Виявлення та лікування дефекту міжпередсердної перегородки

Природжені пороки серця становлять групу патологій, які виникають у дитини в період внутрішньоутробного розвитку. Одне з таких захворювань — дефект міжпередсердної перегородки. Що це за порушення і чим воно небезпечне?

Зміст

• Що це за вада?
• Причини розвитку патології
• Симптоматика
• Можливі ускладнення
• Діагностичні заходи
• Лікування
  • Консервативна терапія
  • Эндоваскулярный метод
  • Відкрита операція
• Профілактичні заходи

Що це за вада?

Дефектом міжпередсердної перегородки у дітей (код за МКХ-10 — Q21.1) називають вроджену патологію серця, при якій в перегородці, що розділяє камери передсердь, утворюється отвір. Виникає захворювання ще при внутрішньоутробному формуванні органів немовляти. Параметри отвори можуть бути різними, від чого залежить вираженість клінічних проявів.

ДМПП має наступну класифікацію:

Первинна. Найчастіше відрізняється великим розміром отвору, який може досягати 5 див. Знаходиться воно в нижній зоні перегородки, нижній край повністю відсутня. До цієї форми відносять недорозвиненість первинної міжпередсердної перегородки.

Вторинна. При цьому типі патології уражається вторинна перегородка. Як правило, виявляється отвір малого розміру, що не перевищує 2 див. Формується в зоні гирла порожнистих вен або в середині перегородки.

Відсутність самої перегородки. При наявності такого порушення говорять про формування трикамерного серця, так як передсердя з’єднуються і стають єдиним цілим.

Існує один з патологічних способів сполучення між передсердями, який називається відкрите овальне вікно. Це порушення не відноситься до ДМПП, воно свідчить про недостатній розвиток клапана отвори. При цьому не спостерігається збоїв гемодинаміки, так що хірургічна терапія не проводиться.

Причини розвитку патології

Дефект міжпередсердної перегородки у немовлят відноситься до захворювань, які передаються спадковим шляхом. Виникає він при внутрішньоутробному розвитку плоду ще в перші місяці вагітності. Саме в цей період виношування дитини закладаються основні органи. Тому матерів закликають бути особливо уважними до свого здоров’я в першому триместрі.

При впливі несприятливих факторів формування серця дитини може порушитися. Передсердна перегородка нерідко піддається патологічного зміни. Вплинути на розвиток дефекту здатні наступні явища:

• Погана екологічна обстановка.
• Генетична схильність.
• Вірусні захворювання, перенесені у період виношування малюка.
• Цукровий діабет у майбутньої мами.
• Неконтрольований прийом медикаментів вагітною жінкою.
• Вживання спиртних напоїв і паління матері.
• Опромінення організму вагітної, вплив на нього різних шкідливих речовин.
• Виражений токсикоз.
• Вік матері в період вагітності понад 35 років, а батька — більше 45 років.

Досить часто дефект міжпередсердної перегородки супроводжується патологіями нирок, хворобою Дауна, заячою губою.

Симптоматика

Клінічні ознаки при дефекті перегородки починають турбувати хворого найчастіше до 30 років. Незважаючи на те, що захворювання розвивається ще на стадії внутрішньоутробного формування органів немовля після народження у дітей ніяких симптомів не спостерігається.

Але є ряд проявів, які можуть побічно вказувати на проблеми з серцем, в тому числі і на ДМПП. До них відносяться:

Швидке виникнення втоми.

Слабкість.

Неактивність, відмова від ігор.

Часте розвиток вірусних захворювань.

Задишка при фізичної активності.

Ці ознаки не обов’язково говорять про розвиток серцевої хвороби. Але, помітивши у дитини подібні прояви, варто звернутися до лікаря і пройти обстеження.

З віком клінічна картина стає все яскравіше, тому що навантаження на серце збільшується. Запідозрити розвиток дефекту міжпередсердної перегородки можна з наступних симптомів у дорослих:

• Труднощі з диханням і задишка, виникають навіть у стані спокою.
• Напади запаморочення.
• Втрата свідомості.
• Швидка стомлюваність, слабкість.
• Часте виникнення респіраторних патологій.
• Збій ритму серця.
• Набряклість нижніх кінцівок.
• Синюшність шкіри.

Ці ознаки більше вказують на серцеву недостатність, яка найчастіше з’являється на тлі ДМПП, якщо його не лікувати вчасно.

Можливі ускладнення

Дефект міжпередсердної перегородки може викликати серйозні ускладнення, якщо не займатися його лікуванням вчасно. Адже на серце постійно виявляється навантаження. У результаті цього вона виснажується, в ньому виникають різні порушення.

Одним з частих наслідків є синдром Ейзенменгера. При ньому спостерігається гіпертензія легенів, що протікає тривалий період і характеризується неправильним скиданням крові. Іншим ускладненням може бути ендокардит інфекційного типу, що представляє собою запальний процес у внутрішній оболонці та клапанах серця. Провокується розвиток даної патології проникненням інфекції.

Нерідко хворих на інсульт вражає. Він виникає з-за того, що через дефектний отвір проходить тромб або будь-який інший микроэмбол і блокує судини, що живлять головний мозок.

