Зміст
- 1 Що таке оніхомікоз
- 2 Як виявити інфекцію
- 3 Шляхи зараження
- 4 Діагностика
- 5 Методи лікування
- 6 Народні методи
- 7 Профілактика
- 8 Висновок
Грибкові захворювання вражають дитячі організми значно рідше, ніж дорослі. Зараження відбувається швидше на тлі зовнішніх факторів, у той час як у дорослому віці підключаються і внутрішні, наприклад, хронічні захворювання. За статистикою, серед дітей до 14 років, 17% заражені грибковою інфекцією.
Що таке оніхомікоз
Оніхомікозом називають грибкове захворювання, мішенню інфекції в якому стають нігті на ногах і руках. Найчастіше інфекція вражає саме нігті на ногах. Інфекціоністи в цьому плані рідше мають справу з дітьми, але лікування грибка нігтів у дітей необхідно починати якомога раніше.
Це пов’язано з тим, що інфекція, що вразила нігтьову пластину, продовжує розмножуватися колоніями. Такі колонії поселяються у нігтьовому ложі, потім проникаючи в шкіру і кров. Попадання грибка в кров загрожує інтоксикацією організму і генералізованим мікозом – наприклад, він може проявитися на слизових оболонках горла, носа, згинах ліктів і колін.
На початкових стадіях використовується місцева терапія. Якщо це необхідно, місцеві лікувальні препарати доповнюються системними пероральними.
Як виявити інфекцію
Грибок нігтів у дітей нерідко діагностується на пізніх стадіях, оскільки молоді батьки не обізнані про перших ознаках захворювання і про те, чим лікувати грибок нігтів.
Симптоми грибкового ураження:
- Ніготь шарується, кришиться;
- Є поглиблення або порушення цілісності нігтьової пластини;
- На поверхні нігтя є білястий наліт;
- Прозорість нігтя порушена білими вкрапленнями;
- Змінюється колір та товщина.
Варто відзначити, що грибок нігтів у однорічної дитини або дитини в 2 роки буде розвиватися значно швидше, ніж у дорослої людини або підлітка, тому діагностика необхідна максимально швидка. Для цього необхідно лише відрізати маленький шматочок нігтя і віддати в лабораторію.
Слід звертати увагу не тільки на грибок на нігтях, але й на стан шкіри ніг. Якщо п’ятки або пучки ороговілі, на шкірі є тріщини та пошкодження, бляшки або лунки, слід звернутися до педіатра. Це може бути не тільки грибок, але й інша патологія.
Шляхи зараження
Причиною нігтьового грибка у дітей найчастіше стає саме зараження будинку. Відсоток дітей у медичній практиці у віці до 3 років, хворих мікозом будинку, сягає вісімдесяти. Решта двадцять заражені в результаті травми, яка порушила цілісність нігтьової пластини. Так як вона досить еластична і тонка, травмувати її не складає труднощів навіть у повсякденному житті.
Діти від трьох до шести років частіше заражаються в дитячих садах, наприклад, від інших дітей, чиї батьки не розпізнали мікоз у дитини вчасно. Скупчення людей, недостатня санітарія, вологість і тепле повітря – ідеальне середовище для розмноження грибкових колоній.
Діагностика
На аптечних полицях досить препаратів від оніхомікозу як для дорослих, так і для дітей, навіть немовлят. Але перед тим, як лікувати грибок самостійно, необхідно обов’язково звертатися до педіатра. Підібрана самостійно ліки може бути просто недієвим до цього виду грибкової інфекції, а ось дитячий організм постраждає від препарату, введеного без необхідності.
Лікуючий лікар досліджує:
- Стан шкіри стоп і гомілок;
- Стан нігтя;
- Локальне підвищення температури, гіперемію;
- Стадію оніхомікозу;
- Супутні фактори в анамнезі: захворювання, нещодавно перенесені інфекції, соціальне оточення дитини.
Оскільки у дитини в 2 роки грибок нігтів ще не може передатися від інших діток у садку, причина нерідко полягає в носійстві мікозу батьками, тому не варто дивуватися тому, що лікар потребує обстеження на мікоз і у батьків.
Методи лікування
Щоб вилікувати дитину від оніхомікозу, можна використовувати три підходи:
- Місцеве лікування;
- Системне лікування;
- Виключення інфекції у батьків, а потім – у дитини.
