Біліарна гіпертензія: причини, симптоми, діагностика і методи лікування

Однією з патологій органів травлення є біліарна гіпертензія. У перекладі з латинської біліарна означає «жовчна». Тобто хвороба передбачає підвищення тиску у ворітній вені на тлі порушеного відтоку жовчі. Як виявляє себе патологія, які причини її розвитку і як її лікують, вивчаємо в статті нижче.

Зміст

• Що таке біліарна гіпертензія?
• Класифікація і види патології
• Причини біліарної гіпертензії
• Ознаки і симптоми хвороби
• Послідовність діагностики (від анамнезу до МРТ)
• Лікування
  • Народні методи лікування
• Профілактика

Що таке біліарна гіпертензія?

Біліарна гіпертензія, або, по-іншому, жовчна гіпертензія — це процес підвищення тиску в жовчовивідних протоках і ворітній вені, який формується на тлі порушеного відтоку жовчі. Тобто страждають при такій патології не тільки жовчний міхур, але і печінка, і весь організм хворого в цілому.

При жовчної гіпертензії жовч, яка в нормі повинна відправлятися в кишечник, викидається в кров. В результаті у пацієнта відзначається характерне пожовтіння шкіри.

Класифікація і види патології

Патологію під назвою «жовчна гіпертензія» медики класифікують в залежності від декількох параметрів. За типом локації порушеного відтоку жовчі виділяють такі види хвороби:

Постпеченочная (запечінкова) патологія.

Предпеченочное підвищення тиску.

Внутрипеченочная біліарна гіпертензія.

Змішаний тип патології.

За поширеністю гіпертензії у внутрішніх органах травлення медики виділяють такі типи хвороби:

Сегментарна. Порушення кровотоку відзначається лише в сегментарної відні. При цьому ворітна вена не страждає від гіпертензії.

Тотальна. У цьому випадку захворювання торкнулося вже всю судинну систему печінки.

Крім цього медики виділяють і кілька стадій хвороби:

Початкова. Для неї характерні лише функціональні розлади жовчного міхура.

Помірна. На тлі засмучених функцій внутрішніх органів травлення спостерігається їх декомпенсація. Тобто печінка здатна самостійно впоратися з виниклою проблемою.

Виражена (декомпенсована). У цьому випадку на тлі прогресування хвороби внутрішні органи вже не справляються з розладом функцій.

Ускладнена. Для цієї стадії вже характерно розвиток внутрішньопечінкового кровотечі.

Важливо: дві перші стадії захворювання ще піддаються лікуванню консервативними медикаментозним методом. В інших випадках з патологією борються методом операції.

Причини біліарної гіпертензії

У хвороби є ряд причин, які спочатку призводять до порушення відтоку жовчі в жовчовивідних протоках. Такими є:

• Холецистит, або, по-простому, жовчнокам’яна хвороба. Маленькі конкременти (камінці) закривають у цьому випадку просвіт протоків. В результаті жовч не може вільно просуватися до місця свого призначення.
• Різні освіти доброякісного і злоякісного характеру. Причому заважати відтоку жовчі може не тільки пухлина печінки або жовчного міхура, але і підшлункової залози.
• Аномальне вроджене будова жовчних проток. У цьому випадку хвороба буде проявляти себе вже в дитячому віці пацієнта.
• Паразити. Зокрема, мова йде про опісторхозу (збудник котяча двуустка) або про лямбліозі (лямблії). Паразити активно всмоктуються в стінки жовчних потоків і тим самим порушують відтік жовчі.

Важливо: найчастіше на початкових стадіях хвороби пацієнт не відчуває ніяких особливих ознак, крім легкого подташніванія і слабкості. Якщо такий стан тривалий, слід негайно звернутися до лікаря.

Ознаки і симптоми хвороби

Клінічна картина патології змінюється в залежності від стадій її розвитку. Для початкової стадії захворювання характерними будуть такі симптоми:

• відчуття тяжкості в області правого підребер’я;
• періодичне здуття живота;
• нечаста гірка відрижка.

На другий (помірної) стадії характерні такі ознаки:

• болючість з боку правого підребер’я;
• відчуття переповненого шлунка навіть при вживанні помірних порцій їжі;
• деяке збільшення селезінки і печінки, яке може промацати доктор при пальпаторному обстеженні.

На третій (вираженої в) стадії у пацієнта до всіх перерахованих симптомів додаються і такі ознаки:

• виражена набряклість тіла і особи;
• зміна кольору сечі на більш темний;
• перебої зі стільцем і часті запори;
• свербіж шкіри на животі, обличчі, долонях з-за підвищеної кількості жовчних кислот, які потрапили в кров;
• прояв венозного малюнка на животі;
• відходження газів;
• пожовтіння шкіри і білків очей;
• можлива блювота.

