Діагностика        13 Березня 2018        914         Коментарі Вимкнено до Клінічні рекомендації з артеріальної гіпертензії у дітей

Клінічні рекомендації з артеріальної гіпертензії у дітей

Артеріальна гіпертензія у дітей виражається у тривалому підйомі АТ. Для кожного віку існують свої нормальні показники тиску. Також на величину АТ відзначено вплив статі та ваги.

Гіпертонія у дітей до року діагностується відносно рідко. Завищені показники АТ в такому випадку можуть говорити про патології з боку інших органів і систем, що вимагає проведення ретельного діагностичного пошуку.

У підлітків гіпертонічна хвороба виявляється набагато частіше. Це пояснюється певними віковими змінами, які полягають у зміні гормонального фону в юнацтві. Нюанси артеріальної гіпертензії у підлітків в основному пов’язані з її лікуванням.

Зміст

  • Форми захворювання у дітей
  • Причини
  • Симптоми
    • Критерії постановки діагнозу за віком
  • Діагностика
  • Наслідки підвищеного тиску у дітей (ускладнення)
  • Лікування

Форми захворювання у дітей

Прийнято класифікувати гіпертонію у дітей на первинну і вторинну.

Якщо після тривалого діагностичного пошуку причину завищених цифр АТ встановити не вдалося, говорять про первинну гіпертонії.

При вторинній формі патології, тиск підвищується із-за проблем з серцем і судинами, а також гормональних збоїв.

Гіпертонія вторинного характеру має на увазі під собою першочергове лікування основного захворювання. Правильна терапія недуги може повернути цифри АТ на нормальний рівень без прийому гіпотензивних препаратів.

Причини

У дітей підвищений тиск можуть спровокувати різні фактори. Частіше це патологія нирок.

Прийнято класифікувати викликають дитячу гіпертонію причини в залежності від віку дитини:

  • У новонароджених і немовлят – порушення в будові нирок спадкового характеру, схильність до тромбоутворення в ниркових артеріях, гіпертензія, обумовлена різними гемодинамічними причинами (патологією аорти, пороком серця тощо);
  • Діти дошкільного віку – звужена аорта і судини, а також запалення і новоутворення нирок;
  • Вікова категорія 6-10 років – наявність патології нирок і звуження їх артерій;
  • 10 років і старше – паренхіматозна ниркова патологія та ознаки первинної гіпертонії.

Виділяють патології, при яких підвищується ризик виникнення гіпертонічного синдрому у дітей:

  • Ендокринні порушення;
  • Системні хвороби;
  • Патологія сполучнотканинних структур;
  • Захворювання центральної нервової системи.
  • При наявності хоча б одного з перерахованих вище факторів, діагностується артеріальна гіпертонія вторинного характеру.

    Первинна гіпертензія часто виявляється при наявності одного з факторів:

    • Генетичної схильності;
    • Тривале емоційне перенапруження;
    • Підвищена маса тіла;
    • Проблеми з обміном речовин;
    • Відсутність регуляції системи гомеостазу.

    Симптоми

    Досить часто симптоми патології стерті, що заважає батькам своєчасно запідозрити її і почати обстеження дитини.

    Помірна гіпертонічна хвороба у дітей проявляється в наступному:

  • Цифри АТ завищені;
  • Головні болі, що призводить до надто швидкої стомлюваності;
  • Маса тіла значно підвищується.
  • Якщо при проведенні вимірювань АТ встановлюються підвищені його значення, то при відсутності ефективної терапії відбувається посилення симптоматики захворювання до вираженої форми, що супроводжується більш серйозними симптомами:

    • Дитина постійно скаржиться на погане самопочуття;
    • Головні болі стають більш інтенсивними;
    • Страждає пам’ять, що обумовлено недостатністю кровопостачання тканин мозку;
    • Відмічається біль за грудиною, що супроводжується тахікардією;
    • Систолічний тиск підвищується: у дитини першого року життя до 112 мм. рт. ст., до десятирічного віку – 135 мм. рт. ст., у дітей старшого віку 145 – 150 мм. рт. ст.
    • Під час проведення обстеження лікар фіксує прискорене серцебиття, розширені вліво межі серця.

    Гіпертонічний синдром у дітей, обумовлений наявністю проблем з нирками, проявляється злоякісною гіпертонією. При цьому зазначається:

  • Наявність тривало підвищеного АТ;
  • Призначається терапія не дає бажаного ефекту;
  • Фіксується велика кількість смертей в ранньому віці.
  • Змінюватися тиск може різко або плавно. Якщо цифри АТ спонтанно підвищилися, це може спровокувати розвиток енцефалопатії, а також серцевої і ниркової недостатності.

    Вчасно призначена терапія для лікування доброякісної та злоякісної гіпертонії запобіжить формування ускладнень.

