Цефтріаксон як розводити Лідокаїном і водою для ін’єкцій? Він є антибактеріальним препаратом, що допомагає протистояти інфекційного ураження. Оскільки уколи лікарської речовини сприймаються організмом досить болісно, необхідно скористатися анестетиком. Слід дотримуватися встановлених пропорцій і уникати тривалого зберігання готового розчину.
Зміст
Призначення та особливості використання препарату
Завдяки постійному розвитку медицини виробляються все нові й нові ліки, які здатні набагато ефективніше справлятися з патологічними порушеннями. Серед препаратів нового покоління присутня безліч антибіотиків, що володіють широким спектром дії і усувають недуги інфекційного характеру за максимально короткий період. Одним з таких антибіотичних засобів є Цефтріаксон, який має виражені бактерицидні властивості.
Інструкція по застосуванню даного ліки говорить: при внутрішньом’язовому введенні антибіотика є досить сильний болючий дискомфорт. Для зменшення неприємних відчуттів лікарська речовина показано розводити з анестетиком.
Цефтріаксон являє собою білий кристалічний порошок, який іноді буває жовтуватого відтінку.
Речовина для внутрішньовенного або внутрішньом’язового введення прописують пацієнтам з:
- ураженням органів дихальної системи інфекційної етіології;
- шкірними запаленнями;
- захворюваннями органів сечовивідної системи;
- венеричними патологіями;
- проблемами гінекологічного характеру;
- перитонітом.
Як показує практика, завдяки уколів вже на другий чи третій день відзначаються позитивні зміни в стані хворого.
Розводити лікарська речовина перед застосуванням необхідно ще і з тієї причини, що воно проводиться у порошкоподібному вигляді, як і багато інші медикаменти з антибактеріальними властивостями. Інших форм випуску антибіотик не має. Інструкція по застосуванню вказує, що для розведення слід скористатися фізіологічним розчином хлориду натрію або анестетическими препаратами – Лідокаїном, Новокаїном.
Важливо пам’ятати, що кожен хворий по-різному реагуватиме на антибіотик і засоби, в яких його слід розчиняти. Ін’єкції необхідно робити тільки після проведення спеціального тесту, який покаже, чи підходить приготовлений розчин для пацієнта чи ні.
Що краще підходить для розведення препарату?
Необхідно більш докладно розглянути питання про те, якими засобами і чому лікарі рекомендують розводити антибіотик.
Як вже згадувалося, розчиняти лікарську речовину можна:
- дистильованою водою;
- хлоридом натрію;
- Лідокаїном;
- Новокаїном.
Цефтріаксон тільки розводять водою для внутрішньовенного введення. В анестетиках в даному випадку немає необхідності. Вони знадобляться тільки тоді, коли пацієнту призначаються внутрішньом’язові уколи, адже такий спосіб введення супроводжується сильним больовим дискомфортом.
Перед тим, як колоти Цефтріаксон, краще запитати у фахівця, який розчинник кращий для лікування. Не варто забувати про безліч нюансів, які можуть виникати.
Наприклад, якщо антибіотик призначений для внутрішньом’язового (в/м) введення дитині, показано розведення анестетика водою або натрію хлоридом. Співвідношення препарату і дистильованої рідини або фізіологічного розчину – 1:1.
Щоб отримати потрібну концентрацію ліки, передбачається розведення водою для ін’єкцій. Але при внутрішньом’язових уколах хворому доведеться терпіти біль як під час процедури, так і після неї. Краще брати воду для розведення 2% Лідокаїну, оскільки, згідно з інструкцією, що застосовується Лідокаїн має бути 1-процентної концентрації.
Вода для ін’єкцій виявиться єдиним варіантом для тих пацієнтів, у яких на анестетики є алергічна реакція.
Чим краще розводити антибіотичну засіб? Цефтріаксон рекомендується використовувати з Лідокаїном. Пацієнти, які розводили ліки даними анестетиком, позитивно відгукуються про його застосування. Серед його переваг:
Правильні дозування
Як розводити Цефтріаксон перед майбутньою ін’єкцією? У деяких пацієнтів введення антибіотика, який розчиняють у Лідокаїн, може викликати небажаний імунну відповідь.
Щоб не нашкодити хворому, слід попередньо перевірити, як організм реагує на розчин Цефтріаксону. Для цього на внутрішній стороні передпліччя роблять дві невеликі подряпини. Одна з них обробляється незначною кількістю антибіотика, інша – анестетиком. Результатів знадобиться чекати приблизно 5-10 хвилин. Якщо досліджуваний ділянку шкіри зберіг свій природний колір, значить, ін’єкцію робити дозволяється.
Додається інструкція по застосуванню до антибиотическому засобу рекомендує розчинити Цефтриаксон 1% Лідокаїном.
Щоб розвести Цефтриаксон 1 г, робиться наступне:
- береться шприц ємністю 5 кубів і набирається 3,5 мл розчину Лідокаїну;
- на флакончику, що містить порошок, слід відігнути алюмінієвий ковпачок;
- гумова пробка обробляється ваткою, змоченою в спирті;
- в пробку вставляється голка і неспішно вводиться розчин;
- щоб розвести Цефтріаксон, флакон необхідно добре потрясти.
