Простата        21 Лютого 2018        716         Коментарі Вимкнено до Захворювання простати туберкульоз рак гіперплазія кіста

Захворювання простати туберкульоз рак гіперплазія кіста

Чоловічі захворювання

Захворювання передміхурової залози найчастіше діагностуються у чоловіків старше 50 років. Причиною цього стає віковий андрогенний дефіцит, підвищений рівень дигідротестостерону, нездоровий спосіб життя.

Найбільш поширене захворювання простати – простатит. Недуга може мати бактеріальну, грибкову, алергічну і абактериальную етіологію. Лікують патологію медикаментозним шляхом.

Ще поширені захворювання передміхурової залози – доброякісна гіперплазія, рак, туберкульоз передміхурової залози, кіста. Кожна хвороба має свою етіологію та характерні симптоми.

Простатит

Простатит являє собою патологію передміхурової залози, при якій орган набрякає, і в ньому розвиваються запальні процеси.

Виділяють кілька підвидів простатиту:

  • Застійний.
  • Грибковий.
  • Бактеріальний.
  • Алергічний.
  • Вегетоваскулярный.
  • Гормонально-дистрофічний.

Причинами простатиту є:

Звідки береться простатит

  • ЗПСШ.
  • Порушення імунітету.
  • Гормональний дисбаланс.
  • Нездоровий спосіб життя.
  • Неправильне харчування.
  • Відсутність сексу.
  • Гіподинамія.
  • Хронічні хвороби сечостатевої системи.

При простатиті виникають характерні симптоми, що вказують на запальні процеси в железистом органі.

Спочатку у чоловіка з’являється біль в промежині. Вона виникає під час сечовипускання або статевого контакту. Болі іррадіюють в поперек, яєчка і крижі. Больовий синдром може носити тупий або нападоподібний характер, в залежності від перебігу простатиту.

Крім болю, у чоловіка виникають інші ознаки, а саме:

  • Часті позиви до сечовипускання.
  • Передчасна еякуляція.
  • Порушення еректильної функції.
  • Появі слизових, творожистых і навіть гнійних виділень. Ці ознаки виникають лише при простатиті бактеріальної етіології.
  • Різі при сечовипусканні.
  • Почуття неповного спорожнення сечового міхура. У важких випадках – підтікання сечі.

Лікують простатит консервативним шляхом. Чоловікові призначаються антибактеріальні препарати, біорегуляторні пептиди. Для купірування дизуричних розладів використовуються альфа-1-адреноблокатори.

Щоб усунути неприємний симптоматику запалення простати слід застосовувати нестероїдні протизапальні засоби, м’язові релаксанти і спазмолітичні препарати.

Також чоловікам з простатитом рекомендовано правильно харчуватися, займатися спортом, уникати переохолоджень. Крім того, слід утримуватись від походів в лазні, так як висока температура теж небезпечна при запаленні ПЖ.

Якщо у пацієнта виявлений застійний простатит, то йому додатково необхідно робити масаж простати. Ця процедура покращує відтік секрету з залозистого органу, і допомагає нормалізувати кровообіг в малому тазу.

Можна проводити пальцевий масаж передміхурової залози, або ж використовувати спеціалізовані стимулятори. У таких виробах є виброголовки, які допомагають підвищити ефективність процедури. Завдяки конструктивним особливостям масажерів, під час процедури чоловік відчуває задоволення.

Доброякісна гіперплазія простати

Доброякісна гіперплазія передміхурової залози є дуже поширеним захворюванням. Зазвичай недуга діагностується у чоловіків старше 50 років. Причиною цьому стають гормональні зміни.

Які причини розвитку даного захворювання простати, невідомо. Але лікарі-урологи припускають, що прогресування аденоми сприяють ряд факторів.

Такими факторами є:

Проблеми з сечовипусканням

  • Підвищений рівень дгт.
  • Куріння і алкоголізм.
  • Підвищений артеріальний тиск.
  • Сидячий спосіб життя.
  • Незбалансоване харчування.
  • Ожиріння.
  • Простатит та інші хронічно хвороби передміхурової залози.

Симптоматика, а точніше її вираженість, буде залежати від ступеня тяжкості ДГПЗ. Всього виділяють 3 стадії аденоми – компенсована, субкомпенсована і декомпенсована.

Ознаки хвороби:

  • Часті позиви до сечовипускання. Частота підвищується в нічний час доби.
  • Астенічний синдром, дратівливість, безсоння.
  • Мляве сечовипускання. У важких випадках – нетримання сечі.
  • Почуття неповного спорожнення сечового міхура.
  • Зниження лібідо.
  • Раніше сім’явиверження.
  • Еректильна дисфункція.
  • Болі в промежині і попереку.

На тлі аденоми можуть розвинутися вкрай важкі патології – ниркова недостатність, сечокам’яна хвороба, гостра затримка сечі, уремія. Прогресування аденоми може привести також до гідронефрозу – розширення чашково-мискової системи нирок.

Лікують аденому простати консервативно або хірургічно. Медикаментозна терапія допомагає запобігти подальший ріст пухлини, і поліпшити уродинаміку. Для проведення консервативного лікування застосовуються альфа-1-адреноблокатори та інгібітори 5-альфа-редуктази.

Якщо у пацієнта ДГПЗ 2-3 ступеня тяжкості, то призначається оперативне лікування.

Можуть використовуватися наступні процедури:

  • Простатектомія.
  • Лазерна вапоризація.
  • Балонна дилатація.
  • Емболізація артерій простати.
  • Кріодеструкція.

