Виділення з носа зазвичай не сильно турбують дорослих. Більшість лікує нежить, кашель вчасно, не чекаючи розвитку ускладнень. Іноді організм самостійно справляється з хворобою без додаткового лікування, але такі випадки вкрай рідкісні. Частіше відсутність правильної терапії провокує розвиток небезпечних ускладнень. Одним з них є виділення гною з носа.
Зміст
- 1 Фізіологія
- 2 Причини
- 2.1 Гайморит
- 2.2 Синусит
- 2.3 Фурункул
- 2.4 Ринофарингіт
- 2.5 Озена
- 2.6 Бактеріальні інфекції
- 2.7 Наслідки травм і операцій
- 3 Що робити, як полегшити стан
- 4 Небезпека гною в носі
- 5 Прогноз
Фізіологія
Коли з носа витікає гній, це явище не тільки неприємне, але і вважається небезпечним. Гнійний ексудат виділяють дрібні кровоносні судини всередину тканин при розвитку запальних процесів.
Сплутати гнійні виділення досить складно з будь-якими іншими. Вони представляють собою темно-жовті, жовтувато-зелені грудочки, в’язкої консистенції або ж рідкі виділення з смердючим гнильним запахом.
Рідкий гній вказує на початкову стадію його освіти. Якщо з’являються в’язкі, злиплі частинки гною, значить форма запалення вже запущена.
Як же утворюється гній? Проникаючи всередину носової порожнини, хвороботворні організми, атакують слизову оболонку. При цьому вони виділяють токсини.
Сильний запальний процес провокує закладеність носа, скупчення слизу всередині пазух, де і відбувається подальше розмноження бактерій. У хворого забиваються носові канали, порушується відтік рідини, пошкоджуються мікрофлора і внутрішні тканини носа.
Захищаючись, організм продукує імунні клітини (нейтрофіли), які є різновидом лейкоцитів. Ці клітини-захисники наділені здатністю вбивати чужорідні частинки (грибкові, бактеріальні мікроорганізми).
Внаслідок фагоцитозу (знищення бактерій, грибків нейтрофілами) відбувається руйнування самих клітин-захисників. Відбувається біохімічна реакція, яка сприяє залученню нових імунних клітин. В результаті формується гній, склад якого представлений такими позиціями:
- нейтрофіли;
- фрагменти клітин;
- білки.
На фото пазухи з гнійним вмістом
Причини
Витікання гною з носових ходів починається з різних причин. Скупчення гною пояснюється закупоркою носових пазух, порожнин, каналів. Розвитку запального процесу сприяють захворювання верхніх дихальних шляхів, мають вірусну, бактеріальну, грибкову природу.
Гайморит
Гайморит являє собою запальний процес в області придаткових пазух носа.
Основні симптом захворювання представлені:
- болем в скронях, перенісся;
- тяжкістю в голові;
- втратою нюху;
- високою температурою (37 – 38 градусів);
- зниження працездатності;
- підвищення стомлюваності;
- погіршення пам’яті.
Причин, що сприяють розвитку гаймориту багато:
- погано перенесений нежить;
- травмування слизової оболонки;
- хвороби зубів;
- переохолодження організму;
- травмування носової перегородки;
- ослаблення імунітету;
- порушення функціонування секреторних залоз;
- алергія на зовнішні подразники;
- поліпи, аденоїди;
- небезпечні хвороби (пухлини, грибкове ураження слизової, туберкульоз).
Симптоми гаймориту
Синусит
Синусит являє собою запальну хворобу слизової оболонки синусів (придаткові пазухи носа).
Дана патологія виникає в результаті ускладнення різних інфекційних хвороб (застуда, нежить, грип), травми лицевої області.
Дана хвороба може зачіпати одну або обидві пазухи. При синуситі з’являються такі симптоми:
- головний біль;
- густі виділення з носа;
- утруднене дихання;
- підвищення температури тіла;
- тяжкість в голові.
Синусит з урахуванням локалізації поділяють на такі окремі патології:
- гайморит;
- сфеноидит;
- риніт;
- фронтит;
- етмоїдит.
Причинами виникнення запального процесу всередині пазух виступають:
- алергія;
- грибок;
- деформація пазух, лабіринту при травмі особи;
- вірусні інфекції;
- авітаміноз;
- сильно забруднене, холодне повітря;
- гіпотермія (переохолодження організму).
Види синуситів
Фурункул
Фурункул представлений гострим гнійним запаленням волосяного фолікула всередині носової порожнини. Ця патологія виникає лише на волосяній поверхні дерми. Виявити фурункул можна напередодні носа (передній відділ носової порожнини). Запалення розвивається на бічній, внутрішній стінці, на дні носової порожнини.
Фурункул виникає через проникнення стафілокока всередину волосяної цибулини. Бактерії проникають до цибулині в таких випадках:
- травма кореня волоса, спровокована щипанием волосся всередині носа;
- видавлювання фурункулів носа;
- ожиріння;
- часте сякання носа;
- звичка колупати в носі;
- цукровий діабет;
- низький рівень імунітету;
- неправильне харчування.
