Уколи від циститу призначають переважно жінкам. Це пов’язано, насамперед, з тим, що саме у представниць прекрасної половини в основному діагностують це захворювання, що обумовлено особливістю будови їх сечостатевої системи. В основі медикаментозної терапії циститу знаходяться антибактеріальні, протизапальні та спазмолітичні препарати, які призначають у формі таблеток або ін’єкцій.
Зміст
Коли призначають уколи
При легкій формі захворювання показане використання:
- антибактеріальних препаратів;
- спеціальної дієти з виключенням з раціону продуктів, які здатні дратувати сечовивідні шляхи;
- рясного пиття (2-3 літри рідини щодня) для виведення з сечового міхура хвороботворних мікроорганізмів;
- відмова від статевого життя на весь період лікування.
Якщо не використовувати антибіотики, захворювання може перейти в хронічну форму, а також викликати різні ускладнення.
При неускладненій формі циститу для лікування використовують ліки в таблетках. При тяжкому перебігу захворювання пацієнту призначають ін’єкції лікарських препаратів. Уколи при циститі дають можливість швидше досягти вираженого терапевтичного ефекту і впоратися з хворобою.
У таких випадках лікар призначить:
- спазмолітики;
- антибактеріальні ліки;
- протизапальні препарати.
Назва ліків лікар повинен вибирати виходячи з особливості протікання захворювання і стану організму пацієнта.
Антибіотики
Антибактеріальні уколи від циститу у жінок вибираються індивідуально, залежно від тяжкості захворювання і того збудника, який спричинив розвиток запального процесу в сечовому міхурі. Також лікар врахує наявність супутніх патологій та реакцію організму на проведене лікування.
Фторхінолони
У більшості випадків для лікування циститу лікарі рекомендують використовувати антибактеріальні засоби групи фторхінолонів. Їх ефективність сягає 70-100%.
До особливостей таких медикаментів відносять:
Зазвичай призначають Ципрофлоксацин, який допускається використовувати тільки в стаціонарних умовах. Розчин препарату використовується для внутрішньовенного краплинного введення.
Фторхінолони не призначають для лікування дітей, віком до 18 років, жінкам у період вагітності і лактації.
Цефалоспорини
Якщо виявлена підвищена стійкість патогенного збудника до інших груп антибіотиків або у пацієнта є протипоказання до їх використання, лікар призначить ліки з групи цефалоспорини:
Використання антибіотиків цефалоспориновой групи може викликати цілий ряд ускладнень, серед яких кандидоз, псевдомембранозний коліт з ураженням кишечника. У місці введення ін’єкції можуть з’явитись місцеві реакції.
Для лікування жінок під час вагітності вони можуть використовувати тільки в тому випадку, якщо лікар вирішить, що медикаментозне вплив препарату виявиться вище, ніж передбачуваний ризик для дитини. Якщо вони призначаються для жінок, які годують груддю, на період лікування необхідно припинити грудне вигодовування. Для збереження лактації у цей період рекомендується регулярно зціджувати.
Аміноглікозиди
Препарати цієї групи показані у разі ускладнених інфекцій в поєднанні з іншими антибактеріальними препаратами. До них відносять Гентаміцин та Амікацин.
Ін’єкції при циститі у жінок вводять:
- внутрішньовенно;
- внутрішньом’язово.
Аміноглікозиди відрізняються тим, що їх активні компоненти швидко абсорбуються, не розкладаються на метаболіти, не накопичуються і виводяться з організму у незміненому стані разом із сечею.
Завдяки тому, що під час їх виведення з організму сечі створюється підвищений рівень діючих речовин, ці медикаменти вважаються дуже дієвими при лікуванні циститу, уретриту і інших інфекційних патології сечовидільної системи.
Доведено патологічне дію аміноглікозидів на розвиток плода (пошкодження тканин нирок і середнього вуха). Тому в терапії вагітних такі медикаменти не використовуються.
Препарати, спазмолітики та протизапальні ін’єкції
Дана група медикаментів сприяє розслабленню гладкої мускулатури сечового міхура, тому використовується для купірування болю. Разом з тим зменшується кількість позивів до сечовипускання у пацієнта. Серед спазмолітичних препаратів найбільш призначаються є Дротаверин і Но-шпа.
В основному використовуються ліки у формі таблеток, проте при інтенсивному больовому синдромі або наявності ускладнень, можуть застосовуватися ін’єкції. Після введення препарату у вигляді уколу він починає діяти швидше і володіє більш вираженою дією на організм.
Клінічні дослідження довели відсутність тератогенної дії медикаментів на плід. Проте вагітним використовувати їх потрібно з особливою обережністю і тільки у таблетованій формі.
Цистит – це захворювання, пов’язане із запаленням стінок сечового міхура. Тому для лікування потрібно не тільки усунути спазм і позбутися від патогенних мікроорганізмів, але і зняти запалення. Такого ефекту можна домогтися, використовуючи нестероїдні протизапальні препарати.
Після попадання в організм активних компонентів НПЗЗ, у нього починається синтез простагландинів – речовин, що викликають запалення і біль. Крім протизапального ефекту НПЗП мають знеболюючу і жарознижуючим ефектом, а також покращують кровообіг в тканинах.
Найбільш призначеними препаратами з даної категорії є:
- Ібупрофен;
- Мелоксикам;
- Вольтарен.
Уколи при циститі нестероїдними протизапальними засобами призначають у разі важкої форми патології для досягнення швидкого і максимального ефекту.
НПЗЗ здатні негативно позначитися на стані травного тракту та при тривалому застосуванні сприяють розвитку виразки або шлункової кровотечі. Тому пацієнтам зі схильністю до таких патологій краще відмовитися від таблеток, які можна замінити ін’єкцією.
Лікуванням циститу повинен займатися лікар. Самостійне призначення препаратів може посилити перебіг захворювання і викликати різні ускладнення. Уколи при лікуванні циститу призначають у важких випадках і при наявності різних ускладнень.
