Діагностика        07 Серпня 2018        916         Коментарі Вимкнено до Папіліт шлунка, прямої кишки, мови, зорового нерва: фото, причини виникнення, лікування

Папіліт шлунка, прямої кишки, мови, зорового нерва: фото, причини виникнення, лікування

Запальний процес розповсюдився по поверхні папилл або сосочків, має назву папіліт. Ці утворення локалізуються в області анального проходу, в шлунково-кишковому тракті і ротової порожнини. Також папиллы розташовані і в області зорового нерва, але запалення цієї ділянки зустрічається досить рідко.

В залежності від локалізації і ступеня запалення з’являються симптоми різної інтенсивності, а для більш точної діагностики слід пройти спеціальне обстеження.

Зміст

  • 1 Причини виникнення
  • 2 Класифікація
  • 3 Симптоми
  • 4 Діагностика
  • 5 Лікування папіліту
  • 6 Профілактика і прогноз

Причини виникнення

Не завжди папіліт виникає як патологія. У деяких випадках його появі передують цілком фізіологічні причини.

Причини папіліту заднього проходу:

  • Недостатня фізична активність, сидяча робота і спосіб життя.
  • Порушення в роботі кишечнику, хронічні запори і діарея, часте застосування проносних засобів та використання клізм.
  • Хімічне і механічне травмування поверхні сосочка.
  • Розвиток геморою і защемлення вузлів анальним сфінктером.
  • Інфекційні та запальні процеси нижніх відділів кишечника.

Папіліт ротової порожнини (мови і неба) часто розвивається на тлі таких факторів:

  • Хімічні та термічні опіки ротової порожнини.
  • Часта блювота як симптом інших захворювань.
  • Надмірна гігієна ротової порожнини.
  • Травмування мови відкололися зубом.
  • Інфекційні процеси ротової порожнини.

Патологія зорового нерва виникає при наступних станах:

  • Розвиток розсіяного склерозу.
  • При скроневих артерій.
  • Наслідок перенесеного менінгіту або сифілісу.
  • Інфекції при укусі комахи.
  • Інфаркту зорового нерва.
  • Негативний вплив хімічних речовин.

Папіліт органів травлення (шлунка, кишечника, підшлункової залози):

  • Погрішності в харчуванні.
  • Обмінні порушення в організмі.
  • Інфекційні процеси.
  • Алергічні реакції.
  • Захворювання ендокринної системи.
  • Серцево-судинні патології.

Визначити причину виникнення захворювання досить складно. У ряді випадків джерело запалення встановити не вдається.

Класифікація

Папіліт можна класифікувати за кількома ознаками. За характером запального процесу виділяють гостру і хронічну стадію.

Гострий папіліт характеризується яскравими клінічними проявами та інтенсивної симптоматикою. Хронічне захворювання передбачає згладженість симптомів і хвилеподібний перебіг. Періоди ремісії чергуються з гострими проявами.

За типом патології можна виділити наступні види:

  • Виразковий папіліт найчастіше проявляється при ураженнях органів ШКТ і ротової порожнини. Визначається наявністю изъязвившимся ділянкою на ураженому органі.
  • Стенозуючий папіліт проявляється появою фіброзної тканини при механічному або хімічному травмуванні сосочка, а також супутнім захворюванням органів ШКТ. Найчастіше визначається стенозуючий дуоденальний папіліт шлунково-кишкового тракту, при якому звужується просвіт порожнини анатомічної структури (стеноз).
  • Ерозивна форма захворювання передбачає наявність ерозійних змін у місці локалізації. При прогресуванні захворювання, ерозія переходить у стадію виразки.
  • Гіпертрофічний папіліт визначається розростанням ураженої тканини. Найчастіше вона приймає форму гранульом і фібром. Відзначені випадки успішного лікування папіліту мови і прямої кишки, коли оперативним шляхом відбувалося видалення сосочків, які досягли 4 сантиметрів в об’ємі.
  • Некротичний папіліт характеризується відмиранням запалених тканин.
  • Туберкульозний папіліт визначається характерними деструктивними змінами у структурі тканин.
  • Від типу запалень і форми його проявів залежить подальше лікування і прогноз для пацієнта.