    Критерії постановки діагнозу за віком

    В залежності від віку дитини, виділяють критерії постановки діагнозу:

    • 3-5 років –ПЕКЛО не повинна підвищуватись вище 116/70 мм рт. ст.
    • 7-9 років – ПЕКЛО недовго підвищуватися вище 125/75 мм рт. ст.
    • 10-13 років – ПЕКЛО не повинно перевищувати 130/80 мм рт. ст.
    • Підліток старше 14 років – ПЕКЛО не повинно перевищувати 135/85 мм рт.ст.

    Тиск 140/ 90 мм рт. ст. вважається патологічним.

    Діагностика

    Зареєструвавши підвищені показники АТ, необхідно провести ще два повторних вимірів з інтервалом у дві хвилини. Другий вимір проводиться на протилежній руці, а третє на тій, де були зареєстровані більш високі показники.

    Слід враховувати можливість наявності «синдром білого халата» у дитини. В даній ситуації можна отримати хибні показники АТ. Поговоривши з дитиною кілька хвилин на абстрактні теми, слід провести повторні вимірювання.

    При загальному огляді пацієнта можливо визначити наявність зайвої ваги, а також симптоми різних захворювань.

    Збирати анамнез при підозрі на гіпертензію потрібно дуже уважно. Обов’язково уточнюється наявність кардіологічних захворювань у родичів, а також супутня ниркова патологія. Гормональні збої також нерідко сприяють підвищенню АТ. Якщо є дані про прийом наркотичних препаратів і гормонів, слід враховувати можливість підйому АТ у подібній ситуації.

    Добове моніторування АТ допоможе поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, а також дозволить встановити величину підвищення ПЕКЛО, кратність і тривалість епізодів гіпертонії.

    Для виключення вторинного характеру гіпертонії проводиться ретельне обстеження нирок. Для цього дитині необхідно здати аналіз сечі, а також виконати УЗД нирок з дослідженням кровотоку в ниркових судинах. Потрібно визначити електролітний склад сечі та крові, а також досліджено гормональний профіль.

    Призначається проведення ЕКГ та ЕХО-КГ для виключення наявності патології серця.

    При підозрах на пухлину виконують КТ і МРТ.

    Визначення толерантності до глюкози дозволяє виключити наявність цукрового діабету.

    Дитину повинен оглянути офтальмолог для виключення патології очного дна.

    Особливо уважно слід обстежити спортсменів. Тільки після ретельного діагностичного пошуку вдасться запідозрити небезпечні захворювання і визначити причину гіпертонії.

    Наслідки підвищеного тиску у дітей (ускладнення)

    Якщо дитина не отримує необхідне йому лікування і ПЕКЛО тривало утримується на високих цифрах, високий ризик формування небезпечних наслідки даної патології:

  • Розвиток інфаркту міокарда;
  • Негативний вплив на нирки з поступовим зниженням їх функціональної активності;
  • Інсульти, погіршення пам’яті і працездатності;
  • Ураження судин сітківки з можливим розвитком сліпоти;
  • Летальний результат внаслідок розвитку життєзагрожуючих аритмій на фоні гіпертонічного кризу.
  • Для виключення розвитку цих небезпечних наслідків необхідно стежити за станом здоров’я дитини і звертатися до фахівця при підозрах на погіршення його самопочуття.

    Лікування

    У дітей гіпертонічну хворобу діагностують досить рідко. Зазвичай виявляється причина завищених цифр АТ.

    Якщо в процесі діагностичного пошуку виявили кісту, пухлина або яке-небудь інше новоутворення, потрібне хірургічне лікування.

    Дуже часто в дитячому і юнацькому віці відбувається виявлення стенозу артерій нирок, при якому також необхідно оперативне втручання.

    В інших ситуаціях лікування намагаються почати з медикаментозних препаратів і корекції дієти.

    У дитячому віці дозволяється прийом:

    • В-адреноблокаторів;
    • Діуретиків;
    • Антагоністів рецепторів ангіотензину II;
    • Блокаторів кальцієвих каналів;
    • Інгібіторів АПФ.

    Тіазидні і тазидоподобные діуретики використовують в першу чергу для лікування гіпертонії. Прийом даних препаратів дає змогу знизити навантаження на нирки. Для молодшої вікової групи частіше призначають інгібітори АПФ, так як поряд зі своєю високою ефективністю, вони досить безпечні.

    У зв’язку з великою кількістю побічних реакція після прийому В-блокаторів, їх призначають з обережністю.

    Слід знати про те, як надається допомога при кризову протягом гіпертонії у дитини. Це зумовлено високим підйомом артеріального тиску, що може викликати небезпечні наслідки. Прийом планових препаратів в даній ситуації не дасть бажаного ефекту, так як для його настання необхідно тривалий час.

    Для купірування кризу використовують ?-адреноблокатори і вазодилататори (винканор). Застосовувати їх необхідно тільки під контролем лікаря, при моніторуванні стану дитини.

    Юнацька гіпертонія –це дуже серйозне захворювання, як і АГ у маленьких дітей. При своєчасному її виявленні і грамотному лікуванні вдасться зберегти здоров’я і не допустити несприятливих наслідків у майбутньому.