Зміст
Колоїдний рубець або келоид – це дефект шкіри, який проявляється розростанням сполучної тканини і утворенням опуклого щільного шраму.
Келоїди зазвичай з’являються через деякий період часу після травми шкіри і підшкірної клітковини. Вони збільшуються в розмірах і виходять за межі пошкодженої ділянки. Особливість рубця в тому, що він поступово проникає у прилеглі тканини і не може розсмоктуватися мимовільно.
Повітря сполучна тканина багата кровоносними судинами, тому келоид зазвичай, на відміну від звичайних шрамів, має тілесну, червонуватого або бурого забарвлення.
Він неоднорідної структури і неправильної форми. Найчастіше колоїдні рубці проявляють себе сверблячкою, пульсацією або хворобливістю. В особливо важких випадках келоид може бути настільки великим, що зовні нагадує пухлину.
Класифікація
Колоїдні рубці діляться на дві основні групи: істинні і вторинні або помилкові.
Перші формуються без будь-якого механічного впливу на шкіру. У більшості випадків вони не встановлених причин розташовуються на спині, в області грудної клітини, на мочках вух і шиї. Рубці на 5-7 мм підносяться над поверхнею епідермісу.
Вони доброякісні, гладкі, безболісні і малочутливі. При лабораторних дослідженнях справжніх келоидов в забранном матеріалі фахівці виявляють безліч колагенових волокон.
Вторинні рубці утворюються в результаті травм і термічних або хімічних опіків шкіри і підшкірної клітковини. У деяких випадках келоид формується на місці фурункула, трофічної виразки або стоми.
Також келоїди класифікують за віком. Розрізняють недавно сформувалися й застарілі рубці. Молоді рубці мають яскравий колір, гладку глянсову поверхню. Старі келоїди відрізняються великою кількістю сполучнотканинних вузлів, шорсткістю і блідою забарвленням. Через 5-6 років після появи рубці перестають збільшуватися в розмірах.
Увага! Слід відрізняти келоид від інших шкірних новоутворень. Якщо формується наріст м’який, швидко збільшується і супроводжується набряком прилеглих тканин, то є підстави підозрювати розвиток пухлинних процесів.
Причини появи
На сьогоднішній день не вдалося виявити точні причини, що викликають появи колоїдних рубців. Вдалося встановити, що при порушенні нормального процесу регенерації починається патологічний зрощення пошкоджених тканин.
Загоєння поверхонь рани – це тривалий і складний процес, у якому, крім шкіри, задіяні імунна, кровоносна і лімфатична системи.
У здорової людини відновлення після дрібної травми займає близько 7 днів, великий опік або рвана рана можуть гоїтися близько року. В ході регенерації на шкірі утворюється плоский рубець, який згодом зникає. Якщо на якому-небудь етапі процес відновлення тканин порушений, то пошкоджену поверхню починає покривати не новий шар епідермісу, а сполучна тканина з високим вмістом колагену. Утворюється колоїдний рубець. Він може продовжувати розростатися, виходячи за межі рани, навіть через кілька місяців або років після загоєння рани.
Характерною особливістю келоїду є мінімальна взаємозв’язок між розмірами шраму і тяжкістю отриманої спочатку травми. Найчастіше утворюються рубці на місці дрібних подряпин, саден, уколов, вугрів, укусів комах. У невеликого відсотка людей з невстановлених причин келоїди формуються на здоровій шкірі.
При цьому найбільш часто утворюються рубці на малоактивних ділянках тіла:
- В області пупка;
- На грудях і в районі ключиць;
- За вухами і на мочках вух;
- Біля основи шиї;
- На плечах і в області лопаток.
Симптоми та діагностика
Келоид являє собою грубий наріст на шкірі. Його розміри можуть варіюватися від декількох міліметрів до 30-40 сантиметрів і більше. З-за великої кількості кровоносних судин рубець відрізняється за кольором від навколишнього його епідермісу. Діагностувати келоид легко в зв’язку з рядом характерних симптомів:
- Червоний або бурий відтінок рубця. Шкіра навколо нього може бути гіперемована з-за великої кількості капілярів;
- На відміну від звичайного шраму келоид не втрачає чутливості, натиснення на нього може супроводжуватися больовими відчуттями;
- Свербіж і пульсація в області великих рубців.
Симптоми, що супроводжуються фізичним дискомфортом, в більшості випадків турбують пацієнта протягом перших 11-15 місяців з моменту появи келоїду.