    Симптоми

    Прояви патології можуть бути гострими і змазаними, визначаються больовим синдромом різної інтенсивності, локалізації яких залежить від області поразки.

    Симптоми папіліту шлунково-кишкового тракту:

    • Появу відрижки і печії.
    • Здуття живота, метеоризм.
    • Головні болі, періодичні та постійні.
    • Розлади травної функції.
    • Блідість і пітливість шкіри.
    • Відчуття тяжкості в шлунку.
    • Прискорене серцебиття.
    • Погіршення стану волосся та нігтів.

    Клінічні прояви папіліту прямої кишки:

    • Болючість при дефекації.
    • Кров’янисті виділення.
    • Відчуття наповненості кишечника навіть після випорожнення.
    • Метеоризм і здуття живота.
    • Болі в задньому проході.
    • Набряклість і дискомфорт при сидінні.
    • Можливий свербіж і печіння в області анального отвору.

    Папіліт туберкульозної форми проявляється:

    • Загальна слабкість і швидка стомлюваність.
    • Зниження маси тіла без об’єктивних причин.
    • Субфебрильные температурні показники.
    • Наявність внутрішніх крововиливів.
    • Гематурія (наявність крові в урині) без хворобливих проявів.

    Захворювання очного апарату:

    • Зниження гостроти зору.
    • Набряклості навколо очей.
    • Появою капілярної сітки.
    • Дрібними вогнищами крововилив в оці.
    • Сльозотеча і підвищена чутливість до світла.
    • Роздвоєнням картинки перед очима.

    Папіліт мови і неба:

    • Зниженням смакової чутливості.
    • Поява неприємного присмаку в роті.
    • Зміна кольору слизової оболонки та ясен.
    • Підвищеним слинотечею.
    • Набряком, болем і кровоточивістю ясен і слизової оболонки.

    Симптоматика може відрізнятися різною інтенсивністю. У деяких випадках ознаки можуть бути згладженими і не проявлятися істотним дискомфортом.

    Діагностика

    Діагностика включає в себе ультразвукове обстеження, а також інструментальні методи. Виключаються або підтверджуються супутні захворювання, а також область запалення.

    Залежно від типу захворювання і симптомів може знадобитися додаткова консультація вузького спеціаліста: ендокринолога, гастроентеролога, окуліста або стоматолога.

    Лікування папіліту

    Призначена медикаментозна терапія залежить від клінічних проявів, форми недуги і ступеня ураження.

    Туберкульозний папіліт лікуватися за допомогою:

    • Протитуберкульозних препаратів.
    • Нестероїдних протизапальних засобів та ангіопротекторів.
    • Встановлення сечовідного стента.
    • Болезаспокійливих засобів.
    • Нефростомії (відведення сечі за допомогою дренажу, катетера або стента).

    При лікуванні папіліту шлунка і прямої кишки пацієнту показаний прийом протизапальних засобів та антибіотиків, а також обов’язкове дієтичне харчування, відмова від алкоголю і куріння.

    Папіліт ротової порожнини вимагає наступного лікування:

    • Відновлення або видалення пошкодженого зуба.
    • Застосування ранозагоювальні складів.
    • Зміцнення імунітету комплексними вітамінами.
    • Дотримання температурного режиму вживаної їжі.
    • Полоскання ротової порожнини антисептичними складами.

    При необхідності використовуються антибактеріальні препарати загальної дії.

    Лікування папіліту зорового нерва також передбачає застосування індивідуально призначених медикаментів. Найчастіше використовуються кортикостероїди.

    У важких випадках і при сильному збільшенні сосочків використовується метод кріодеструкції та оперативного видалення.

    Профілактика і прогноз

    Вберегтися від такого захворювання можна тільки підтримуючи помірну фізичну активність, налагодивши повноцінний раціон і підтримуючи своє здоров’я. Бажано регулярно обстежуватися при появі будь-яких нехарактерних симптомів, болю і дискомфорту.

    Поєднуючи режим помірних навантажень і відпочинку, зміцнюючи імунітет і своєчасно займаючись своїм здоров’ям, можна попередити розвиток багатьох захворювань і папіліту в тому числі.

    Прогноз залежить від ступеня ураження, причин, що викликали захворювання, а також своєчасного і правильно підібраного лікування.