Дерматологія        13 Лютого 2018        1668         Коментарі Вимкнено до Що таке мікоз шкіри і як його лікувати: основні симптоми грибкового захворювання, лікування та профілактика

Що таке мікоз шкіри і як його лікувати: основні симптоми грибкового захворювання, лікування та профілактика

Мікоз шкірного покриву являє собою ураження грибком. Існує кілька різновидів цієї недуги: лишай (мікроспорія); кандидоз; трихофітія; мікоз кистей і стоп (самостійна хвороба).

Підчепити мікоз можна не тільки від людей, але і від домашніх і диких тварин. В останні роки ця проблема стала з’являтися все частіше, що обумовлюється декількома факторами:

  • Широке поширення препаратів-антибіотиків.
  • Погана і забруднена екологія.
  • Використання кортикостероїдів при лікуванні хвороб аутоімунного плану.
  • Іноді мікози нігтів і шкіри виражені незначно. Тому люди не поспішають звертатися за допомогою до медичних фахівців, що обумовлює перехід хвороби в хронічну стадію, що, звичайно ж, створює серйозні труднощі для подальшої терапії.

    При наявності мікозу шкірного покриву голови від патології страждає не тільки шкіра, але і вся шевелюра. При цьому вираженість знаходиться в прямій залежності від форми хвороби.

    Також рекомендуємо прочитати:

    Тому для своєчасного виявлення шкірного мікозу потрібно час від часу оглядати свою шкіру, не чекаючи появи більш інтенсивних і явних ознак у вигляді сильного печіння і свербежу.

    Зміст матеріалу

    • 1 Причини
    • 2 Симптоматика
    • 3 Мікоз шкіри: лікування
    • 4 Шкірний мікоз у дітей

    Причини

    Причиною захворювання є грибки. Якщо у вас кандидоз, то вони лише умовно-патогенні. Варто відзначити, що кандиди знаходиться постійно на людській шкірі, однак при деяких умовах вони викликають розвиток хвороби. В інших ситуаціях мікоз має відношення до ураження грибком.

    Зараження може відбуватися по-різному:

    • від хронічних хворих;
    • за допомогою предметів (шльопанці, тапочки, взуття тощо );
    • при контакті з тваринами (собаки, кішки тощо );
    • при застосуванні чужих мочалок і рушників і т. д.

    До факторів, що передує микозу, можна віднести:

  • Садна і тріщини на поверхні шкіри.
  • Підвищена сухість.
  • Неповноцінне висушування волосся та тіла після душу.
  • Наявність плоскостопості.
  • Цукровий діабет.
  • Занадто вузькі складки між пальцями.
  • Симптоматика

    Шкірний мікоз володіє специфічним проявом, яке залежить від різновиди збудника. Але є і загальні симптоми, які допоможуть ідентифікувати грибок:

    • інфікуватися може як гладкий шкірний покрив, так і волосяна частина;
    • вогнища мікозу характеризуються овальної або округлої формою;
    • навколо освіти нерідко виникає валик яскраво-червоного відтінку;
    • висипання можуть лущитися.

    Слід зазначити, що ознаки шкірного рук і мікозу стоп значно відрізняються від тих, що описані вище, тому на них варто зупинитися окремо. Частіше в процес патологічного характеру залучені складки між пальцями, проте бувають вражені і підколінні, пахові і т. д.

    До ознак недуги відносяться:

  • Почервоніння.
  • Лущення.
  • Поява хворобливих бульбашок.
  • Сильне відчуття свербежу.
  • Висипання, що локалізуються з боків пальців.
  • Конкретний же діагноз ставиться за допомогою мікроскопічного дослідження. Ця процедура дозволяє виявити грибкові спори на шкірі.

    Мікоз шкіри: лікування

    Протигрибкова терапія — це найголовніше напрямок в лікуванні цього захворювання. Препарати при цьому можуть призначатися системно або місцево, тут все залежить від глибини ураження і різновиди захворювання. Нерідко ці методики комбінуються один з одним.

    Лікарі при цьому призначають та кератолітичні засоби, які покращують регенерацію шкірного покриву на ділянках, уражених мікозом гладкої шкіри. Лікування та дієві засоби призначає дерматолог. Займатися самолікуванням небажано, так як це може призвести до витрати дорогоцінного часу і навіть до погіршення ситуації.

    Лікування недуги за допомогою народних засобів теж безрезультатно, тому до експерту потрібно звертатися відразу ж, як у вас з’являться найменші підозри.

    Шкірний мікоз у дітей

    Найчастіша форма мікозу у дітей — мікроспорія. У народі цей недуг іменується лишай. Грибок-збудник — пухнастий микроспорум. Цей паразит живе на шкірному покриві домашніх вихованців, які вважаються основною причиною інфікування. Лише в двох відсотках випадків хвороба передається від інфікованої дитини.

    Зараження грибком може відбуватися при тактильному взаємодії з предметами і тваринами, які засіяні спорами. Найчастіше діти підхоплюють інфекцію, коли грають у пісочниці, так як грибкові мікроспори можуть довго зберігатись живими в піску (до десяти років).

    Висипання можуть з’явитися через одну-півтори тижні після інфікування.

    Терапія залежить від залученості в патологію пушкового волосся. У тій ситуації, якщо вони повністю здорові (інтактні), то фахівець призначає лише місцеві препарати для боротьби з грибком:

    • йод, який використовується для обробки уражених ділянок шкіри (з ранку);
    • сірчано-саліцилова мазь (для обробки у вечірній час);
    • протигрибкові креми та мазі.

    Якщо ж пушкове волосся теж опинилися вражені грибком, то фахівець повинен призначити Гризеофульвін. Цей антимікробний препарат метаболізується в такому органі, як печінка. З цієї причини при лікуванні пацієнт направляється на біохімію крові для контролю її функцій.

    Крім того, дитині обробляють уражені місця кератолитиками (бензойна або саліцилова кислота). Ці кошти відлущують інфіковані місця і прискорюють відновлення шкірного покриву.

    Щоб оцінити результат терапії, доктор оглядає шкірний покрив дитини з застосуванням люмінесцентної лампи. Крім цього, можуть також здійснюватися аналізи зіскрібків з уражених місць для ідентифікації грибів.

    Аналізи беруться в кілька етапів:

    • після того як пропадуть клінічні симптоми;
    • через чотири доби після проведення першого медичного дослідження, яке показало негативний результат;
    • через три доби після попереднього дослідження.

    Що стосується профілактики лишаю, то для того, щоб його уникнути, потрібно користуватися виключно своїм одягом. Також треба мити руки всякий раз після того, як ви гладили кішок і собак.