Простата        21 Лютого 2018        936         Коментарі Вимкнено до Гостра затримка сечі прояв допомогу діагностика лікування

Гостра затримка сечі прояв допомогу діагностика лікування

Надання допомоги хворому

Гостра затримка сечі є однією з різновидів невідкладних станів в урологічній спеціалізації головним симптомом якої є нездатність повноцінно спорожнити порожнину сечового міхура. Основне клінічне назва даного синдрому є ішурія. При ишурии формується гостра затримка сечі внаслідок повного закупорювання порожнині уретри.

Утруднення під час сечовипускання може бути причина не тільки при здавлюванні вивідних відділів уретри, але і порушення фільтраційної здатності ниркової тканини. Ішурія відноситься до розділів невідкладних станів у зв’язку з підвищеним ризиком розривом порожнини сечового міхура з розвитком загрозливого для життя перитоніту.

Існує велика різноманітність причин, за якими розвивається гостра затримка сечі у чоловіків різних вікових груп.

До етіологічних чинників пов’язаних з порушенням функціонування центральної і периферичної нервової системи відносяться:

  • випинання міжхребцевих дисків;
  • невралгія хребетних нервів;
  • травматичні пошкодження або онкологічні новоутворення поблизу спинного і головного мозку;
  • запальні процеси мозкових оболонок;
  • неврологічна патологія така як розсіяний склероз.

Механічним етіологічних чинників відносяться:

  • вроджені аномалії будови зовнішніх і внутрішніх статевих органів;
  • порушення скоротливої функції м’язових стінок сечового міхура;
  • аномальне розташування і будова нижніх відділів уретрального каналу;
  • злоякісні та доброякісні новоутворення у нижніх відділах сечовидільної системи;
  • запальні процеси в області передміхурової залози;
  • калькульозний простатит.

Функціональні фактори з-за яких розвивається гостра затримка сечі:

  • дуже низька температура навколишнього середовища, температура повітря повинна бути звичною для людини;
  • раніше перенесені хірургічне втручання на органах малого тазу і черевної порожнини, біль і дискомфорт розвивається в результаті утворення спайок;
  • надмірне вживання алкогольних речовин протягом однієї доби, алкогольна кома або дерилий;
  • малорухливий спосіб життя або повна відсутність активних і пасивних рухів на протязі довгого часу;
  • стресовий розлад, депресія;
  • раптове інтенсивне емоційне перезбудження.

Перераховані вище фактори, що перешкоджають випускання сечі, можуть приводити і значно тяжких наслідків для організму, саме тому необхідно уважно стежити за своїм здоров’ям і способом життя.

На сьогоднішній день такі симптоми як гострі порушення спорожнення порожнини сечового міхура є найпоширенішим серед чоловіків більш старшого віку. Як показує статистика, найбільший відсоток захворюваності пов’язаний з раніше перенесений бактеріальними і не бактеріальними простатитом, також такі симптоми характерні для хворих з хронічними формами простатиту.

Основні синтаксичні прояви при гострій затримці сечовипускання

Симптоми даного захворювання мають яскраво виражений характер і викликають великі дискомфортні відчуття для хворого чоловіка.

Слід виділити основні симптоми захворювання:

  • яскраво виражені і інтенсивне позиви до акту сечовипускання;
  • при сильному напруженні м’язи передньої черевної стінки в спробі випорожнитись, з порожнині уретри з’являються кров’янисті виділення;
  • різко виражений больовий синдром із локалізацією в нижній частині живота і над лобкової області;
  • дискомфортні відчуття, які пов’язані з розпирає відчуттями в нижній частині живота;
  • при пальпації сечовий міхур стає щільним і різко болючим;
  • розрив м’язових і серозних оболонок сечового міхура призводить до утворення травматичного шоку.

Гостра затримка сечі також може проявляється наступними симптоматичними проявами:

Розбитість в тілі

  • розлади циклічності сну і відпочинку;
  • загальна слабкість організму;
  • диспепсичні розлади у вигляді нудоти, блювоти або різкого зниження апетиту;
  • інтоксикаційний синдром;
  • гарячковий синдром;
  • розлад акту дефекації.

Вищеперелічені симптоматичні ознаки є надзвичайно важливими для постановки остаточного діагнозу й проведення диференціальної діагностики між функціональними та органічними розладами сечовипускального каналу.

