Артеріальна гіпертензія

Артеріальна гіпертензія — патологічний стан, що характеризується тривалим підвищенням показників тиску в артеріях великого кола кровообігу. Ознакою захворювання стає підйом діастолічного (нижнього) ПЕКЛО, але в більшій частині діагностованих випадків у хворих відзначається стійкий ріст систолічного (верхнього) тиску.

Зміст

• Який тиск вважається підвищеним
• Класифікація АГ (первинна, вторинна)
  • Різновиди вторинної (симптоматичної) гіпертензії
• Наслідки і ускладнення
• Причини
• Симптоми
• Діагностування
• Лікування
• Харчування
• Профілактика

Який тиск вважається підвищеним

Класифікація показників артеріального тиску, прийнята ВООЗ у 1999 році, діє і донині. Нормальними вважаються наступні:

• оптимальне — менше ніж 120/80 мм рт. ст.;
• фізіологічна норма — менше ніж 130/85 мм рт. ст.;
• нормальний підвищений — у діапазоні 130-139/85-89 мм рт. ст.

Підвищення тиску вказує на формування гіпертонічної хвороби. Внутрішня градація патології виглядає наступним чином:

М’яка (I ступінь) — 140-159/90-99 мм рт. ст.

Помірна (ІІ друга ступінь) — 160-179/100-109 мм рт. ст.

Важка (III ступінь) — понад 180/110.

Прикордонна АГ діагностується у разі отримання показників у 140-149/90 мм рт. ст. і нижче. Супроводжується епізодами зростання тиску і його мимовільної стабілізацією.

Ізольована систолічна гіпертонія діагностується при показниках 140 і вище / 90 і нижче мм рт.ст. Цей тип патології характеризується підвищенням систолічного показника при фізіологічному рівні діастолічного.

Класифікація АГ (первинна, вторинна)

Класифікація гіпертонії ґрунтується на декількох ознаках. При систематизировании медики врахували:

• причини, що провокують розвиток патології;
• зазнали поразки органи-мішені;
• поточний рівень кров’яного тиску і т. д.

Залежно від етіологічних факторів прийнято виділяти:

Первинну (есенційну) форму.

Вторинну (симптоматичну) гіпертензію.

За характером проходження розрізняють доброякісну (повільно розвивається) і злоякісну (зі стрімким погіршенням стану) артеріальну гіпертензію.

Різновиди вторинної (симптоматичної) гіпертензії

Вторинна (симптоматична) артеріальна гіпертензія — вид захворювання, що розвивається через ураження органів, що відповідають за регуляцію АТ. Характеризується стійким перебігом, відсутністю позитивної реакції на проведену гіпотензивну терапію, а також змінами в органах-мішенях, зокрема, формуванням серцевої, ниркової недостатності і т. д.

Якщо первинна гіпертонія (есенціальний формат) виникає як самостійне захворювання, то вторинні форми — завжди симптом основної патології. Синдром артеріальної гіпертензії супроводжує досить значного числа хвороб. Діагностується в 10 % від усіх виявлених випадків стійкого підвищення артеріального тиску.

Класифікація симптоматичної гіпертонії ґрунтується на провокують хворобу факторах.

Виділяють:

Нейрогенні АГ. Розвиток зумовлений ураженням ЦНС і супутніми патологіями, наприклад, неоплазії мозку.

Нефрогенний (ниркового походження). Діляться на інтерстиціальні, ренопаренхиматозные, реноваскулярній, змішані і ринопривные форми.

Ендокринні АГ. Зустрічаються надниркова, тиреоїдний, гіпофізарний і клімактеричний формати.

Гемодинамічні — спровоковані патологіями серця і великих артеріальних русел.

Лікарська форма. Її розвиток зумовлений прийомом оральних контрацептивів, глюкокортикостероїдних засобів і т. д.

Величина та стійкість підвищення ПЕКЛО, вираженість змін стану лівого шлуночка та очного дна лежать в основі ще однієї класифікації. Медики виділяють наступні різновиди симптоматичної АГ:

Транзиторна. Для патології типово короткочасне підвищення показників тиску. Зміни в стані очного дна повністю відсутні. Гіпертрофія лівого шлуночка майже не фіксується.

Лабільна. Характеризується помірним, нетривалим підвищенням ПЕКЛО (самостійне зниження не відбувається). Присутній слабка лівошлуночкова гіпертрофія, звуження судин сітківки ока.

Стабільна. Супроводжується стійко високим тиском крові. Діагностується потовщення міокарда, виражені порушення в судинах очного дна.

Злоякісна (неконтрольована). Супроводжується різким збільшенням тиску крові. Результат несприятливий.