Дану патологію вважають небезпечною, адже вона здатна спровокувати істотну деформацію носа після загоєння фурункула. Найчастіше деформується кінчик носа, його бічна стінка.
Ринофарингіт
Ринофарингітом
називають запалення, що виникає в районі слизової оболонки носа, глотки.
Хвороба поєднує в собі ознаки двох захворювань (риніт, фарингіт), що локалізуються в зазначеній області.
Найчастіше патологію провокує гострий риніт, що супроводжується запаленням слизової оболонки глотки.
Проявляється ринофарингіт такими симптомами:
- неприємні відчуття в районі носоглотки (печіння, поколювання, сухість);
- біль у вухах, поколювання в цій області, зниження слуху (при поширенні інфекції на слизову оболонку слухових труб;
- утруднення носового дихання, гугнявість;
- скупчення слизового відокремлюваного, іноді з кров’ю, яке з трудом виводиться з носоглотки;
- збільшення потиличних, шийних лімфатичних вузлів;
- гіперемія, припухлість в районі слизової носоглотки.
Озена
Озена вважається однією з найнебезпечніших хвороб слизової оболонки носа. У народі цю патологію називають смердючим нежиттю. Серед медиків вона відома, як атрофічний риніт. Ця патологія проявляється:
- специфічними виділеннями з носа, мають гнильний запах;
- втратою нюху;
- утворенням сухих кірок всередині носової порожнини.
Перераховані симптоми свідчать про наявність хронічних атрофічних змін всередині слизової. Причину розвитку цього захворювання фахівці ще не встановили. Основними факторами, здатними її спровокувати, виступають:
- серйозні інфекції (краснуха);
- спадковість;
- аномалії у розвитку порожнині носа;
- травми, зміщення носової перегородки;
- ендокринні порушення.
Найчастіше атрофічний риніт розвивається на тлі гострого риніту, який не лікували. Гнійні виділення з носа можуть супроводжуватися наступними ознаками:
- утруднене дихання;
- головні болі;
- хропіння;
- стомлюваність;
- зміна голосу;
- втрата нюху.
Хвороба супроводжується утворенням кірок всередині носової порожнини, які віддирати лікарі не рекомендують. Досить часто гній йде з кров’ю.
Бактеріальні інфекції
ГРВІ сприяють утворенню всередині носової порожнини бактеріальної середовища.
Найчастіше це характерно синуситів (запалення навколоносовій пазухи). Бактеріальні інфекції виникають при наявності таких несприятливих факторів:
- алергічні реакції;
- глибокий карієс;
- переохолодження, застуди;
- поліпи всередині носової порожнини;
- збільшення носоглоткових мигдаликів;
- підводне плавання;
- забруднена атмосфера;
- курний, сухе повітря;
- проникнення стороннього предмета в ніс (частіше у маленької дитини);
- погана екологія.
Наслідки травм і операцій
Гній, запах гною може з’являтися як наслідки операції всередині носової порожнини, якщо хірург порушив правила стерильності. Також подібні виділення можуть вказувати на недостатність післяопераційного курсу антибактеріального лікування, рідко виконуваної зміні тампонів, пов’язок.
Що робити, як полегшити стан
При появі виділень гною з порожнини носа, необхідно звернутися до дільничного лікаря (педіатра, терапевта, Лора). Гнильний запах з носа є приводом для проведення таких діагностичних процедур:
- риноскопія;
- рентген пазух;
- комп’ютерна томографія;
- ендоскопія носа.
Лікування лікар призначає залежно від того, яка хвороба спровокувала гнійні виділення. Якою б медикамент лікарі не призначали, їх використання рекомендовано поєднувати з такими народними методами, як інгаляції, промивання порожнин носа. При цьому слід проконсультуватися з лікарем. Для інгаляцій фахівець може порадити препарати, надають антибактеріальну дію.
При будь-якому гнійному процесі допускається промивання порожнин носа за допомогою сольового розчину, купленого в аптеці або приготованого будинку.
Також для процедури можна використовувати відвари лікарських рослин:
- м’ята;
- шавлія;
- багно;
- ромашка;
- евкаліпт.
В терапії гострих синуситів використовують антибіотики. Їх прийом не припиняють при поліпшенні стану хворого, а після повного проходження курсу. Це необхідно для того, щоб бактерії не розвивали стійкість до ліків.
Як позбутися від гною в носі, дивіться у нашому відео:
Небезпека гною в носі
Якщо хвороби, що провокують витікання гною з порожнини носа, не своєчасно лікувати або лікувати неправильно, можуть виникати ускладнення.
При синуситі гній може поширюватися на сусідні тканини, спровокувавши запалення в горлі.
Якщо слиз проникне в легені, виникне пневмонія.
Запущений синусит небезпечний розвитком таких ускладнень:
- ураження зорового нерва;
- менінгіт;
- хвороби нирок;
- хвороби серця.
Прогноз
При своєчасному лікуванні гнійних захворювань носоглотки прогноз сприятливий. Якщо ж патологію запустити, можуть розвинутися небезпечні ускладнення.