Остання тактика застосовується найчастіше, так як лікування без усунення першопричини практично марно – оніхомікоз буде рецидивувати через якийсь час. Можлива комбінація відразу декількох підходів.
Для медикаментозного лікування використовуються препарати:
- Гризеофульвін;
- Тербінафін;
- Флуконазол;
- Ітраконазол;
- Клотримазол;
- Аморолфіна;
- Ціклопірокс;
- Травоген;
- Батрафен, Лоцеріл.
Гризеофульвін вважається найбільш щадним засобом, але його ефективність доведена тільки при початковому етапі розвитку грибка. З іншого боку, спостерігаються рецидиви грибка при його використанні.
Пацієнтам з вагою до двадцяти кілограм призначають 60 мг тербінафіну кожен день, вагою до сорока кілограм – у два рази більше. Для призначення флуконазолу в терапевтичних концентраціях необхідно помножити вагу в кілограмах на три – отримана цифра і буде дозуванням в міліграмах для прийому один раз на сім днів. Терапія триває не більше трьох місяців.
При призначенні клотримазолу або ітраконазолу, препарати втирають в уражені нігті, не приймаючи їх перорально. При глибинних ураженнях нігтьової пластини призначається апаратна шліфування раз в два тижні.
Немовлятам частіше призначають місцеву терапію – для цього є спеціальні противомикозные лаки, наприклад, лоцеріл, батрафен. Можуть бути призначені розчини кандида та экзодерила двічі на день на уражені області. Але варто розуміти, що і ефективність їх буде нижче, ніж у перерахованих вище препаратів.
Народні методи
Використовуючи поширені народні методи без погодження з педіатром, батьки цілком беруть відповідальність за результат на себе. Традиційна медицина допускає використання натуральних засобів, але тільки тоді, коли вони не суперечать прописаній схемі лікування і не мають протипоказань у дитини. До того ж, одним тільки народним лікуванням можна допустити поширення грибка в організмі, прибравши тільки симптоми.
Ні в якому разі не можна використовувати лікування йодом, оцтом, чистотілом. У дитячому віці застосовні тільки:
- Ванночки з милом та содою;
- Обробка уражених ділянок аптечним екстрактом лопуха;
- Обробка грибкових нігтів пальмовою або чайним ефірним маслом.
Така терапія може виступати як додаткова до загальної схемою лікування оніхомікозу, призначеної педіатром. Під час терапії та після її закінчення необхідно ретельно прати повзунки, шкарпетки і колготки в гарячій воді, а потім обробляти праскою, в ідеалі – з парою. Взуття, в яку ходить дитина, потребує дезінфекції раз в два тижні, навіть після закінчення лікування.
Профілактика
Оніхомікоз, як будь-яке інше грибкове захворювання, лікується досить довго, особливо, якщо виявлений на запущених стадіях. Тому запобігти його легше, ніж лікувати наслідки. До заходів профілактики відносять:
- Позбавлення від грибкових інфекцій всіх членів сім’ї, які контактують з дитиною, живуть з ним в одному будинку;
- Дезінфекція ванної кімнати, вологе прибирання із знезаражуючими засобами у ванній кімнаті і в дитячій;
- Обробка ковроліну і килимів парою;
- Придбання тільки якісне взуття, яка вільно вентилюється;
- Купівля білизни тільки з натуральних матеріалів, уникайте синтетичних тканин, так як вони створюють парниковий ефект;
- Придбання окремих інструментів для обробки нігтів малюка.
Ці правила і щоденні гігієнічні процедури допоможуть уникнути оніхомікозу не тільки дітям, але і дорослим. Проводите гігієнічні процедури вчасно і не допускайте ходіння малюка босоніж на пляжах, басейнах, для цього потрібна чиста змінне взуття.
Висновок
Дитячий оніхомікоз розвивається швидше, ніж у дорослих, тому з його терапією відкладати не можна – дитячий організм ще не може сформувати досить сильний імунну відповідь на збудника. Дотримуючись рекомендації педіатра і правила профілактики, позбутися від грибка можна в короткі строки. Лікувати грибок у таких випадках необхідно не тільки у дітей, але і у всіх членів його сім’ї, які є носіями мікозу.