Зустрічаються наступні форми симптоматичної гіпертонії:

• Легенева АГ (гіпертензія малого кола кровообігу). Встановлюється як діагноз при визначенні показника тиску крові в легеневій артерії понад 25 мм. рт. ст.
• Вазоренальная АГ — вторинна форма патології, обумовлена недостатнім кровообігом в нирках в результаті порушеною пропускної здатності артерій.
• Портальна гіпертензія — один з різновидів симптоматичної форми захворювання, що супроводжується підвищенням тиску всередині ворітної вени.
• Гіпертензія вірсунговому протоки. Розвивається на тлі хронічного запалення підшлункової залози.

Наслідки і ускладнення

При довгостроково протікає гіпертонії відбувається ураження судин органів-мішеней: серця, мозку, нирок і очей. Порушення процесу кровообігу може призводити до таких наслідків, як:

• стенокардичні напади,
• інфаркт міокарда,
• неврологічні ускладнення і т. д.

Важливо! Формування гострих станів на тлі різкого підйому показників артеріального тиску вимагає його зниження в перші хвилини/години.

Причини

Причини розвитку есенціальної форми патології медикам достеменно не відомі. Висувається кілька теорій:

Нейрогенна (спадкового походження). Причиною розвитку стають хронічний стрес, значні емоційні потрясіння, травми психологічного характеру. Все це провокує збій в процесі нейронної регуляції, що супроводжується посиленням активності симпатичної системи. Підсумок — розбіжність сигналів до всіх органів і підвищення тонусу стінок судин.

Об’ємно-сольова. Обумовлена порушеннями процесів виведення зайвої рідини і певних мікроелементів. В результаті надмірного вмісту солей натрію відбувається збільшення загального об’єму крові. Спроби організму підтримати процес гемостазу на фізіологічному рівні призводять до спазмування дрібних судин. Показники хвилинного об’єму серця стабілізуються, але відбувається підйом загального тиску крові.

Важливо! Медики стверджують, що причиною розвитку АГ стає підвищення активності симпатичної системи.

Модифікованими (змінними) факторами ризику, які можуть спровокувати виникнення артеріальної гіпертензії, виступають:

• вік — діагностування захворювання відбувається у людей старшої вікової категорії;
• шкідливі звички — куріння, прийом алкоголю;
• стан хронічного стресу;
• недостатня фізична активність;
• надмірна вага;
• наявність супутніх патологій — особливо несприятливий цукровий діабет;
• надлишок солі при нестачі калію.

Причини підвищення артеріального тиску можуть бути різними. Провокуючим фактором здатна виступати активна робота надниркових залоз, а також схильність на генному рівні.

Симптоми

У початковій стадії формування гіпертонія протікає безсимптомно. Про наявність проблеми хворий дізнається тільки після розвитку серйозних ускладнень.

Єдиною ознакою патології можна назвати підвищення показників тиску. Скарг немає зовсім, або вони не специфічні:

• головні болі, що локалізуються в районі лоба і потилиці;
• запаморочення;
• шум.

Перші скарги формуються на тлі ураження органів-мішеней. На даному етапі відзначається поява наступної симптоматики:

• запаморочення, що супроводжується головним болем, шумом — виникають як закономірний підсумок порушень кровообігу;
• починаються проблеми із запам’ятовуванням інформації;
• оніміння рук/ніг;
• слабкість;
• подвоєння видимого зображення;
• поява чорних крапок в полі зору;
• порушення мови (рідко);
• нефропатія.

Симптоми типові для завершальних стадій. На початку формування патології носять приходить характер.

При ураженні серця починає гіпертрофована лівий шлуночок (ЛШ). Причиною зміни стає компенсаторна реакція організму, що дозволяє стабілізувати підвищені навантаження на його стінку. Збільшення шлуночка обумовлено збільшенням кількості кардіоміоцитів. У міру погіршення стану відбувається дилатація серцевих камер.

Подібні пошкодження органу можуть проявлятися у вигляді:

• формування серцевої недостатності,
• раптової зупинки серця,
• ішемічної хвороби,
• порушень шлуночкового ритму,
• серцевої астми,
• сильної задишки під час навантажень.

Важливо! Серцеві болі на тлі АГ розвиваються в період абсолютного спокою або в результаті емоційного перенапруження. Характерною ознакою стає неможливість купірування нападу таблеткою гліцерину.

При ушкодженні нирок може спостерігатися наявність білка в сечі. Не виключена поява домішок крові. Ймовірність виникнення ниркової недостатності мінімальна.