Після закінчення цього періоду рубець, як правило, переходить в неактивну стадію. Він поступово перестає збільшуватися в розмірах, блідне і втрачає болючість. Через 1-2 роки після формування келоид набуває вигляду грубого, неправильної форми шраму.
Хто перебуває в групі ризику?
Існує ряд факторів, які є передумовами до розвитку колоїдних рубців:
Увага! Часто колоїдні рубці утворюються на губі, мочці вуха, пупку або крилах носа внаслідок проколів. Келоид в цій області через попадання інфекції в рану і наступних запальних процесів. Якщо ви вирішили зробити пірсинг, обов’язково дотримуйтесь правил догляду за ним: обробляйте антисептичною і протизапальною маззю (цинкової або борної), розробляйте прокол, носіть вироби зі срібла або медичної сталі.
Лікування
Так як причини розвитку колоїдних рубців не встановлені, універсальної терапії також не існує. Методику лікування фахівець підбирає індивідуально в залежності від проявів патології. Лікування включає консервативну, тобто медикаментозну терапію та оперативні втручання.
Фармакологічне лікування застосовується для усунення келоидов, які утворилися менше 12 місяців тому. Використовуються наступні методи:
- Заморожування опуклих рубців і наростів рідким азотом – кріотерапія (КриоФарма, Вартнер Кріо). Азот впливає на рідину в тканинах, яка у великій кількості міститься в келоїдних утвореннях. Недолік цього методу в тому, що кріотерапія дозволяє видалити лише зовнішні прояви рубця. Цей спосіб потрібно використовувати у складі комплексної терапії;
- Ін’єкції кортикостероїдів в уражену область («Преднізолон», «Лоринден»). Цей гормон призводить до місцевого скорочення вироблення колагену, зменшує запальний процес;
- Імуномодулятори («Інтерферон», «Лікопід») також вводять внутрішньошкірно, безпосередньо в тканину рубця. Ін’єкції проводяться 1 раз в два тижні протягом трьох місяців;
- Медикаменти для профілактики розростання тканин («Ронидаза», «Лонгидаза», «Лідаза»). Це засоби, які вводяться в область поруч з рубцем і не дозволяють келоиду вражати прилеглі тканини;
- Мазі проти рубцювання тканин. Використовуються в якості профілактичного або допоміжного засобу: «Контрактубекс», «Дерматикс», «Солкосерил».
Лікування колоїдних рубців включає також застосування фізіотерапевтичних процедур:
- Мікрохвильове електромагнітний вплив на уражену область. Використовується для дестабілізації міститься в тканини келоїду води. Застосовувати цей метод рекомендується спільно з кріотерапією;
- Електрофорез — введення кортикостероїдів за допомогою електричних імпульсів;
- Магнітно-хвильова терапія. Використовується виключно в якості профілактичного заходу для стимуляції швидкого загоєння рани. Застосовується для лікування пацієнтів із спадковою схильністю до утворення колоїдних рубців, ослабленим імунітетом і великими ранами.
Через 5-6 місяців після формування келоїду можна проводити косметологічні процедури, спрямовані на усунення наслідків рубцювання шкіри:
- Лазерна терапія для видалення дрібних вузлів сполучнотканинних;
- Пілінги і скрабування для вирівнювання шкіри;
- Дарсонвалізація.
Як видалити колоїдний рубець?
Позбутися від рубця можна за допомогою кріотерапії або оперативного втручання. У першому випадку на наріст протягом тривалого часу наноситься препарат, після чого келоид видаляється пошарово. Для повного його усунення потребує від 5 до 15 процедур.
Оперативне втручання полягає в повному висічення розрослася сполучної тканини. На рану накладають шви. Якщо рубець був великим, то рекомендується пересадка шкіри для профілактики повторного освіти келоїду.
Увага! Після хірургічного видалення келоїду великий ризик рецидиву рубця. Тому після операції необхідно проводити фізіотерапевтичне і медикаментозне лікування.
Варто врахувати, що пацієнтам з істинними келоидами протипоказані будь-які хірургічні або ін’єкційні методики лікування, так як вони можуть призвести до утворення нових шрамів.
Про шкоду агресивних терапевтичних методик для людей з первинними колоїдними рубцями розповідає хірург Карпова В. Е.
Лікування народними способами
Поряд з косметологічними процедурами, ліками і фізіотерапією для позбавлення від келоидов можна застосовувати рецепти народної медицини.
Для лікування різних шкірних патологій, в тому числі колоїдних рубців, використовується лимонний сік. Їм слід акуратно намазати уражену ділянку і залишити на 30 хвилин. Після змийте сік теплою водою. Процедуру слід проводити щодня протягом 1-2 місяців.
