Діагностика        13 Березня 2018        1163         Коментарі Вимкнено до Діагностика та лікування гіпертрофії правого шлуночка

Діагностика та лікування гіпертрофії правого шлуночка

Гіпертрофія правого шлуночка — це стан, при якому товщина стінок і маса цього відділу серця збільшуються. При цьому відбувається порушення процесу кровообігу, що проявляється певними симптомами та порушеннями роботи різних органів. На ЕКГ ознаки гіпертрофії правого шлуночка чітко простежуються, але правильно визначити і розшифрувати отримані дані зможе виключно фахівець. Розглянемо основні причини гіпертрофії правого шлуночка, її ознаки, можливі ускладнення та способи лікування.

Зміст

  • Що являє собою хвороба
  • Причини гіпертрофії
  • Симптоми захворювання
  • Ускладнення гіпертрофії
  • Діагностика хвороби
  • Головні принципи лікування захворювання

Що являє собою хвороба

Як вже було сказано, при цьому захворюванні збільшується маса та товщина стінок правого шлуночка. Таке явище — поштовх для розвитку більш небезпечних патологій. Адже з цього відділу починається мале коло кровообігу, значить, від того, як працює шлуночок, залежить насичення організму кров’ю.

Гіпертрофія правого шлуночка серця — досить рідкісне захворювання. Зустрічається в основному у дітей і в людей, що зловживають алкогольними напоями (особливо міцними), у курців. Часто особи, які мають надмірні фізичні навантаження, теж страждають зазначеними захворюваннями. Лікарі розрізняють помірну, середню і важку ступінь гіпертрофії. Всі вони відрізняються ступенем вираженості збільшення розмірів шлуночка.

Причини гіпертрофії

Найголовніша причина, чому у людини розвивається гіпертрофія міокарда правого шлуночка — це високе навантаження на нього. Це відбувається, якщо тиск крові в малому колі кровообігу тривалий час залишається високим. Можливий також викид крові в правий шлуночок при деяких вадах серця. І в такому випадку часто виникає гіпертрофія.

Гіпертрофія правого шлуночка у дитини часто розвивається в результаті вроджених вад серця. Зокрема, досить часта причина розвитку даної патології — дефект перегородки між шлуночками. З лівого шлуночку кров частково потрапляє в аорту, а потім через цю перегородку в правий шлуночок. В цьому випадку на нього припадає підвищене навантаження. Інші пороки серця, при яких видно на ЕКГ ознаки гіпертрофії, наступні:

  • недостатній розвиток клапана легеневої артерії;
  • тетрада Фалло;
  • інші стани, пов’язані з патологіями перегородки.

Варто відзначити, що діти не можуть самостійно повідомити батьків і лікаря про те, що саме їх турбує. Ось чому про те, що дитина страждає гіпертрофією правого шлуночка, може розповісти тільки кардіограма.

Причини розвитку гіпертрофії шлуночків у дорослих такі:

  • захворювання легенів, такі як астма, хронічний бронхіт, туберкульоз;
  • викривлення хребта;
  • поліомієліт;
  • тромбози та емболії;
  • захворювання артерій;
  • здавлення судин пухлиною;
  • стеноз мітрального клапана;
  • інші порушення будови і функціонування клапана.

Патогенез захворювання наступний:

  • потовщення волокон міокарда;
  • зростання кров’яного тиску в порожнині шлуночка;
  • гіпоксія міокарда, то є недостатнє надходження до неї кисню;
  • порушення структури міокарда, обміну речовин у ньому;
  • анатомічні зміни шлуночка.

Симптоми захворювання

Клінічно гіпертрофія не сприяє виникненню певних скарг у пацієнтів. Як правило, ознаки гіпертрофії проявляються внаслідок легеневої гіпертензії або ж гострої або хронічної недостатності серця. Легенева гіпертензія має такі ознаки:

  • задишка, з’являється навіть після незначного фізичного навантаження або в стані спокою;
  • сильний сухий кашель;
  • запаморочення і часті непритомність;
  • відчуття прискореного серцебиття, іноді в стані спокою;
  • виділення крові з мокротою;
  • різного роду порушення ритму серця;
  • болі за грудиною, пов’язані, насамперед, з гіпоксією серцевого м’яза (вони купируются нітрогліцерином).

 

Симптоми ж серцевої недостатності такі:

  • тягар, що виникає в області правого підребер’я;
  • поява малюнка розширених вен на шкірі, особливо в області живота;
  • набряки ніг.

У дітей прояв вроджених вад серця можуть супроводжувати такі симптоми:

  • посиніння шкіри;
  • сильна задишка;
  • часте серцебиття;
  • порушення ритму серця;
  • відставання у фізичному розвитку.

Існують й електрокардіографічні ознаки гіпертрофії:

  • збільшення Р-амплітуди і її тривалості;
  • Р-зубець має виражену гостру форму;
  • висота такого зубця різко збільшена;
  • зубець має симетричні форми;
  • патологічні зміни видно у другому і третьому відведенні;
  • вісь зубця Р відходить в праву сторону.

Самостійно прочитати таку кардіограму навряд чи вийде. При постановці діагнозу лікар обов’язково враховує всі відведення. На підставі отриманих електрокардіографічних даних фахівець може свідчити про розвиток у людини гіпертрофії правого шлуночка.