На останній стадії у пацієнта вже розвиваються серйозні ускладнення, які можуть бути навіть несумісні з життям. Найбільш часті ускладнення такі:

Лейкопенія і анемія в результаті руйнування всіх кров’яних тілець і їх затримки в селезінці.

Внутрішні кровотечі шлунка, прямої кишки, стравоходу.

Холангіт (гнійний процес в жовчних протоках). Виникає застояної там жовчі.

Фіброз печінки і далі біліарний цироз.

Печінковий абсцес.

Послідовність діагностики (від анамнезу до МРТ)

Точна діагностика при підозрі на билиарную гіпертензію вкрай важлива. Тому спочатку лікар докладно опитує пацієнта про спосіб життя, харчування і супутніх хронічних захворюваннях. Проводить пальпацію печінки, підшлункової залози та селезінки. При підозрі на жовчну гіпертензію призначає ряд таких обстежень:

Біохімічний та загальний аналіз крові. Виявляє рівень гемоглобіну, лейкоцитів і білірубіну в крові.

Аналіз крові на паразитів. Виявляє лямбліоз і опісторхоз.

Загальний аналіз сечі. Дає характеристику стану здоров’я пацієнта і показує можливі запальні процеси в його організмі.

Загальний аналіз калу. Можливо виявлення прихованих кровотеч в органах травлення. Також за допомогою аналізу калу визначають ферментативну здатність органів ШКТ.

УЗД (ультразвукове дослідження) органів травлення. Неінвазивний метод діагностики, за допомогою якого можна оцінити стан печінки, жовчного міхура та підшлункової залози і виявити хворобу на ранніх її стадіях.

Рентгеноконтрастне дослідження. Проводиться з використанням спеціального контрастує речовини, що реагує на рентгенівське випромінювання і змінює колір зображення на патологічних ділянках жовчовивідних проток.

КТ (комп’ютерна томографія). Неінвазивний метод діагностики, який дозволяє оцінити стан органів ШКТ за допомогою комп’ютерної діагностики.

МРТ (магнітно-резонансна томографія). Дозволяє диагносту отримати тривимірне зображення внутрішніх органів і виявити в них патологічні зони.

Біопсія. Забір тканин печінки або жовчного міхура при підозрі на наявність освіти в органах травлення. З аналогічною метою виконується і лапароскопія.

Лікування

Лікувати патологічний стан пацієнта при портальній гіпертензії потрібно тільки в стаціонарі. При цьому в залежності від стадії хвороби методика лікування може бути консервативної або оперативної. Консервативну тактику лікування застосовують при паразитарної інфекції і безкам’яному холециститі на початковій стадії. Призначають такі препарати:

• протипаразитарні;
• спазмолітики;
• жовчогінні;
• анальгетики.

Оперативні методики використовують при таких причини розвитку гіпертензії:

• пухлина доброякісна або злоякісна;
• аномальна будова жовчних проток;
• наявність каменів у жовчних протоках;
• внутрішні кровотечі;
• асцит.

Після усунення причини всі симптоми патології біліарної гіпертензії проходять самі собою, і стан пацієнта покращується.

Народні методи лікування

На тлі медикаментозного лікування при жовчнокам’яній хворобі можна застосовувати і народну терапію. Відмінно працюють тут такі продукти:

Буряк. Подрібнений коренеплід проварюють у воді до густоти. Готовий засіб п’ють по 100 мл три рази протягом дня.

Кукурудзяні рильця. Одну столову ложку сировини змішують з однією склянкою окропу. Настій витримують 20 хвилин, цідять його і п’ють завжди при виникненні спраги.

Олія оливкова. Показано приймати по 0,5–1 столовій ложці три рази в день перед їжею. Курс — три тижні.

Кріп. Його потрібно заварювати, як чай, в термосі. Застосовувати можна як траву, так і насіння. Готовий чай п’ють до 5 разів на день по 100 мл Засіб відмінно розчиняє камені в жовчному.

Профілактика

Щоб захистити жовчний міхур від порушення роботи жовчних проток, показаний активний спосіб життя спільно з правильним харчуванням. Бажано вживати більше рослинної та кисломолочної продукції. Виключити вживання холодної їжі з метою уникнути спазму жовчного міхура. З тієї ж причини варто уникати стресових ситуацій.

Біліарна гіпертензія — стан, яке на перших порах протікає латентно, і наслідки такої прихованої патології найнебезпечніші для життя і здоров’я пацієнта. Тому рекомендується регулярно проходити профілактичні огляди, щоб вчасно виявити патологію або виключити її наявність.