Запальний процес розповсюдився по поверхні папилл або сосочків, має назву папіліт. Ці утворення локалізуються в області анального проходу, в шлунково-кишковому тракті і ротової порожнини. Також папиллы розташовані і в області зорового нерва, але запалення цієї ділянки зустрічається досить рідко.
В залежності від локалізації і ступеня запалення з’являються симптоми різної інтенсивності, а для більш точної діагностики слід пройти спеціальне обстеження.
Зміст
- 1 Причини виникнення
- 2 Класифікація
- 3 Симптоми
- 4 Діагностика
- 5 Лікування папіліту
- 6 Профілактика і прогноз
Причини виникнення
Не завжди папіліт виникає як патологія. У деяких випадках його появі передують цілком фізіологічні причини.
Причини папіліту заднього проходу:
- Недостатня фізична активність, сидяча робота і спосіб життя.
- Порушення в роботі кишечнику, хронічні запори і діарея, часте застосування проносних засобів та використання клізм.
- Хімічне і механічне травмування поверхні сосочка.
- Розвиток геморою і защемлення вузлів анальним сфінктером.
- Інфекційні та запальні процеси нижніх відділів кишечника.
Папіліт ротової порожнини (мови і неба) часто розвивається на тлі таких факторів:
- Хімічні та термічні опіки ротової порожнини.
- Часта блювота як симптом інших захворювань.
- Надмірна гігієна ротової порожнини.
- Травмування мови відкололися зубом.
- Інфекційні процеси ротової порожнини.
Патологія зорового нерва виникає при наступних станах:
- Розвиток розсіяного склерозу.
- При скроневих артерій.
- Наслідок перенесеного менінгіту або сифілісу.
- Інфекції при укусі комахи.
- Інфаркту зорового нерва.
- Негативний вплив хімічних речовин.
Папіліт органів травлення (шлунка, кишечника, підшлункової залози):
- Погрішності в харчуванні.
- Обмінні порушення в організмі.
- Інфекційні процеси.
- Алергічні реакції.
- Захворювання ендокринної системи.
- Серцево-судинні патології.
Визначити причину виникнення захворювання досить складно. У ряді випадків джерело запалення встановити не вдається.
Класифікація
Папіліт можна класифікувати за кількома ознаками. За характером запального процесу виділяють гостру і хронічну стадію.
Гострий папіліт характеризується яскравими клінічними проявами та інтенсивної симптоматикою. Хронічне захворювання передбачає згладженість симптомів і хвилеподібний перебіг. Періоди ремісії чергуються з гострими проявами.
За типом патології можна виділити наступні види:
Від типу запалень і форми його проявів залежить подальше лікування і прогноз для пацієнта.
Симптоми
Прояви патології можуть бути гострими і змазаними, визначаються больовим синдромом різної інтенсивності, локалізації яких залежить від області поразки.
Симптоми папіліту шлунково-кишкового тракту:
- Появу відрижки і печії.
- Здуття живота, метеоризм.
- Головні болі, періодичні та постійні.
- Розлади травної функції.
- Блідість і пітливість шкіри.
- Відчуття тяжкості в шлунку.
- Прискорене серцебиття.
- Погіршення стану волосся та нігтів.
Клінічні прояви папіліту прямої кишки:
- Болючість при дефекації.
- Кров’янисті виділення.
- Відчуття наповненості кишечника навіть після випорожнення.
- Метеоризм і здуття живота.
- Болі в задньому проході.
- Набряклість і дискомфорт при сидінні.
- Можливий свербіж і печіння в області анального отвору.
Папіліт туберкульозної форми проявляється:
- Загальна слабкість і швидка стомлюваність.
- Зниження маси тіла без об’єктивних причин.
- Субфебрильные температурні показники.
- Наявність внутрішніх крововиливів.
- Гематурія (наявність крові в урині) без хворобливих проявів.
Захворювання очного апарату:
- Зниження гостроти зору.
- Набряклості навколо очей.
- Появою капілярної сітки.
- Дрібними вогнищами крововилив в оці.
- Сльозотеча і підвищена чутливість до світла.
- Роздвоєнням картинки перед очима.
Папіліт мови і неба:
- Зниженням смакової чутливості.
- Поява неприємного присмаку в роті.
- Зміна кольору слизової оболонки та ясен.
- Підвищеним слинотечею.
- Набряком, болем і кровоточивістю ясен і слизової оболонки.
Симптоматика може відрізнятися різною інтенсивністю. У деяких випадках ознаки можуть бути згладженими і не проявлятися істотним дискомфортом.
Діагностика
Діагностика включає в себе ультразвукове обстеження, а також інструментальні методи. Виключаються або підтверджуються супутні захворювання, а також область запалення.
Залежно від типу захворювання і симптомів може знадобитися додаткова консультація вузького спеціаліста: ендокринолога, гастроентеролога, окуліста або стоматолога.
Лікування папіліту
Призначена медикаментозна терапія залежить від клінічних проявів, форми недуги і ступеня ураження.
Туберкульозний папіліт лікуватися за допомогою:
- Протитуберкульозних препаратів.
- Нестероїдних протизапальних засобів та ангіопротекторів.
- Встановлення сечовідного стента.
- Болезаспокійливих засобів.
- Нефростомії (відведення сечі за допомогою дренажу, катетера або стента).
При лікуванні папіліту шлунка і прямої кишки пацієнту показаний прийом протизапальних засобів та антибіотиків, а також обов’язкове дієтичне харчування, відмова від алкоголю і куріння.
Папіліт ротової порожнини вимагає наступного лікування:
- Відновлення або видалення пошкодженого зуба.
- Застосування ранозагоювальні складів.
- Зміцнення імунітету комплексними вітамінами.
- Дотримання температурного режиму вживаної їжі.
- Полоскання ротової порожнини антисептичними складами.
При необхідності використовуються антибактеріальні препарати загальної дії.
Лікування папіліту зорового нерва також передбачає застосування індивідуально призначених медикаментів. Найчастіше використовуються кортикостероїди.
У важких випадках і при сильному збільшенні сосочків використовується метод кріодеструкції та оперативного видалення.
Профілактика і прогноз
Вберегтися від такого захворювання можна тільки підтримуючи помірну фізичну активність, налагодивши повноцінний раціон і підтримуючи своє здоров’я. Бажано регулярно обстежуватися при появі будь-яких нехарактерних симптомів, болю і дискомфорту.
Поєднуючи режим помірних навантажень і відпочинку, зміцнюючи імунітет і своєчасно займаючись своїм здоров’ям, можна попередити розвиток багатьох захворювань і папіліту в тому числі.
Прогноз залежить від ступеня ураження, причин, що викликали захворювання, а також своєчасного і правильно підібраного лікування.