Істинна або ідіопатична екзема – це гостре або хронічне шкірне захворювання, що супроводжується свербінням. Характерні папули, припухлість і почервоніння уражених ділянок. На місці розкритих бульбашок утворюються мокнучі ділянки.
Захворювання можна легко діагностувати через характерних жовтуватих або сіруватих кірок, що утворюються після розтину папул з серозним вмістом. Про причини виникнення, діагностику та лікування піде мова нижче.
Причини виникнення
Справжня екзема має багато причин виникнення. Головні фактори, які запускають механізм розвитку хвороби, наступні:
- інфекційні захворювання;
- алергічні реакції;
- ендокринні порушення;
- нейрогенні причини;
- спадковість.
У хворих на істинну екзему порушені пропорції імуноглобулінів і лімфоцитів. Вчені висувають теорію нейрогенного початку хвороби, коли при клінічних дослідженнях були виявлені випадки початку істинної екземи на шкірних ділянках, де були пошкоджені нервові закінчення.
Також факторами ризику є:
- стресова ситуація;
- вегетосудинна дистонія;
- хвороби органів травлення;
- хронічні інфекційні захворювання.
Як проявляється справжня екзема?
Справжня екзема починається з виникнення на шкірі припухлых і гиперемированных ділянок, на яких у подальшому з’являються висипання у вигляді маленьких бульбашок.
Після того, як вони розкриються, утворюються виразки з виділеним з них серозним вмістом, які ще називають «серозними криницями». Постійне виділення ексудату призводить до виникнення мокнучі поверхні на шкірі. Згодом засохлий ексудат утворює жовті або сірі кірки.
Важливо! Висип при цій хворобі розташована ділянками з рваними краями та може покривати всю шкіру хворого. Справжня екзема починає утворюватися на обличчі і руках рівномірно і симетрично. Поодинокі висипання зустрічаються рідко.
Хвороба характеризується еволюційним поліморфізмом, коли на шкірі можна побачити різні стадії розвитку хвороби: від гіперемії до бульбашок і до утворення кірок. Усьому цьому супроводжує сильний свербіж шкіри, який до такої міри інтенсивний, що призводить до виникнення нервових розладів та безсоння.
Гостра стадія хвороби плавно переходить в хронічну форму, уражена поверхня ущільнюється, колір її змінюється до насичених червоно-синіх відтінків. Нашкірний малюнок починає чітко проглядатися, шкіра лущиться. Ці зміни супроводжуються виникненням нових бульбашок, які розкриваються і утворюють мокнучі поверхні. Ця картина типова для ідіопатичної екземи.
Справжня екзема у хронічній стадії може тривати довгий час. У місцях загоєних запалень з’являються або пігментовані, або знебарвлені ділянки, які з часом приходять в норму. Осередки з лупиться і сухою шкірою можуть стати причиною виникнення гіперкератозу з тріщинами. До ускладнень захворювання відносять присоединившуюся інфекцію і розвиток піодермії.
Як виявити справжню екзему?
Діагностувати справжню екзему дерматолога не складає труднощів із-за унікальних клінічних проявів. При зборі анамнезу зосереджують увагу на з’ясуванні причин розвитку хвороби. Беруться стандартні клінічні аналізи, визначається Ig E.
Бажано і обстеження у імунолога і алерголога. Якщо у хворого є вторинна інфекція, береться матеріал для посіву на встановлення стійкості до антибіотиків. У неординарних випадках проводиться біопсія хворого ділянки.
Як лікувати справжню екзему?
Істинної екземи лікування повинно бути спрямоване на усунення причин захворювання і пом’якшення симптомів. З медикаментів призначають антигістамінні засоби 1 покоління: димедрол, супрастин і т. д.
Потім їх замінюють препаратами 2 і 3 покоління: лоратадином, телфастом і т. п. Якщо є запалення, то застосовуються кортикостероїдні засоби: преднізолон, бетаметазон. При посиленому виділенні ексудату лікар додатково виписує розчин кальцію глюконату в уколах.
Для локального лікування захворювання застосовуються в’яжучі засоби (примочки таніну, резорцину). Вони перешкоджають утворенню ексудату, утворюючи на ураженій поверхні шар захисної плівки, що охороняє її від шкідливих впливів зовнішнього середовища.
При значному запальному процесі рекомендується використовувати потужні глюкокортикостероидные препарати. При ослабленні процесу їх замінюють більш слабкими глюкокортикостероїдами.
При приєдналася вторинної інфекції оптимально призначати антибіотики і мазі з кортикостероїдами. Фізіотерапію призначають після того, як запалення вщухне. Для того, щоб звести до мінімуму рецидиви, призначають дієту, дотримання правильного режиму, виключення причин, що призводять до хвороби.
Увага! Якщо в організмі є інфекції, потрібно їх все виявити і вилікувати.
Профілактика ідіопатичною екземи
Для профілактики істинної екземи потрібно звести нанівець контактування хворого з алергенами, що викликають захворювання. Це побутова хімія, вовна і слина тварин, продукти-алергени.
Справжня екзема на руках потребує особливих профілактичні заходи. При митті посуду та іншої домашньої роботи необхідно надягати рукавички. Щодня наносити на шкіру захисні і зволожуючі гіпоалергенні креми.
При ремісії потрібно дотримуватися дієти впродовж півроку, так як будь-яке порушення харчування може викликати новий спалах хвороби.
Для профілактичних цілей потрібно зміцнювати захисні сили організму, частіше гуляти, дотримуватися правил здорового способу життя.
Важливо! Також для профілактики потрібно вчасно лікувати ендокринні захворювання, хвороби органів ШЛУНКОВО-кишкового тракту, вірусні та інфекційні хвороби, запобігати алергії.
Народні засоби допоможуть перемогти недуг
Народна медицина має безліч рецептів для боротьби з істинною екземою. Ці засоби дуже ефективні, і, часом, ні в чому не поступаються препаратам традиційної медицини, а іноді навіть перевершують.
Допоможуть впоратися з недугою настої і відвари з лікарських рослин, які відомі своїми протизапальними властивостями. Для цього потрібно взяти квітки ромашки, календули, деревій, звіробій.
Якщо шкіра мокне і утворюються виразки, то відмінно допоможуть примочки, зроблені з картопляного соку, який потрібно змішати навпіл з медом.
Якщо натерти картоплю на тертці і додати його на уражену ділянку, то він допоможе висушити мокнучі ділянки і вбере все серозні виділення.
