Тахікардія являє собою підвищення частоти серцевих скорочень, що виникає на тлі фізичної активності або внаслідок вроджених аномалій і захворювань серця. При постановці діагнозу «реципрокная тахікардія» виникає питання, що це за форма патології і наскільки вона небезпечна?
Пароксизмальна атріовентрикулярна вузлова реципрокная тахікардія, або скорочено ПАВУРТ — це напади прискореного серцебиття, які виникають раптово і тривають від декількох хвилин до декількох днів.
Причиною цього стану є функціонування re-entry в АВ-вузлі, що припускає наявність декількох шляхів (повільного і швидкого), що відрізняються функціональністю. Так, при антероградном проведенні імпульси направляються за звичайним каналу, а при ретроградному проведення — по додатковому, в результаті чого відбувається одночасне збудження шлуночків і передсердь.
Згідно МКБ – 10, дана різновид тахікардії відноситься до надшлуночкової і не представляє загрози для життя.
Зміст
- Причини
- Симптоми
- Діагностика
- Лікування реципрокної тахікардії
- Наслідки
- При вагітності
Причини
Реципрокная тахікардія виникає на тлі неправильного формування АВ-вузла під час внутрішньоутробного розвитку. В нормі формується єдине з’єднання, але внаслідок генетичних відхилень утворюються два канали, через які проходять електричні імпульси. Як правило, імпульси просуваються по швидкому шляху, але при дії деяких факторів імпульсне проведення здійснюється через повільний шлях.
В результаті шлуночкові волокна встигають прийняти лише імпульси, що проходять по швидкому каналу, а повільно проходять імпульси повертаються до передсердя. Таким чином, виникає реципрокная реакція (поворотна), що провокує почастішання серцевого ритму.
До інших причин і сприяючих чинників належать:
- різні порушення ритму серця (передсердна екстрасистолія, синусова тахікардія);
- синоатріальна блокада (відноситься до синдрому слабкості СУ);
- часті стреси, нервові перенапруження, конфліктні ситуації, депресії;
- куріння сигарет, зловживання алкоголем, прийом наркотичних речовин;
- важкі фізичні навантаження (часто пов’язані з професійною діяльністю);
- чоловіча стать (у чоловіків в кілька разів частіше зустрічаються пароксизмальні напади).
Симптоми
Симптоми проявляються нападами почастішання серцевого ритму від 150 до 300 ударів за хвилину. Основні прояви нападу:
- різке збільшення ЧСС, що супроводжується неприємним відчуттям сильного поштовху, уколу або завмирання серця на кілька секунд;
- вираженість симптоматики залежить від кількості ударів (понад 180 ударів стан пацієнта значно погіршується);
- тривалість нападу зберігається від 30 секунд до 2 – 3 діб; для хронічного перебігу надшлуночкової форми характерно розвиток тривалих нападів (більше трьох діб);
- напади проходять з рівним ритмом серцевих скорочень;
- у 25 % випадків різко почалися напади так само раптово закінчуються, після чого ЧСС нормалізується.
Раптовий розвиток нападу супроводжується іншими ознаками патології:
- пацієнт відчуває слабкість, млявість і озноб;
- розвивається порушення дихальної функції;
- запаморочення;
- підвищується потовиділення;
- у нижніх і верхніх кінцівках з’являється тремор;
- шкіра червоніє або блідне;
- знижується АТ;
- виникає відчуття дискомфорту та болю в ділянці грудної клітки;
- у рідкісних випадках можлива непритомність.
У людей більш похилого віку зустрічаються реципрокній передсердні тахікардії на фоні серцевих захворювань та миготливої аритмії. У пацієнтів, які в минулому перенесли інфаркт міокарда або мають в наявності серцеві вади, можливо розвиток аритмогенного шоку.
ВАЖЛИВО! Часті напади прискореного серцебиття з часом можуть призвести до шлуночкової фібриляції, яка є однією з провідних причин зупинки серця.
Діагностика
Для постановки точного діагнозу застосовується комплексне обстеження, що складається з збору анамнестичних даних, візуального огляду хворого, здачі аналізів та проведення інструментальної діагностики. Для визначення можливих супутніх відхилень в організмі, а також з метою виключення їх впливу на серце, призначається загальний аналіз крові та сечі. Основним діагностичним заходом є ЕКГ, однак побачити зміни можливо тільки в момент нападу.
Зміни вузлового ритму вдається виявити за допомогою добового моніторування ЕКГ за Холтером. Суть дослідження полягає в носінні протягом доби спеціального апарату, який кріплять в області розташування серця для фіксування частоти серцебиття. При підвищенні ЧСС пацієнту необхідно записати обставини, при яких відбулися зміни.
Реципрокная тахікардія частіше на ЕКГ представлена у вигляді ортодромной, при якій спостерігається звуження комплексу. Це означає, що імпульси проходять від передсердя до шлуночків, а повертаються через подвійні шляху.
Додатково проводяться наступні заходи:
Лікування реципрокної тахікардії
Лікування ПАВУРТ залежить від багатьох факторів, таких як наявність супутніх патологій серця, причини підвищення ЧСС, частота нападів, вік пацієнта. В основі лікувальних заходів лежить купірування пароксизми та запобігання виникнення нападів надалі. При вентрикулярну (шлуночкової) тахікардії потрібна госпіталізація.
Схема лікування складається з:
Народні методи лікування дозволяють зміцнити ССС і застосовуються після консультації лікаря-кардіолога. Народна терапія полягає у використанні відварів на основі глоду, валеріани, м’яти та інших лікарських рослин.
Наслідки
При своєчасному діагностуванні патологічних процесів та призначення необхідних лікувальних заходів, прогноз сприятливий. При частих пароксизмах і відсутності лікування з часом може розвинутися серцева недостатність.
ВАЖЛИВО! Помірні фізичні навантаження запобігають розвиток більшості патологій серця, поліпшуючи його роботу і стабілізуючи ритм.
При вагітності
У жінок в період вагітності відбувається гормональна перебудова в організмі, підвищується навантаження на серце, що в результаті може стати причиною прояви реципрокної тахікардії. В даному випадку стан жінки контролюється кардіологом і акушером-гінекологом.
Схема лікування включає прийом антиаритмічних препаратів у випадку, коли користь для матері перевищує ризик для плода. Протягом усього строку вагітності жінці потрібно виключити стресові ситуації і переживання, збільшити кількість піших прогулянок на свіжому повітрі та час сну. При необхідності після пологів проводиться хірургічне втручання.
На сьогоднішній день патології серцево-судинної системи зустрічаються досить часто у людей різних вікових категорій. Деякі захворювання тривалий період не дають про себе знати, що ставить під загрозу життя пацієнта.
Відсутність необхідної терапії при пароксизмальній тахікардії може призвести до розвитку хронічної серцевої недостатності, яка в свою чергу призводить до гіпоксії органів і є найбільш поширеною причиною летального результату. Тільки своєчасне звернення до медичного закладу допоможе уникнути інвалідизації і врятувати життя людині.