Крім зазначених хвороб ДМПП може призвести до таких порушень:

Збій ритмічності серця.

Легенева гіпертензія.

Ішемічна хвороба серцевого м’яза.

Ревматизм.

Запалення легенів.

Гостра серцева недостатність.

Розлади органів травлення.

Ризик летального результату при дефекті міжпередсердної перегородки досить високий, якщо зовсім не займатися лікуванням патології. При терапії тільки половина пацієнтів доживають до 50 років, багатьом визнають інвалідність.

Діагностичні заходи

При виявленні ознак дефекту міжпередсердної перегородки слід звернутися до терапевта. Він призначить необхідне обстеження і в разі підтвердження проблем з серцем направить до кардіолога, який вже займеться лікуванням. На звичайному огляді доктора виявити патологію неможливо. Навіть при прослуховуванні ніяких шумів не спостерігається.

Тому пацієнту потрібно пройти комплексне обстеження серця. Застосовуються такі методи:

• Рентген грудної клітини. Завдяки йому виявляють ознаки серцевої недостатності, що виникає при ДМПП. На знімках добре видно, що права сторона серця істотно збільшена в розмірах. В легенях спостерігається застійне явище крові, тому артерія дещо розширена.
• Ультразвукове дослідження серця. З його допомогою визначається стадія розвитку патології, напрямок руху і об’єм крові, що проходить через дефект. Також вдається перевірити діяльність серця на предмет помилок.
• Електрокардіограма. ЕКГ дозволяє діагностувати порушення в роботі серця, які характерні саме для дефекту міжпередсердної.
• Магнітно-резонансна томографія. Використовується цей метод не завжди, а тільки у випадку, якщо необхідно уточнення діагнозу або він зовсім не був поставлений за допомогою УЗД.

Вторинний дефект міжпередсердної перегородки у новонародженого необхідно відрізняти від інших патологій. Ці ж ознаки можуть мати такі хвороби, як стеноз артерії легкого, дефект міжшлуночкової перегородки, тріада Фалло.

Лікування

Якщо дефект міжпередсердної перегородки у новонародженого має незначний розмір, лікування може не проводитися. За хворим встановлюється спостереження. Нерідко відбувається так, що отвір заростає саме по собі приблизно до 1,5–2 років. При виборі спостережної тактики потрібне систематичне відвідування доктора і проходження обстеження.

Консервативна терапія

Не існує в медицині таких медичних препаратів, які могли б сприяти зарощуванню дефектного отвору. Але прийом ліків призначається обов’язково для стабілізації ритмічності серця, усунення симптомів, поліпшення загального стану пацієнта.

Виконати ці завдання здатні наступні медикаменти:

Глікозиди серця, допомагають нормалізувати артеріальний тиск, серцебиття, ритм.

Антикоагулянти, які знижують згортання крові, запобігають тромбоутворенню.

Діуретики, що дозволяють видалити зайву рідину з організму, стабілізувати тиск у судинах, запобігти появі набряклості і застою крові.

Інгібітори, що допомагають зменшити патологічний розмір камер серця, поліпшити серцевий викид.

Повністю усунути дефект допомагає тільки хірургічне втручання.

Эндоваскулярный метод

Ендоваскулярна терапія в сучасній медицині користується великою популярністю. Даний метод відрізняється підвищеною безпекою, практично не має протипоказань, швидко виконується, не приносить пацієнтові дискомфорту. Операція призначена для того, щоб усунути дефект перегородки.

Для цього проводять пункцію великих судин, через них встановлюють спеціальне пристосування до дефекту. З плином часу воно покривається тканиною, повністю закриваючи отвір при ДМПП. Оперативне втручання здійснюється під контролем рентгену.

Після ендоваскулярного лікування пацієнт стає абсолютно здоровою людиною. Реабілітація проходить в короткий термін, ускладнень не виникає. Така методика гарантує високу ефективність і безпеку.

Відкрита операція

Цієї операції віддається найменшу перевагу, але все-таки її роблять в необхідних випадках. Проводиться втручання під загальним наркозом. Хворого підключають до апарату штучного дихання. Потім розрізають грудну клітку, розтинають серце і усувають дефект.

Патологічний отвір просто зашивають, якщо воно має розмір менше 3 див. Якщо дефект більше, то пришивають спеціальний клапоть. Після втручання хворий добу лежить в реанімації, а потім вже переходить в загальну палату, де потрібно спостерігатися на протязі 10 днів. Прогноз після терапії сприятливий.

Профілактичні заходи

Для запобігання розвитку у малюка дефекту міжпередсердної перегородки вагітній жінці необхідно якомога раніше встати на облік у гінеколога. Протягом виношування, особливо в першому триместрі, потрібно уважно ставитися до свого здоров’я.

Майбутній мамі не можна палити, вживати алкогольні напої, надмірно напружуватися, безконтрольно і самостійно приймати медичні препарати. Якщо в історії хвороби у родичів, або у самої матері є серцева патологія, про це варто повідомити гінеколога, який веде вагітність.

Дефект міжпередсердної перегородки — ВПС (вроджена вада серця), який довгий час розвивається непомітно. Тому слід регулярно проходити обстеження у кардіолога для своєчасного виявлення серцевих хвороб.