Рак простати

Рак простати є поширеним захворюванням серед чоловіків похилого віку. Точні причини появи злоякісних пухлин у передміхуровій залозі невідомі донині.

Вчені сходяться на думці, що є фактори, що призводять до прогресування онкологічного захворювання.

Такими факторами є:

Фактори викликають онкологію

  • Генетична схильність.
  • Приналежність до негроїдної раси.
  • Хронічні хвороби простати – аденома, простатит.
  • Літній вік.
  • Шкідливі звички – куріння, алкоголізм, наркоманія.

Незбалансоване харчування. Медики виявили, що чоловіки, які споживають мало рослинної клітковини і тваринних білків, більш схильні до розвитку раку простати.

Які симптоми даного захворювання? На початкових етапах онкологічне захворювання протікає безсимптомно. Саме тому рак найчастіше виявляється на пізніх стадіях.

До характерних ознак хвороби відносять:

Слабкість і головний біль

  • Поява крові в сечі і сперми.
  • Часте сечовипускання.
  • Болі в промежині. На пізніх стадіях з’являються гострі ріжучі болі в попереку, крижах, нижньої частини живота.
  • Схуднення.
  • Блідість шкірних покривів.
  • Слабкість, підвищена втомлюваність.
  • Зменшення обсягу сперми при еякуляції.
  • Порушення еректильної функції.
  • Зниження лібідо.
  • Передчасна еякуляція або її відсутність як такої.
  • Лікують рак передміхурової залози хірургічним шляхом. На пізніх стадіях вилікувати недугу неможливо, особливо якщо з’являються метастази. Тому дуже важливо при появі перших ознак негайно звернутися до медиків для проходження комплексної діагностики.

    На сьогоднішній день використовується кілька видів оперативного лікування раку. Кращий варіант – радикальна простатектомія. Ця процедура передбачає повне видалення простати з пухлиною. При раку додатково може використовуватися променева терапія і хіміотерапія.

    При своєчасному зверненні до медиків прогноз відносно сприятливий. Після проходження лікувальної терапії пацієнту потрібно регулярно проходити профілактичні огляди, так як рак простати може рецидивувати.

    Туберкульоз простати

    Рекомендації лікаря

    Дуже рідкісним захворюванням є туберкульоз простати. Причина його виникнення очевидна – проникнення палички Коха в передміхурову залозу. Недуга спостерігається у пацієнтів, які страждають від класичного туберкульозу легенів.

    Недуга дуже часто протікає в прихованій формі, тому виявити його проблематично. Тим не менш, у чоловіка можуть з’являтися характерні ознаки захворювання.

    Такими симптомами є:

    • Дизуричні розлади. При туберкульозному ураженні простати у пацієнта виникають часті позиви до сечовипускання, відчуття неповного спорожнення сечового міхура, різі та печіння в уретрі під час сечовипускання. Дизуричні розлади часто пацієнта вводять в оману, адже симптоми туберкульозу простати і простатиту дуже схожі.
    • Поява сильних болів в області промежини і попереку. Болі можуть посилюватися спонтанно, без видимих на те причин.
    • Поява слизу в спермі.
    • Млява ерекція.
    • Втрата апетиту, слабкість, дратівливість, порушення сну.

    Щоб діагностувати туберкульоз простати, пацієнту слід пройти диференціальну діагностику. Спочатку проводиться ректальне дослідження простати. При пальпації медик може відчувати набряклість залозистого органу.

    В обов’язковому порядку призначаються загальний аналіз сечі і крові, БАК посів секрету передміхурової залози, ультразвукове дослідження нирок та органів малого тазу, аналіз крові на PSA – простатический специфічний антиген.

    Ще застосовується УЗДГ. Дана методика дозволяє оцінити гемодинаміку та васкуляризацію передміхурової залози. На підставі отриманих даних ставиться остаточний діагноз.

    Лікуватися туберкульоз простати дуже складно. Консервативна терапія може тривати аж до 4-6 місяців. Хворому призначається хіміотерапія.

    Також в обов’язковому порядку використовуються антибіотики широкого спектру дії, які володіють активністю відносно палички Коха. Як правило, призначаються фторхінолони і макроліди.

    Кіста простати

    Кіста простати є досить поширеним захворюванням. Кіста являє собою порожнину, заповнену рідиною. Кіста складається з фіброзної тканини, а зсередини вистелена епітелієм циліндрової або кубічної форми.

    За даними ВООЗ, кіста простати спостерігається у 20% чоловіків по всьому світу. Недуга цілком може бути вродженим. Але найчастіше кіста є придбаної, тобто розвивається в процесі життєдіяльності.

    Сприятливими факторами для розвитку кісти є:

    Як виглядає запалена залоза

    • Робота з токсичними речовинами.
    • Алкоголізм.
    • Аденома, простатит.
    • Куріння.
    • Непрохідність простатических проток.
    • Відсутність сексу або його надлишок.

    Симптомами кісти в простаті є дизуричні розлади, швидка еякуляція, порушення статевої функції, болі в малому тазу. Інтенсивність симптоматики залежить від розміру новоутворення. Іноді хвороба протікає і зовсім безсимптомно.

    Лікувати кісту не потрібно, якщо вона маленька і не приносить дискомфорту. В такому випадку достатньо динамічного спостереження. Якщо кіста має великий розмір і приносить дискомфорт, призначається пункція.

    При нагноєнні новоутворення не обійтися без радикальної хірургічної операції, в ході якої пухлина видаляється через промежину, очеревину, уретру або трансректально.