Основний клінічний ознака артеріальної гіпертензії — головний біль. З’являється в будь-який час доби, але частіше всього в ранкові години. Відчувається хворим як розпираючий або біль-напруга. Місце локалізації — потилиця, але не виключено поширення на інші області голови. Болючість посилюється при нахилах і під час кашлю. Може виникати як відповідь на стресові ситуації, фізичне перенапруження.

Діагностування

Діагностика захворювання покликана вирішити наступні завдання:

• встановлення патології, визначення поточної ступеня;
• виявлення походження гіпертонії (первинна/вторинна форма);
• проведення диференційної діагностики;
• визначення наявності/відсутності пошкодження органів-мішеней.

В ході особистої бесіди з хворим лікар з’ясовує необхідні моменти:

Були випадки захворювання в найближчому оточенні.

Як часто фіксується підйом тиску.

Присутні в анамнезі пацієнта хронічні хвороби і т. д.

Підраховується індексу маси тіла (ІМТ). Ожиріння — одна з потенційних провокаторів формування гіпертонії.

Після завершення огляду вимірюється ПЕКЛО. Щоб визначити ступінь артеріальної гіпертонії, хворому призначається виконання профілю АТ, тобто проведення замірів хворим самостійно в домашніх умовах. Необхідно зробити 4 виміру: два вранці і два у вечірній час, кілька днів поспіль.

Отримані результати потрібно заносити в таблицю. Якщо показники перевищують 140/90 мм рт. ст., можна говорити про наявність артеріальної гіпертензії.

Іноді призначається ДМАТ (добове моніторування артеріального тиску). Методика показана у тому випадку, якщо виміри АТ пацієнта залишаються в нормі, але інша симптоматика захворювання має місце.

Важливо! ДМАТ являє собою багаторазові виміри показників артеріального тиску протягом повних діб. Заміри виконує спеціальний апарат.

Щоб встановити справжню причину розвитку гіпертонії і визначити силу ушкодження органів-мішеней, призначаються:

• Обстеження ниркової системи. Включає дослідження урини — загальний тест, збір за Нечипоренком та Зимницьким. Призначається проба Реберга, ультразвук ниркової системи, ренографія з введенням радіоактивного ізотопу.
• Перевірка серця. Використовується ЕКГ (електрокардіограма показує зростання зубця R), Ехокг (дозволяє побачити ознаки патологічного збільшення лівого шлуночка і інші трансформації).
• Офтальмологічний огляд очного дна. Ознакою хвороби стає візуальна звивистість судин, ущільнення. Не виключені крововиливи.
• Ультразвук щитовидної залози і надниркових залоз.
• Дослідження крові — загальний тест і розширена біохімія.

При діагностуванні вторинної форми гіпертонії необхідно виконання диференціальної діагностики (ДІФ). Проходить вона в два етапи:

• аналіз клінічної картини, збір скарг, фізикальний огляд пацієнта зокрема, аускультація, інструментальні/лабораторні дослідження;
• діагностичні заходи, що дозволяють оцінити функціональний стан органів і наявних змін, зокрема, обов’язково зняття кардіограми.

Розглянуті методи допомагають підтвердити діагноз, визначити походження захворювання і підібрати адекватну станом терапію.

Лікування

Лікування АГ починається з перегляду способу життя та немедикаментозної терапії. Винятком є вторинна гіпертензія.

Медикаментозна терапія артеріальної гіпертонії передбачає прийом наступних груп лікарських засобів:

Діуретики. Препарати чинять позитивний вплив на стан серцево-судинної системи. Прийом не супроводжується розвитком побічних ефектів. Терапія захворювання починається з сечогінних препаратів (протипоказання — цукровий діабет і подагра). На тлі лікування збільшується обсяг виведеної сечі нирками і, відповідно, надлишку води і солей натрію. Діуретики призначаються в комплексі з іншими гіпертензивними засобами.

Альфа-адреноблокатори. Медикаменти відрізняє хороша переносимість. Вони не впливають на рівень цукру крові. Забезпечують зниження АТ з незначним збільшенням пульсу (частоти скорочення серцевого м’яза). Побічним проявом стає виникнення ортостатичної гіпотензії на початку лікування препаратами цієї групи. Щоб виключити її розвиток, ліки бажано приймати перед сном.

Бета-адреноблокатори. Знижують частоту серцевих скорочень, що супроводжується зниженням артеріального тиску.

Інгібітор АПФ. Сучасні препарати відрізняє високий терапевтичний ефект і хороша переносимість. На тлі прийому коштів в організмі хворого не відбувається формування ангіотензину II — гормону, що провокує звуження просвіту судин. Завдяки цьому периферичні судини розширюються, серце працює в більш спокійному ритмі. Відбувається зниження показників артеріального тиску.