Ускладнення гіпертрофії

На пізніх стадіях розвитку цього захворювання з’являються ознаки так званого легеневого серця. Найголовніші симптоми легеневого серця такі:

  • поява сильної і раптового болю в загрудинної області;
  • різке зниження тиску (аж до розвитку ознак коллаптоидного стану);
  • набухання шийних вен;
  • прогресуюче збільшення розмірів печінки (до цього процесу приєднується біль в області правого підребер’я);
  • різке психомоторне збудження;
  • поява різкої і патологічної пульсації.

У разі розвитку тромбоемболії легеневої артерії швидко, буквально за кілька хвилин у людини розвиваються ознаки шоку з вираженим набряком легенів. При набряку легенів з’являється масивний вихід транссудату в легеневу тканину з області капілярів. Розвивається різка задишка в стані спокою, людина відчуває утруднення в грудях. Пізніше настає задуха, ціаноз, до яких приєднується кашель. У третини всіх випадків тромбоемболії легеневої артерії може настати раптова смерть.

При компенсованому легеневому серці, як основного слідству гіпертрофії правого шлуночка, симптоми основного порушення виражені не різко. Деякі пацієнти можуть відзначати поява несильно вираженої пульсації у верхній ділянці живота.

А ось в стадії декомпенсації поступово розвиваються ознаки недостатності лівого шлуночка. Прояв такої декомпенсації — сильна задишка, яка не вщухає навіть у стані спокою. Вона посилюється, якщо людина змінює положення тіла, особливо на лежаче. Інші симптоми свідчать про те, що у людини розвивається так звана серцева недостатність застійного типу.

Діагностика хвороби


Точний діагноз може бути поставлений лише після проведення всього комплексу діагностичних заходів. Тільки після цього може бути розпочато лікування. Діагностика полягає в наступному:

  • Лікарський огляд. Без нього не може бути розпочато будь обстеження. Як правило, саме ретельний лікарський огляд може наводити думка про те, що у людини розвивається гіпертрофія. Зазвичай кардіолог з досвідом роботи та діагностики таких пацієнтів легко може почути патологічні шуми в ділянці серця з допомогою простого вислуховування.
  • Електрокардіографія. Гіпертрофія правого шлуночка на ЕКГ помітна по численних специфічних змін. Однак на ЕКГ лікар бачить тільки порушення ритму, але ніяк не збільшення розмірів шлуночка. Відповідно, останнє і може викликати численні збої в серцевому ритмі.
  • Ретельний аналіз анамнезу, збір скарг може навести на думку про розвиток зазначеної гіпертрофії.
  • Ехо-електрокардіографія — це дослідження серця за допомогою ультразвуку. Цей вид діагностики допомагає фахівцю визначити товщину стінки шлуночка та інші параметри міокарда. Крім того, ехо-електрокардіографія здатна точно визначити тиск в шлуночку, що, в свою чергу, дає можливість діагностувати хворобу.
  • Обстеження серця з допомогою кардиовизора.
  • Визначення несприятливої спадкової схильності до захворювання.
  • Тим, хто палить, регулярно вживає алкогольні напої, не стежить за інтенсивністю фізичних навантажень, необхідно періодично перевірятися у лікаря.

    Головні принципи лікування захворювання

    Принципи лікування залежать від наявності у хворого основного захворювання. Найчастіше це пацієнти з хронічними легеневими патологіями в анамнезі.

    У разі виявленого в людини вродженого пороку серця лікарі застосовують так зване етіотропне лікування. Воно спрямоване на те, щоб усунути або значно послабити дію основного патологічного чинника. Патогенетичне лікування використовується у випадках, якщо гіпертрофія правого шлуночка є набутою.

    Якщо гіпертрофія ПШ викликана вродженими вадами серця, то дитині призначається хірургічне лікування. Сучасні медичні технології дозволяють проводити такі операції у дітей до одного року, причому більшість з них закінчуються для маленького пацієнта успішно.

    Дуже важливо коригувати артеріальний тиск з тим, щоб максимально привести його в норму. При легеневих патологій необхідно їх лікування з метою не допущення, так званого легеневого серця і декомпенсованій легеневої недостатності. Показано бронхолітики (тільки після ретельно проведеної діагностики, інакше вони можуть спровокувати ускладнення).

    У легкій ступеня лікар приписує такі препарати:

    • ніфедипін;
    • нітрогліцерин;
    • нітросорбід.

    Профілактика зводиться до наступного:

    • рання діагностика серцево-судинних патологій;
    • профілактика гіподинамії;
    • відмова від прийому алкоголю та куріння (пацієнту шкідливо навіть пасивне куріння);
    • ретельне дотримання всіх лікарських рекомендацій;
    • застосування так званих ” кисневих коктейлів;
    • санаторно-курортне лікування.

    Гіпертрофія правого шлуночка вимагає особливої уваги з боку пацієнта і лікаря. Якщо ви підозрюєте у себе таке захворювання, не зволікайте з візитом до фахівця. Адже на ранніх стадіях розвитку хвороби людині набагато легше допомогти. Від того, наскільки рано чоловік звернувся до лікаря, залежить і прогноз хвороби: він погіршується при розвитку ТЕЛА.