Дерматологія        02 Березня 2018        904         0

Дігтярне мило від лишай у людини: інструкція, способи лікування

Дігтярне мило від лишай у людини: інструкція, способи лікування

Дігтярне мило – це ефективне і доступне засіб, який люди використовують на протязі довгих років для лікування захворювань шкіри, у тому числі, лишаю. До його складу входить березовий дьоготь (10%) і звичайне мило (90%).

Придбати це дігтярне мило можна в будь-якому магазині господарських товарів. Але перш ніж використовувати його для лікування лишаю необхідно ознайомитися з його дією та існуючими недоліками.

Вплив мила на шкіру при лишаї

Дігтярним милом від позбавляючи людину можна позбутися досить швидко. Воно володіє рядом корисних властивостей і здатне:

  • Зменшити запалення шкіри, що актуально в період активних висипань.
  • Знезаразити осередки, які стали причиною запального процесу.
  • Запобігти розмноженню патогенних мікроорганізмів, які нерідко стають причиною приєднання вторинної інфекції.
  • Відновлювати пошкоджені шкірні покриви, сприяти їх швидкому загоєнню.
  • Підсушувати ранки, прискорюючи процес їх загоєння.

Поговоримо про недоліки

Дігтярне мило є одним з найпоширеніших і ефективних методів боротьби з лишаєм у людей. Завдяки своїм властивостям воно здатне надати належне вплив на шкіру.

Але яким би не був разючим ефект від застосування цього засобу, не варто забувати про його хиби. В разі неправильного використання мила можна посилити наявну проблему.

Про які ж недоліки дегтярного мила слід пам’ятати:

  • У його складі присутній дьоготь, який в деяких випадках може викликати сильну алергічну реакцію. А додаткові висипання, запалення шкіри в період лікування позбавляючи ні до чого. Тому від його використання рекомендується відмовитися людям, у яких є схильність до алергії. Зробити це потрібно і в тому випадку, якщо природа походження позбавляючи є алергічною (при рожевому лишаї).

Для того щоб не піддавати свій організм небезпеки, перед застосуванням цього засобу необхідно провести тест на чутливість. Для цього ліктьовий згин слід намилити і почекати півгодини. Якщо почервоніння або висипання на шкірі не зазначено, мило можна використовувати в лікувальних цілях.

  • У складі цього засобу присутні канцерогенні речовини. Тому використовувати його в лікувальних цілях слід виключно для зовнішнього застосування. І ні в якому разі не використовувати мило для прийняття всередину.
  • Шкіра досить швидко звикає до даного засобу. Тому його тривале використання може не принести бажаного результату. Пік ефективності простежується в перші кілька днів лікування, після чого вона істотно знижується. Досить часто з відсутністю позитивного ефекту можна зіткнутися тоді, коли область пошкодженої шкіри має значні розміри.
  • Неприємний запах. Він не кожному сподобається, але результат вартий того, щоб потерпіти. Для того щоб неприємний запах не доставляв дискомфорту, виконувати лікувальні процедури рекомендується на ніч.

Перед тим як почати лікування позбавляючи дігтярним милом в обов’язковому порядку потрібно проконсультуватися з лікарем. Він підкаже чи можна використовувати дігтярне мило в терапевтичних цілях при тій чи іншій різновиду лишаю.

Наприклад, при рожевому лишаї або як його ще називають (хвороба Жибера) такий метод лікування не підходить. Так як мило підсушує шкіру і провокує її лущення.

Важливо! Лікувати хворобу Жибера дігтярним милом не можна. Пов’язано це з тим, що існує досить висока ймовірність розвитку екземи.

Ефективні способи застосування дегтярного мила в боротьбі з позбавляємо

З мила на основі дьогтю можна приготувати масу засобів для домашнього лікування лишаю. Більшість з них призначені для зовнішнього застосування і через короткий час дають позитивний результат.

Крім цих коштів мило використовується для щоденного миття, при цьому особливу увагу слід приділяти обробці уражених ділянок шкіри.

Застосування мила на основі дьогтю для лікування лишаю:

  • Мильний розчин. Він підходить для щоденного використання і готується дуже просто. Невелика кількість дегтярного мила необхідно натерти на тертці і залити теплою водою, перемішуючи до повного розчинення. Розчин повинен бути рідким. Вийшла мильна суміш наноситься на уражену ділянку шкіри на 15 хвилин, потім змивається теплою водою. Таким розчином на період лікування можна замінити косметичні засоби для ванни. Тривалість лікування залежить від занедбаності проблеми. Мильний розчин рекомендується використовувати до тих пір, поки проблема повністю не зникне.
  • Паста. Для її приготування потрібні ті ж інгредієнти, що і для мильного розчину. Відмінністю цього кошти від попереднього є його консистенція пастоподібна. Для приготування пасти на дрібній тертці натирається 10 грам мила, яке заливається теплою водою (на цей обсяг мила досить 20 мілілітрів води). Паста добре перемішується. Наносити на уражені ділянки шкіри потрібно не більше ніж на 25 хвилин. Після закінчення цього часу вона змивається водою. Для того щоб заспокоїти шкіру, її можна промити слабким ромашковим відваром.
  • Мазь. Для її приготування необхідно з’єднати 50 грам натертого на тертці дегтярного мила, 100 мл густої сметани, 4 перепелиних жовтка. Все добре перемішується. Мазь наноситься на уражену ділянку шкіри вранці і ввечері. Її рекомендується використовувати при стригучому лишаї.
  • Компрес. Для того щоб приготувати компрес необхідно натерти на тертці дігтярне мило і вершкове масло в рівних пропорціях. Отримана маса накладається на пошкоджену шкіру. Зверху шкіра покривається плівкою і фіксується рушником або марлевою пов’язкою. Процедуру краще робити на ніч. Це дозволить милу знезаразити вогнище запалення, сприяти загоєнню ранки, а масло зволожує шкіру, позбавить її від сухості.

Увага! Найбільший ефект від використання дегтярного мила досягається при лікуванні тих видів лишаю, які мають грибкове походження. До них можна віднести висівкоподібний лишай і трихофітію.

Почавши лікування позбавляючи цим засобом необхідно бути готовим до того, що воно може бути тривалим. Не варто допускати поширену помилку і припиняти його на півдорозі, побачивши перші позитивні результати. Зупинятися потрібно тільки тоді, коли проблема повністю вирішена. А переконатися в цьому можна, проконсультувавшись з лікарем. Звернутися за допомогою до дерматолога слід безпосередньо перед початком лікування.