Антагоністи ангіотензину-II. Ліки також блокує ангіотензин II. Призначаються при неможливості прийому інгібіторів АПФ.

Антагоністи кальцію. Медикаментозні засоби розширюють просвіти судин, попереджаючи тим самим розвиток інсульту. Препарати надають відмінний терапевтичний ефект і добре переносяться. Мають невеликий список протипоказань. Найчастіше призначаються у складі комплексної терапії.

Припиняти лікування навіть після стабілізації артеріального тиску категорично заборонено. У цьому випадку захворювання знову почне прогресувати, що негативно вплине на стан органів-мішеней. До того ж ризик розвитку інфаркту та інсульту значно зростає.

Лікування захворювання проводиться амбулаторно: пацієнт самостійно приймає підібрані медикаментозні препарати. Госпіталізація в стаціонар рекомендована тільки в важких випадках.

Терапія патології крім прийому медикаментозних препаратів передбачає проведення масажу. Процедури сприяють не тільки зниження тиску, але й загальному зміцненню організму, поліпшенню діяльності серцево-судинної системи і т. д.

Харчування

Дотримання принципів дієтичного харчування — один з важливих етапів на шляху стабілізації показників артеріального тиску. При гіпертонічній хворобі рекомендовано дотримання дієти №10 за Певзнером.

На початковій стадії формування патології (АГ 1 ступеня) необхідно дотримуватися дієти №5. Вона передбачає обмеження у використанні кухонної солі. При погіршенні стану та розвитку порушень в роботі серця і судинної системи рекомендований перехід на дієту №5 А.

Якщо захворювання ускладнене атеросклерозом, призначається дотримання дієти №10 С. Гипохолестериновая дієта ґрунтується на зниженні споживаних жирів тваринного походження, легкозасвоюваних вуглеводів. Раціон повинен включати продукти з високим вмістом харчових волокон, рослинних жирів і білків.

Список дозволених продуктів представлений наступними позиціями:

• Хліб пшеничний, житній, цільнозерновий, з висівками. Несдобная випічка, галети.
• Овочеві супи, заправлені крупою.
• Дієтичні сорти м’яса: птиця, кролик. Дозволено відварювати і запікати.
• Морська/річкова риба. Морепродукти.
• Сезонні овочі. З них можна готувати рагу.
• Кисломолочні продукти і сир низької жирності. Нежирна сметана (кладеться в блюдо).
• Яйця всмятку (не більше 3 штук в тиждень).
• Молочні і томатні соуси.
• Крупи, макарони.
• Олія (для додавання в готову страву).
• Фрукти/ягоди (в якому вигляді). Можна використовувати для приготування компотів, желе, киселів.
• Соки, чай з молоком, відвар шипшини.

З раціону необхідно повністю виключити:

• Свіжоспечений хліб, здобу, листкову випічку.
• Наваристі бульйони.
• М’ясо жирних сортів.
• Копченості, ковбаси.
• Рибу (солона/копчена), ікру.
• Жирні соуси, сири, вершки.
• Щавель, редис, шпинат, хрін, гриби.
• Морозиво, шоколад, кондитерські вироби, міцний чай, кава.

Необхідно значно скоротити споживання солі.

Профілактика

Неспецифічна профілактика захворювання. Рекомендації стандартні:

Дотримуватися принципів дієтичного харчування, виключивши або значно скоротивши обсяг певних продуктів. Зменшити споживання солі та жирів тваринного походження. У процесі приготування їжу бажано не підсолювати зовсім. Необхідно відмовитися від жирних/гострих/смажених страв.

Щоденне фізичне навантаження у відповідності з віковою групою. Виконання гімнастики покращує самопочуття людини. Рекомендовані біг, ходьба, плавання, відвідування тренажерного залу, дихальні вправи. На початку занять організм повинен отримувати мінімальну навантаження. Збільшувати її потрібно поступово.

Нормалізація ваги — одна з обов’язкових умов успішної профілактики.

Потрібно навчитися контролювати стресові ситуації, оскільки саме порушення роботи ЦНС медики називають чи не головною причиною розвитку захворювання. У цьому добре допомагають аутотренінг, медитування, самонавіювання.

Повна відмова від шкідливих звичок. Куріння і алкоголь також здатні провокувати патологію.

Патофізіологія розглядає артеріальну гіпертензію як одну з серйозних патологій, не тільки ухудшающую якість життя хворого, але здатну стати причиною летального результату. Саме тому при появі епізодів підвищеного артеріального тиску необхідно отримати консультацію фахівця і при необхідності почати лікування.