважаючи на це, при вагітності він призначається лише в рідкісних випадках.
Зазвичай це відбувається при наявності інфекційних захворювань, що протікають в гострій формі і ставлять під загрозу стану плода.
Доцільність такого курсу і дозування визначаються фахівцем в індивідуальному порядку, приймати «Амоксиклав» на будь-якому терміні вагітності без отримання відповідного дозволу лікаря категорично заборонено.
Побічні ефекти
Препарат «Амоксиклав» добре переноситься організмом, побічні ефекти виникають лише в рідкісних випадках і носять тимчасовий характер.
Вони можуть полягати в наступних проявах:
Порушення роботи травної системи, що призводять до виникнення почуття нудоти або блювоти, діареї, зміни забарвлення мови, підвищеному газоутворенню.
Ураження шкірного покриву у вигляді появи набряку, висипу або різних форм дерматиту.
Сплутаність свідомості.
Порушення нічного сну.
Виникнення тривожних станів без наявності об’єктивних причин.
Підвищена збудливість і активність, що виникають із-за стимуляції діяльності центральної нервової системи.
Запаморочення
Головні болі.
Судомна реакція.
Зміна хімічного складу крові.
Анемія.
Кандидоз ротової порожнини.
Поява крові в сечі.
Гарячкові стану.
Зміни в процесі функціонування печінки, зміни обсягів вироблення деяких ферментів.
Протипоказання
Незважаючи на хорошу переносимість препарату, у нього є ряд протипоказань.
Прийом заборонений в наступних випадках:
Індивідуальна непереносимість лікарських засобів, що відносяться до пеніцилінової групи.
Гепатит, причиною якого є прийом антибіотиків зі схожим дією.
Холестатична жовтяниця.
Схильність до деякими формами гострої алергічної реакції.
Аналоги
При неможливості прийому «Амоксиклаву» може бути призначений один з аналогів, який володіє схожим складом і впливом.
Серед таких препаратів можна відзначити:
Панклав.
Медоклав.
Аугментин.
Взаємодія з іншими препаратами
Спільний прийом з іншими препаратами має бути узгоджене з лікарем.
Не рекомендується застосовувати даний антибіотик при прийомі наступних засобів:
Контрацептиви, призначені для перорального прийому.
Антибіотики, що належать до тетрациклінової групи.
Будь-які препарати на основі рифампіцину.
Будь-які препарати на основі метототрекстата.
Макроліди.
Препарати, в процесі переробки яких спостерігається утворення і виділення етинілестрадіолу або параамінобензойної кислоти.
Лікарські засоби з проносним ефектом.
Діуретики та інші фармакологічні препарати, при прийомі яких спостерігається блокування канальцевої секреції.