Іншим ефективним засобом для поліпшення циркуляції крові і лімфи в області келоїду є збір з ромашки, деревію і кропиви.
Трави мають протизапальні і відновлювальний ефект.
Потрібно змішати по столовій ложці кожної рослини і залити 0,5 літра окропу. Через 1-2 години вмочити в настій чисту марлеву пов’язку, прикласти її до келоиду і залишити на 1,5-2 години. Проводити лікування слід протягом 60 днів.
Для зволоження шкіри і поліпшення мікроциркуляції крові в капілярах рубця можна щодня наносити мед на уражену область і масажувати протягом 10-15 хвилин.
Увага! Застосування народних способів боротьби келоидами має відбуватися в комплексі з використанням методів традиційної медицини.
Стадії формування рубця
Формування рубця може тривати від кількох тижнів до 1-1,5 років. Воно відбувається у три основні етапи:
У міру розростання рубця кожен новий уражену ділянку шкіри проходить ці фази освіти келоїду.
Чим небезпечний келоид?
Колоїдний рубець не небезпечний для життя та здоров’я людини, однак може доставити масу неприємних відчуттів і значно знизити якість життя. У важких випадках келоид швидко розростається, займаючи великі площі тіла, і часто рецидивує. При його пошкодженні розвиваються кровотечі, так як в рубці безліч кровоносних судин. У людей з ослабленим імунітетом потрапила в тканини келоїду інфекція може викликати запальний процес.
Особливий дискомфорт викликає келоид, що утворився у жінок в результаті розрізів і розривів промежини в процесі пологів. Такий наріст виявляється досить сильним больовим синдромом і призводить до порушення сексуального життя. Тому при схильності жінки до появи рубців під час вагітності їй слід регулярно проводити масаж промежини, а після вдаватися до процедур магнітно-хвильової терапії для профілактики келоидов.
Профілактика
Профілактичні заходи, що дозволяють уникнути появи колоїдного рубця:
- Не розчісувати і не травмувати рубець, що утворився на місці рани;
- Використовувати спеціальні післяопераційні пов’язки з компресійного трикотажу;
- Обробляти травмовану шкіру засобами проти рубцювання: «Следоцит», «Контрактубекс», «Рятувальник».
- Якщо раніше у вас вже утворювалися келоїди, то відмовтеся від пірсингу, татуювання та ін’єкційних косметологічних процедур.
Питання-відповідь
Яке лікування колоїдних рубців найефективніше?
Найбільш ефективною є комплексна терапія, яка поєднує мікрохвильове лікування з впливом на рубець рідким азотом.
Яка мазь від колоїдних рубців недорога, але ефективна?
Для профілактики рубців відмінно підійде «Контрактубекс» або «Рятувальник», у складі комплексного лікування використовується силікагель «Дерматикс».
Який найбільш ефективний і недорогий пластир для розсмоктування рубців?
Всі силіконові пластирі, сприяють розсмоктуванню рубцевої тканини, досить ефективні. Найбільш бюджетним варіантом є «Дерматикс», в упаковці 1 виріб. Його шведський аналог «Мепиформ» коштує приблизно в 3 рази дорожче, але випускається в комплекті 4 штуки.
Як лікувати післяопераційний рубець?
Для лікування рубця після операції використовуються мазі «Контрактубекс», «Дерматикс», «Солкосерил» та ін. Також застосовують магнітно-хвильову терапію. Крім того, ви можете звернутися в косметологічну клініку для лазерної корекції шраму.
Які уколи роблять для розсмоктування рубців?
Для зменшення рубця застосовуються ін’єкції гормонів кортикостероїдів («Преднізолон», «Лоринден»), місцеві імуномодулятори («Інтерферон», «Лікопід») і препарати гіалуронідази («Ронидаза», «Лідаза» та ін).
До якого лікаря звертатися?
При виявленні колоїдного рубця зверніться до хірурга або дерматолога.
Чому болить або свербить шрам після операції?
Біль і свербіж у ділянці післяопераційного шраму обумовлені відновленням пошкоджених тканин і нервових закінчень. Дискомфорт, що зберігається протягом декількох місяців або навіть років, може бути викликаний порушенням провідності нервів – нейропатическим больовим синдромом.
Колоїдний рубець (келоид) — досить рідкісна патологія, яка не представляє небезпеки для життя людини, але може приносити істотний дискомфорт. Вилікувати недавно сформувався келоид набагато легше, ніж застарілий, тому терапія цього дефекту повинна проводитися комплексно і своєчасно.
