Нервова екзема на сьогоднішній день займає одне з провідних місць за частотою проявів серед інших видів цієї недуги. Екзема – це хронічне рецидивуюче захворювання шкірного покриву. Прояви дерматиту досить різноманітні, але супроводжуються сильним сверблячкою, печінням, больовими відчуттями, відчуттям стягування шкіри, дискомфортом, висипаннями на шкірі.
Внаслідок частих загострень відбуваються зміни в підшкірному епідермісі і, на уражених ділянках шкіра стає грубою, лупиться з зміненим відтінком. Даний шкірний недуга настільки неприємний і заважає нормальній життєдіяльності людини, що вченими всього світу неодноразово проводилися дослідження причини його виникнення.
На жаль, причини виникнення дерматиту до кінця не вивчені, а медичні працівники констатують факт, що комплексне лікування (дієта, здоровий спосіб життя, медикаментозна терапія, фізіотерапія) здатне лише заглушити запальний процес, виводячи захворювання на стійку тривалу ремісію.
Чимало досліджень, проведених з метою виявлення причини виникнення екземи, доводять, що психологічний чинник впливає на розвиток захворювання не останню роль. Захворювання в цьому випадку діагностується як нервова екзема, що свідчить про те, що екзема та психосоматика тісно пов’язані.
Звичайно, консультації психотерапевта не можуть гарантувати одужання від цієї недуги і не замінюють комплексне лікування. Адже відомо, що екзема – це поливалентное захворювання, в патогенезі якого крім психологічних причин, величезна роль відводиться виникнення збою нейрогуморальної та імунної регуляції, підвищення сенсибілізації організму, впливу факторів навколишнього середовища (їжа, хімічні алергени, бактерії, грибки), наявності хронічних вогнищ інфекції при супутніх захворюваннях пацієнта. Але варто відзначити, що відвідування психотерапевта на стадії загострення, виявлення психосоматичних причин, анулювання прихованого стресового фактора значно покращує стан пацієнтів і прискорює процес реконвалесценції.
Вплив психологічної причини на розвиток екземи
Статистика шкірних захворювань констатує факт виявлення нервової екземи у жінок частіше, ніж у чоловіків. Це пов’язано з індивідуальними особливостями жіночого організму, підвищеною емоційністю і вразливістю жінок до стресових ситуацій.
Особливістю психосоматичної екземи, що відрізняє її від інших видів (мікробна, атопічна, ідіопатична, професійна, дитячий), є переважна локалізація захворювання на руках і включення в запальний процес верхніх шарів епідермісу з частими рецидивами. Вченими давно дали ствердну відповідь на питання пов’язані психосоматика і екзема на руках.
Американські вчені проводили дослідження у даному питанні, на підставі якого виявили, що у всіх пацієнтів, які мали психологічні проблеми було бажання відгородитися від світу, і як, наслідок швидку появу екземи на руках після виникнення даної психологічної концепції.
Зв’язок екземи та психосоматики чітко відстежується у формуванні наступних факторів:
- Виникнення дисбалансу у фізіологічних реакціях організму людини і його психологічної адаптації до неожидаемому результату. Часто пацієнти виявляються психологічно не готові до постановки будь-якого діагнозу, в’янення організму. Внаслідок цього виникає стресова ситуація, яка призводить до розбалансування нейрогуморальної регуляції.
- Виникнення стресової ситуації часто є пусковим механізмом розвитку збою в роботі організму на більш тонкому рівні, що приводить до розвитку екземи. Нерідко зазначалося поява екземи саме в стресових ситуаціях, таких як смерть близької людини, повістка в армію, підліткові проблеми з однолітками, перехідні періоди протягом життя.
- Наявність серйозної патології внутрішніх органів, коли пацієнт схильний перебувати у стані страху за власне життя також провокує приєднання до основного серйозної недуги ще й екземи. Особливо яскраво цей факт простежується в осіб із захворюваннями серцево-судинної, дихальної систем, коли існує загроза виникнення коронарної, дихальної недостатності.
- Хронічна утома та нервове перенапруження провокують загострення екземи. Особливо чітко видно цей фактор при появі в житті людини невдачі або якогось розчарування. При усуненні фактора, що призвів до стресової ситуації, стан пацієнта покращується.
Актуальність відвідування психотерапевта
Досить часто можна почути вислів: «Ми є те, що ми думаємо про себе». Глибока робота над собою, своїми думками, почуттями, придбання здібності чітко висловлювати своє сприйняття навколишньої дійсності, конкретної ситуації, домагаючись позитивного результату значно підвищує рівень життя, виводячи за його межі стрес.
Саме тому актуально відвідування психотерапевта при перших ознаках появи екземи, до яких належать свербіж, почервоніння шкіри, поява пухирців із серозним вмістом, в наслідок кірочок, тріщин шкіри і кірочок, виразок. Лікування нервової екземи вимагає комплексного підходу. Необхідна консультація лікаря-дерматолога, алерголога, психотерапевта, фізіотерапевта, терапевта.
Важливо провести повну діагностику захворювання, яка покаже стадію захворювання, допоможе в підборі адекватної терапії. Консультація алерголога необхідна для виявлення алергенів, на які реагує організм підвищеною реакцією, щоб уникнути подальшого контакту з ними. Консультація терапевта дозволить санувати вогнища хронічної інфекції.
Психотерапевт допоможе розібратися в глибинних психологічних проблем пацієнта, які часто знаходяться на підсвідомому рівні і не сприймаються пацієнтом як серйозний фактор порушень в діяльності організму. Необхідно бути готовим до виконання всіх рекомендацій лікаря. Найчастіше лікування включає в себе:
- дотримання певної дієти;
- виявлення та анулювання контакту з алергеном;
- застосування мазей на пошкоджені поверхні шкірних покривів;
- прийом лікарських препаратів, що знімають сенсибілізацію організму;
- прийом імуномодуляторів;
- використання кремів і мазей, що відновлюють структуру шкірного покриву;
- фізіотерапевтичне лікування.
Важливо! Не можна навіть при легкій формі екземи займатися самолікуванням. Це призводить або до переходу захворювання в хронічну стадію, або до передозування лікарських форм, які починають негативно позначатися на організмі.