Як проводиться постановка остаточного діагнозу?

Для того щоб запобігти серйозні наслідки для організму і своєчасно почати правильне етіотропне і патогенетичне лікування необхідно звертатися за допомогою до кваліфікованого фахівця спеціалізовані лікувальні установи.

Для того щоб поставити діагноз хворому проводиться ряд наступних досліджень:

Діагностичні заходи

  • Збір анамнезу життя і хвороби для диференціації захворювання і виявлення можливих причин, за якими розвивається даний стан.
  • Загальні лабораторні методи дослідження крові та сечі дозволить оцінити функціонування організму В цілому та дозволить адекватно оцінити стан функціонерів сечовидільної системи. Лабораторне дослідження сечі проводиться для того, щоб оцінити стан нирок і визначити наявність бактеріальні інфекції верхніх і нижніх відділах сечовидільної системи.
  • Бактеріологічний посів сечі і мазка з уретри необхідний для ідентифікації різновиди бактерії, які можуть спровокувати гостру затримку сечі.
  • Ультразвукове дослідження порожнини та органів малого тазу необхідно для виявлення ділянок обтюрації вивідних проток їжа візуальної оцінки структурного стану стінок сечового міхура.
  • Для того щоб визначити ділянку закупорки проводиться уретрография або уретроцистоскопия, дані методом проводиться під візуальним контролем спеціального катетера. Перед проведенням даної процедури хворого водиться контрастна рідина внутрішньовенно або місцево в порожнині уретри;
  • пієлографія призначається у разі якщо є підозра на те, що в тканинах нирок розвивається і прогресує інфекційний процес.
  • Інструментальна діагностика з допомогою комп’ютеризованих методів необхідно для проведення диференціальної діагностики між злоякісної і доброякісною пухлиною.
  • Правильно проведена діагностика захворювання забезпечує постановка правильного діагнозу і дозволить вчасно розпочати необхідний курс лікування.

    Екстрена допомога хворому

    Невідкладна допомога при гострій затримці сечі проводиться з метою штучного спорожнення порожнини сечового міхура для запобігання розриву його стінок. Основною методикою надання невідкладної допомоги є проведення катетеризація порожнини уретри і шийки сечового міхура.

    Для проведення даної процедури існують свої специфічні протипоказання:

    • травматичні ушкодження з розривами стінок уретрального каналу;
    • наявність патологічного конкременту, який і став причиною захворювання;
    • абсцес в залізистої тканини передміхурової залози;
    • запалення з локалізацією в області зовнішніх статевих органів.

    Проведення лікувальних заходів

    Найбільш кращим методом лікування є введення катетера в порожнину уретри. Дана процедура проводиться з метою поліпшення відтоку сечі з порожнини сечового міхура і мочеточечников. Необхідність проведення залежить від того, що стало причиною розвитку даного стану, і від ступеня вираженості симптоматичних ознак. Консервативна методика лікування проводиться з використанням медикаментозних засобів, фізіотерапевтичного лікування.

    В комплекс медикаментозної корекції входять такі лікарські препарати:

    • при наявності патології з боку центральної і периферичної нервової системи використовуються такі лікарські засоби як папаверин, екстракт валеріани, атропін або прозерин;
    • якщо рефлекторний спазм у вивідних протоках сечового міхура супроводжується наявністю інфекційного процесу, хворому призначаються антибактеріальні лікарські препарати;
    • промивання порожнини уретрального каналу розчином натрію хлориду, це забезпечить прохідність сечовивідних шляхів і перешкоджає утворенню тромбозів і кров’яних згустків.

    Лікування за допомогою хірургічного втручання необхідно:

    • при прорідженні стінок сечового міхура;
    • наявність аномалії будови зовнішніх статевих органів;
    • онкологічні захворювання, пов’язані з ураженням передміхурової залози;
    • запальні та інфекційні процеси органів малого таза;
    • сечокам’яна хвороба або каменеутворення в області передміхурової залози.

    Якщо хворий помітив, що сеча не виділяється вже протягом 3-4 діб, але при цьому зберігаються позиви до сечовипускання, необхідно негайно викликати бригаду швидкої допомоги або звернутися за допомогою до кваліфікованого фахівця. Якщо таким хворим не було надано необхідно медичної допомоги може розвинутися дуже важкий стан, що супроводжується летальним результатом.