Поразка рогового (верхнього) шару епідермісу спорами дріжджових грибів Malassezia furfur або Pityrpsporum orbiculare/ovale — захворювання, що носить назву висівкоподібний або різнобарвний лишай (в народі сонячний грибок, кольоровий лишай). Зараження грибковою інфекцією не дає болісної симптоматики. Хвороба в 87,5% випадків протікає без фізичного дискомфорту, тривати довго і складно лікується.
Збудник хвороби оселяється у верхньому шарі епідермісу, і в устя волосяних фолікулів. Його розмноження супроводжується появою на шкірних покривах білястих плям — косметичний і дерматологічний дефект.
Коли починають з’являтися осередки ураження, хвора людина відчуває психологічні і емоційний дискомфорт. Особливо якщо «висипає» висівкоподібний лишай на обличчі, зоні декольте, плечах та інших відкритих місцях тіла. Найбільш ймовірні місця ураження — ділянки на шкірі, де розташовується велика кількість сальних залозок.
Важливо! Інфекційно-грибковий квітучий лишай не небезпечний для життя людини. Його також лікарі не вважають небезпечним недугою. Близько 79,2% людей у світі є носіями грибів-сапрофітів на шкірі, але захворіють не обов’язково все. Але якщо на шкірі з’явилися пігментні характерні плями, необхідно дотримуватися ряду правил — мати особисті туалетно-косметичні та гігієнічні засоби, одяг та постільну білизну. А головне пройти кваліфіковане лікування висівкоподібного лишаю з застосуванням протигрибкових засобів.
Патогенез і причини появи сонячного грибка
Гриби, які викликають шкірний недуга, постійно живуть на поверхні шкіри, будучи частиною її мікрофлори. При сильному імунітеті і нормальної роботи потових залоз вони не активні — знаходяться в латентній стадії. Але за певних умов «прокидаються», починаючи інтенсивно розмножуватися.
При цьому дріжджоподібні гриби мають унікальну особливість — кожен з трьох видів може змінювати в інший. Тому можна сказати, який збудник, і при яких обставинах став винуватцем недуги.
Мікроскопія лусочок, взятих з ураженої ділянки епідермісу, показує присутність товстих і коротких ниток міцелію. Вони трохи вигнуті і розташовуються в проблемній зоні гронами. Фахівці знають, як лікувати висівкоподібний лишай, але отримати саму культуру фактично неможливо (медицина зафіксувала поодинокі випадки отримання гриба).
Тому чітко обумовити причини і фактори ураження лікарі досі не можуть. Але, вивчаючи патогенез захворювання (відомо з 1853 року), вдалося встановити, що недугою частіше страждають люди у віці 16-30 років. У дітей у віці до 7 років висівкоподібний різнобарвний лишай зустрічається надзвичайно рідко.
Причинами виникнення хвороби можуть бути
- підвищена пітливість тіла;
- особливий хімічний склад поту — створюються оптимальні умови на шкірі для розмноження дріжджоподібних грибів;
- фізіологічні відхилення в процесі відлущування рогового шару;
- генетична/індивідуальна схильність;
- туберкульоз легенів;
- гормонотерапія;
- сонячна радіація та іонізуюче випромінювання;
- захворювання серцево-судинної системи;
- зниження імунітету;
- надлишок важких металів в організмі;
- порушення захисних функцій епідермісу.
- неправильний вибір натільної та верхнього одягу.
Жаркий і вологий клімат — сприятливі умови, що провокують висівкоподібний лишай на тілі, але причини його появи можуть вказувати і на підвищений цукор у крові, неврози і стресові ситуації. Часто недуга вражає дуже ослаблених дітей і підлітків, що перенесли важке захворювання.
Багато фахівців схиляються до того, що ураження епідермісу Malassezia furfur або Pityrpsporum orbiculare/ovale частіше виникає у підлітків обох статей і молодих чоловіків. Такий висновок зроблено на підставі того, що лікування висівкоподібного лишаю частіше проводять у осіб цих категорій.
Важливо! Pityrpsporum ovale крім висівкоподібного лишаю у людини провокує і фолікуліт — форма поверхневої (також вражає верхні шари) піодермії. Інфекційне захворювання, яке вражає волосяні фолікули, тому частіше розвивається на волосистих частинах тіла (голова, розгинальні зони рук і ніг). Без своєчасного лікування фолікуліт призведе до розвитку себорейного дерматиту.
Перебіг захворювання і його особливості
Щоб упевнитися, що на тілі з’явився висівкоподібний лишай, потрібно вивчити симптоми недуги. Його головна ознака — рожево-жовтувато-коричневі плями на шкірних покривах. Вони не носять запальний характер і проявляються прямо біля самого гирла фолікула. Спочатку це ледь помітне точкове пігментовані плямочка, яка поступово «розповзається». Таких точкових плям буде кілька.
З перебігом хвороби вони збільшаться площі і зіллються одне з одним. Кольоровий висівкоподібний лишай у людини має характерну особливість плями — фестончатые (закругленно-овальні) краю.
Після злиття настає наступна стадія хвороби — зміна кольору вогнища. З-за цієї особливості недуга і назвали різнобарвним/кольоровим. Великі вогнища темніють. Їх відтінок стає бурим або кольору кави з молоком. У якому б віці не був діагностований різнобарвний лишай, незалежно від причини його виникнення, вогнища ураження завжди будуть мати унікальні характеристики:
- плями, які не виступають над поверхнею покривів;
- може бути слабкий свербіж, але в 95% випадків вогнища не турбують;
- з часом на вогнищі з’являються муковидные лусочки, тому і висівковий лишай;
- при поскабливании місця ураження лусочки явно виражаються;
- розташування вогнищ несиметрично;
- зазвичай різнокольоровий або висівкоподібний лишай у людини локалізується на спині та грудній клітці, рідше на боках тулуба, шиї і животі. Є випадки виявлення вогнищ на голові в зоні волосся і пахвових западинах. Характерно, що фолікула при цьому залишається неушкодженою.
