Тампонада серця – патологічний стан, який супроводжується стрімким порушенням гемодинаміки внаслідок скупчення рідини в перикардіальній порожнині і різким збільшенням тиску всередині перикарда. Подібні процеси стають причиною серцевої недостатності, яка пов’язана з відсутнім діастолічним кровенаполнением шлуночків серця і зменшенням викиду крові в кровоносне русло.
Тампонада серця – причина виникнення відразу декількох, небезпечних для життя людини синдромів, серед яких варто відзначити зупинку серцевої діяльності, кардіальний шок, гостра СН та інші.
Зміст
- Етіологічні аспекти проблеми
- Як проявляється захворювання?
- Сучасні методи діагностики захворювання
- Лікування: основні принципи терапії тампонади серця
- Профілактичні заходи
- Можливі ускладнення та прогнози
Етіологічні аспекти проблеми
Причинами тампонади серця є стани, які призводять до скупчення рідини в порожнині перикарда біологічного походження (крові, гною, гною, лімфи, ексудату тощо). Найбільш часто в клінічній практиці діагностується гостра тампонада серця, що розвивається на тлі крововиливи у внутриперикардиальное простір, яке характерно для наступних патологічних процесів в організмі:
- механічні пошкодження грудної клітки з проникаючими пораненнями оболонок серця;
- неякісно виконані медичні діагностичні та терапевтичні заходи (зондування і катетеризація серцевого м’яза, операції, біопсія міокарда);
- розшарування аневризми аорти;
- крововилив в порожнину перикарда після інфаркту міокарда, що супроводжувався спонтанним розривом стінки серця;
- тривалий прийом медикаментозних засобів з групи антикоагулянтів.
Існують і інші причини тампонади серця, коли в внутриперикардиальном просторі нагромаджується певну кількість серозного або гнійного ексудату, гною тощо:
- інфекційні перикардити і міокардити;
- хронічні захворювання легенів, що супроводжуються дихальною недостатністю (туберкульоз, бронхоектатична хвороба, рак легенів);
- гостра та хронічна ниркова недостатність;
- злоякісні пухлини грудної порожнини і метастазування;
- лімфоми у грудній порожнині;
- системні та ендокринні захворювання (мікседема, червоний вовчак, склеродермія).
Як проявляється захворювання?
У залежності від тривалості розвитку патологічного стану і ступеня вираженості симптомів прийнято виділяти гостру і хронічну тампонаду серця. Гостра тампонада серця виникає раптово і характеризується яскраво вираженою клінічною картиною, частими ознаками якої є:
- хворобливі відчуття і дискомфорт за грудиною, що супроводжується страхом смерті;
- різке зниження артеріального тиску, холодний піт, непритомний стан, як прояви шокового стану;
- наростаюча задишка, прискорене поверхневе дихання;
- виражена гіпертензія в венозному руслі;
- ціаноз шкірних покривів і набухання яремних вен;
- психомоторне збудження, колапс.
Класичним проявом гострої тампонади серця фахівці вважають тріаду симптомів Бека, в яку входять візуальне розширення вен в зоні шиї, зниження артеріального тиску і глухі тони серця.
Деколи тріада Бека може бути єдиним підтвердженням розвитку патологічного стану і свідчити про скупчення рідини в порожнині перикарда, при відсутності інших проявів хвороби.
Для тампонади серця, симптоми якої розвиваються поступово, характерно:
- задишка при фізичних навантаженнях, а з часом і в стані спокою;
- загальна слабкість, втрата працездатності;
- порушення апетиту;
- скупчення вільної рідини в черевній порожнині (асцит);
- збільшення печінки;
- тяжкість і дискомфорт в області правого підребер’я;
- стійка артеріальна гіпотензія;
- блідість шкіри.
Сучасні методи діагностики захворювання
В першу чергу при підозрі на розвиток патологічного стану, лікар проводить огляд пацієнта, при якому з’ясовує специфічні симптоми захворювання і виділяє основні синдроми. Далі, щоб з точністю визначити ознаки тампонади серця, хворому призначаються наступні клініко-лабораторні дослідження:
- електрокардіографічне обстеження дозволяє визначити деякі неспецифічні ознаки недуги, виключити виникнення синусової тахікардії або підтвердити зниження вольтажу, інфаркт міокарда;
- ультразвукове дослідження або ехокардіографія являє собою на сьогоднішній день найбільш ефективний і швидкий метод діагностики тампонади серця, з допомогою якого можна підтвердити наявність вільної рідини в перикардіальній порожнині, діагностувати гемодинамічні порушення, а також колапс правих відділів серця і наявність зон ішемії міокарда;
- рентгенографічні методи діагностики здатні визначити межі серця розширені і округлість його форми, а також підтвердити відсутність венозного застою в легенях.
Лікування: основні принципи терапії тампонади серця
Тампонада серця відноситься до складних невідкладних станів, лікування якого проводиться в умовах відділення інтенсивної терапії. Для видалення зайвої рідини з порожнини перикарда хворому роблять пункцію перикардіального простору під місцевою анестезією. Витягнутий ексудат в обов’язковому порядку направляється в лабораторію для бактеріологічного та цитологічного дослідження, від результатів яких залежить подальша тактика ведення пацієнта.
З метою попередження розвитку інфекційного процесу потерпілому вводяться антибактеріальні засоби і гормони. Відновити гемодинамічні показники вдається з допомогою внутрішньовенного вливання препаратів плазми, колоїдних розчинів, ноотропів. У разі травматичного пошкодження перикарда пацієнту проводиться хірургічне втручання у вигляді перикардиотомии або субтотальної перкардиоэктомии.
Хірургічне лікування тампонади є оперативним методом ліквідації проблеми і проводиться виключно під загальною анестезією. Перикардиотомия увазі під собою специфічну методику дренування порожнини потерпілого перикарда з наступною ревізією простору і видаленням причинних вогнищ.
Субтотальнвя перикардиоэктомия – це радикальна операція, з допомогою якої хірурги відновлюють нормальне функціонування серцевого м’яза, шляхом усунення рубців, кальцинатів або злоякісних новоутворень на перикарді.
Пункція перикарда
Профілактичні заходи
Профілактика тампонади реалізується шляхом виконання наступних заходів:
- своєчасна діагностика та адекватне лікування хронічних станів, що можуть стати причиною розвитку гемоперикардита і тампонади;
- суворе дотримання протоколу малоінвазивних діагностичних заходів і дотримання всіх правил асептики;
- контроль гемодинамічних показників стану крові при тривалому прийомі препаратів з групи антикоагулянтів;
- попередження травм грудної клітки;
- періодичні профілактичні огляди у фахівця для пацієнтів, які перебувають у групі ризику по розвитку тампонади серця.
Можливі ускладнення та прогнози
Лікарі попереджають, що несвоєчасне звернення за медичною допомогою при тампонаді серця обов’язково приведе до летального результату. Тільки рання діагностика патологічного стану і кваліфіковане лікування в умовах стаціонару дозволять фахівцям зберегти життя такому пацієнту.
Якщо лікування було своєчасним, і патологічний процес не встиг ускладнитися гострою серцевою недостатністю з зупинкою серцевої діяльності, тоді, згідно зі статистичними дослідженнями, практично 80% пацієнтів після всіх лікувальних заходів, успішно виписуються із стаціонару і продовжують вести звичайний спосіб життя.
Природно, після виписки з лікарні таким людям суворо забороняється піддавати серцевий м’яз інтенсивним фізичним навантаженням, рекомендується спеціальна дієта і спостереження у кардіолога.
