Дерматологія        27 Лютого 2018        2860         Коментарі Вимкнено до Аналіз на демодекс: зішкріб, скотч-проба, біопсія. Як здавати аналіз на демодекоз (підшкірного кліща)

Аналіз на демодекс: зішкріб, скотч-проба, біопсія. Як здавати аналіз на демодекоз (підшкірного кліща)

Існує кілька способів виявлення підшкірних кліщів, і у кожного методу є плюси і мінуси. У Москві здати аналіз на демодекс можна в лабораторії шкірно-венерологічного диспансеру або в приватній клініці. Результати мазка або скотч-проби будуть готові практично відразу ж.

З якою метою проводиться аналіз на присутність демодекса?

Два види кліщів із роду Демодекс є постійною частиною мікрофлори шкіри, вони мешкають в цибулинах волосяних фолікулів і протоках сальних залоз. Зараження відбувається ще в дитинстві контактно-побутовим шляхом, але у багатьох носійство все життя проходить без симптомів.

Діагностика демодекозу проводиться не тільки для того, щоб довести наявність шкірного паразита в фолікулах вій, брів або сальних залозах шкіри. Кліщі Demodex folliculorum і D. brevis присутні на тілі 60-100% людей старше 12-25 літа. Суть аналізу у тому, щоб встановити кількість демодекса в шкірі площею 1 см2.

Підготовка до дослідження на демодекоз:

  • Рекомендується протягом 1-3 днів не користуватися ніякими гігієнічними та косметичними засобами для обличчя.
  • Не можна наносити на шкіру аптечні препарати у будь-якій формі випуску (розчини, мазі, бовтанки).
  • Вранці в день дослідження не можна протирати шкіру лосьйонами і наносити косметику.

Увага! Виявлення підшкірного кліща на 2-4 віях і до 5 дорослих особин або личинок на 1 см2 шкіри вважається нормою.

У процесі дослідження роблять зіскрібок пошкодженої шкіри або вій, оточених лусочками. Потім складається детальна акарограмма (від слова acari — кліщі). Лаборант підраховує кількість всіх стадій розвитку паразита: дорослих особин, яєць, личинок, німф, імаго. Показники вище норми вказують на надмірну активність демодекса.

Які переваги і недоліки різних методів діагностики?

Посилене розмноження демодекса — одна з причин ускладнення багатьох дерматологічних захворювань (розацеа, себореї, акне). Дерматолог дає направлення на дослідження пацієнту, який страждає від демодекозу або інших дерматозів. Хворий сам вибирає, де здавати аналізи — у великому медичному центрі, клініці чи міському шкірно-венерологічному диспансері.

Зішкріб на демодекс

  • Як проводять: лаборант шкребе гострої очної ложечкою або скальпелем уражену ділянку шкіри пацієнта. Зішкріб фарбують і розглядають під мікроскопом, щоб підрахувати кількість дорослих особин, яєць і личинок демодекса.
  • Переваги: простота виконання, можливість одразу отримати картину ураження шкіри.
  • Недоліки: демодекс в основному паразитує всередині сальних залоз; при виконанні зіскрібка не потрапляє на ложечку, тому достовірність результату під сумнівом.
  • Дослідження вмісту сальних залоз

  • Як проводять: матеріал збирають при видавлюванні сальної залози, розглядають після фарбування під мікроскопом і підраховують кількість особин демодекса.
  • Переваги: можливість підрахувати кліщів, які знаходяться глибоко в шкірі.
  • Недоліки: отриманий результат характеризує демодекоз на невеликій ділянці шкіри.
  • Дослідження вій і брів на демодекс

  • Як проводять: витягають кілька волосин з брів і/або вій методом епіляції, переглядають зібраний матеріал під мікроскопом.
  • Переваги: метод дозволяє визначити наявність демодекса в волосяних фолікулах.
  • Недоліки: болючість процедури епіляції.
  • Скотч-проба

  • Як проводять: лаборант завдає спеціальний клей на покривне скло, приклеює до шкіри пацієнта на 60 секунд, потім знімає, забарвлює матеріал і розглядає під мікроскопом.
  • Або на шкіру пацієнта наклеюють прозорий скотч площею 1 см2. Потім знімають і розміщують на покривному склі для вивчення приклеившейся частини епідермісу з гирлами сальних залоз і демодекс.
  • Переваги методу: простота виконання, можливість отримати кілька зразків з уражених ділянок.
  • Недоліки: складно отримати матеріал з вій, нерівних ділянок тіла. При знятті приклеєного скла можливе травмування, занесення інфекції.
  • Біопсія

  • Як проводять: на дослідження беруть невеликий шматочок шкіри, з якої протягом кількох днів готують гістологічний препарат (постійні тканини).
  • Переваги: можна вивчити демодекса в усьому обсязі сальної залози.
  • Недоліки: травмування шкіри обличчя чи волосистої частини голови; отримання результату, який характеризує лише невелику ділянку тіла.
  • Лікарі рекомендують для підвищення достовірності результатів аналізів робити повторні акарограммы. Також зіскрібок виконують після лікування, щоб з’ясувати ефективність терапії демодекозу.

    Який метод достовірніше?

    Помилки можливі при використанні зіскрібка, скотч-проби та інших лабораторних аналізів. Проведення шкірної біопсії, яку можна порівняти з хірургічною операцією в мініатюрі, вважається більш інформативним методом. Дослідження отриманого гістологічного препарату дає можливість переглянути всю сальну залозу і навколишні тканини.

    Біопсія шкіри голови також дозволяє виявити грибкове захворювання, себорею, запальний процес. Однак на шкірі залишається невеликий втиснутий рубець, на якому не росте волосся.

    Існує простий і неінвазивний аналіз на демодекоз з використанням дерматоскопу. За допомогою цього збільшувального приладу лікар розглядає кліщів на поверхні та в порах шкіри. Найбільш сучасним діагностичним інструментів вважається лазерний мікроскоп, створює об’ємне зображення ураженої ділянки.