При розведенні порошкоподібної речовини проблем виникнути не повинно, оскільки воно досить легко розчиняється. Медики попереджають: якщо розведете ліки і з’явиться помутніння або які-небудь сторонні домішки, від застосування розчину слід утриматися.
На жаль, не завжди вдається роздобути 1% Лідокаїн. Зазвичай в аптеках продається 2% анестетик. У такому разі, щоб досягти найкращого ефекту, його потрібно розбавляти невеликою кількістю води.
Перед розведенням 1 г (1000 мг) антибіотичної препарату з 2-процентним Лідокаїном, необхідно:
Як сказано в інструкції, якщо знадобиться розбавити Цефтріаксон в кількості 0,5 г, потрібно приготувати по 1 мл Лідокаїну і води.
У добу для дорослих пацієнтів дозволяється застосовувати не більше ніж два грами розведеного речовини, при цьому в одну сідницю можна колоти максимум 1 г ліки.
Варто запам’ятати деякі правила, коли показано вводити Цефтріаксон внутрішньовенно. Для подібної процедури анестетичні засоби використовуватися не будуть. Замість них антибіотик розбавляється у воді або за допомогою хлориду натрію.
Бажано, щоб розводила і колола ліки у вену кваліфікована медсестра. Процедура повинна здійснюватися акуратно і неквапливо. Якщо за приписом лікаря потрібно ввести дозу, що перевищує 1 г, ін’єкція замінюється крапельницею. Для приготування розчину знадобиться хлорид натрію в кількості 100 мл Крапельниця ставиться мінімум на півгодини.
Розведена суміш повинна бути використана відразу. Якщо вводити розчини безпосередньо після приготування, можна набагато швидше отримати бажані результати.
Дозування для дітей, при вагітності та в період лактації
Чи можна застосовувати Цефтріаксон в дитячому віці і як правильно це зробити? Цефтріаксон внутрішньом’язово може призначатися з народження.
Дозування ліків встановлюються з урахуванням вікової категорії пацієнтів:
Якщо потрібно використовувати розведений препарат у дозі, яка більше встановленої норми, замість ін’єкції застосовується крапельниця. Дітям з 12-річного віку призначаються такі ж дозування, як і дорослим.
Незважаючи на прийняті норми ліки при складанні лікувального курсу дозування підбирається в індивідуальному порядку. Спеціаліст обов’язково враховує клінічні прояви недуги, його тяжкість і особливості дитячого організму.
Що стосується жінок в положенні і годуючих, лікування розведеним Цефтріаксоном не рекомендується. Однак укол може робитися і вагітним, якщо користь від ліків перевищить можливу шкоду для плода. В період лактації ін’єкційний розчин також прописується тільки в крайніх випадках, при цьому малюка переводять на штучні суміші.
Протипоказання та можливі ускладнення
Перед застосуванням будь-яких ліків необхідно уважно ознайомитися з інструкцією, оскільки не виключається наявність серйозних протипоказань.
Їх ігнорування і недотримання дозувань, особливо при внутрішньовенних уколах, може викликати небезпечні наслідки як у дорослого, так і у дитини.
Вводити Цефтріаксон забороняється при:
- надмірній чутливості до компонентів розчину;
- високому рівні білірубіну;
- серцевої недостатності;
- інфаркті міокарда;
- епілептичних розладах;
- нервової збудливості;
- курс гемодіалізу;
- ураженнях печінки гострого або хронічного характеру;
- проблеми з нирками і наднирковими;
- алкогольної залежності;
- вагітності (особливо у 1 триместрі);
- грудному вигодовуванні.
Внутрішньом’язове введення антибіотика, який попередньо розбавили засобом із знеболюючою дією, здатне обернутися низкою небажаних реакцій:
- постійно присутньою нудотою;
- блювотними позивами після вживання їжі;
- гострими проявами дисбактеріозу;
- стоматитом з інтенсивною симптоматикою;
- висипаннями;
- ангіоневротичним набряком;
- надмірної схвильованістю;
- тривожністю;
- порушеннями сну;
- різкими болями у голові;
- запамороченнями після пробудження;
- кон’юнктивітом в гострій формі;
- анафілактичним шоком;
- зудящим дискомфортом в статевих органах;
- кандидозом.
Беручи до уваги перераховані прояви, що виникають при уколах, варто уникати застосування розбавленого антибіотика без узгодження з лікарем.
Якщо хворий не буде дотримуватися призначених доз або стане використовувати розчин, який зберігався довше покладеного, не виключається появу дисбактеріозу. Препарат має властивість пригнічувати активність мікробів. При безграмотному застосуванні ліків разом з патогенними мікроорганізмами гинуть корисні.
На порушення вказують симптоми у вигляді:
- болю в животі;
- частою діареї;
- нудоти і блювоти.
З-за дисбактеріозу можливий розвиток грибкової інфекції.
Щоб лікування антибіотиком виявилося результативним, необхідно дотримуватись важливих умов:
Лікування антибіотиками принесе користь тільки в тому випадку, якщо їх застосування буде схвалено фахівцем.