Симптоматика кольорового грибка на шкірі
В зоні ураження шкірних покривів немає больових відчуттів. Рідко проявляється свербіж. Перебіг хвороби тривалий. Грибковий недуга може не зникати місяцями і навіть роками. При цьому навіть ефективне лікування різнобарвного лишаю не гарантує відсутність рецидиву. Лікарі встановили, що вилікуваний недугу протягом життя хворого може повторюватися багато разів.
Ультрафіолетові промені в 23% випадків призводять до зникнення грибкових уражень. Саме до цієї методики лікування часто вдаються хворі. Але такий спосіб вилікувати різнобарвний лишай загрожує наслідками — псевдолейкодерма. Зона ураження не засмагає і з часом, на ній з’являються білі плями.
Важливо! Небезпека захворювання в тому, що окрім естетичного дефекту, він не приносить людині дискомфорт. Тому до тих пір, поки кольоровий лишай, не вразить велика ділянка, лікування хворий не проходить.
Поставити діагноз і призначити лікування різнобарвного лишаю повинен лікар, враховуючи особливості стану здоров’я хворого і локалізацію вогнищ ураження. Хворому варто приготуватися до затяжного і важкого процесу одужання. Після позитивної терапії, йому доведеться стежити за своїм здоров’ям і проводити профілактику захворювання.
Боротьба з кольоровим грибком в домашніх умовах
Після появи на шкірі плям, головне питання, яке турбує хворого, як вилікувати кольоровий лишай без ускладнень і наслідків. Щоб уникнути ускладнень, лікування повинно бути систематичним і регулярним. В домашніх умовах можна приготувати бовтанки, які контролюють «розповзання» спір по тілу та їх ліквідацію:
Сік лопуха або цибулі
Засіб ефективно проти тільки почався лускатого лишаю, але і на цій стадії лікування все одно буде тривалим — не менше 2 тижнів. Натирати вогнища ураження соком потрібно не менше 3 разів на добу.
Настоянка календули (можна купити в аптеці)
При самостійному приготуванні потрібні суцвіття календули і медичний спирт. Компоненти беруть у пропорції 1:5. Настоюється бовтанка в темному і прохолодному приміщенні. Процедуру нанесення настоянки проводять не менше 3 разів на добу.
Важливо! З’ясувавши, чим лікувати висівкоподібний лишай, приступати до курсу терапії рекомендують тільки після повної дезінфекції всього білизни. Цю процедуру слід стягнути не тільки натільну білизну, але і постільна, светри, штани, шкарпетки та інше Якщо не провести дезінфекцію, різнобарвний лишай повернеться і лікування буде марним.
Медикаментозне лікування грибкового висипання
Протигрибкові препарати надають ефективне лікування кольорового позбавляючи у людини без пошкодження прилеглих до осередку ураження здорових тканин. Більшість з них можна застосовувати дітям віком від 12 років.
Фармацевтика пропонує засоби як системної дії, так і місцевого (зовнішнього). Перший вид протигрибкових речовин випускається в таблетованій формі, другий — у вигляді кремів, мазей, спреїв, гелів і розчинів.
Зручніше використовувати креми та мазі. Вони допомагають при початкових і середньо стадіях захворювання. Запущені форми захворювання доведеться лікувати комплексно. З’ясовуючи питання, як позбавитися від кольорового грибкового позбавляючи на голові у волосистій частині, не варто забувати і про шампунях. Можна застосовувати і лосьйони. Фахівці рекомендують такі препарати для місцевого застосування:
- Клотримазол.
- Терфалин.
- Тридерм.
- Тербінафін.
- Саліциловий лосьйон.
- Бифосин.
- Микоспор та ін.
Будь-який із зовнішніх засобів рекомендується наносити від 2 до 3 разів на добу. Курс терапії триває не менше 2-2,5 тижнів. На початкових стадіях хвороби, після перших 5-7 днів використання кремів або мазей, може здатися, що недуга відступила.
Якщо є серйозні поліпшення, припиняти процедури все одно не можна. Щоб повністю вилікувати висівкоподібний, або кольоровий грибковий лишай, потрібно пройти повний 2-тижневий курс терапії.
Значне розповсюдження плям зміненого кольору вимагає проведення системної протигрибкової терапії, яку доповнюють препарати місцевого застосування. Зазвичай призначають таблетовані і капсульні форми антимікотичним речовин. Курс терапії становить не менше 14 днів. Фахівець може призначити наступні таблетки від кольорового позбавляючи на тілі:
- Орунгал.
- Флуконазол.
- Клотримазол.
- Кетоканазол.
- Дифлюкан.
- Ітраконазол та ін.
Важливо! Таблетки і капсули містять найбільшу кількість активнодіючого протигрибкової речовини. Тому перед прийомом необхідно уважно прочитати інструкцію, визначитися з умовами прийому та дозуванням. Не можна перевищувати добову дозу речовини, інакше побічних явищ не уникнути.
Підготовка до процесу лікування та допоміжні засоби
Задаючись питанням, як вилікувати висівкоподібний грибковий лишай, хворий повинен пам’ятати, що недуга розвинувся на тлі патології. Тому один з етапів лікування — виявити і вилікувати її. Без цього не уникнути рецидивів, так і процес одужання буде тривалим і складним. Також фахівці рекомендують збалансувати харчування і режим дня, проводити прибирання в приміщенні з дезінфікуючими засобами.
Допоможуть впоратися з хворобою та кератолітичні препарати зовнішнього застосування медикаменти, які допоможуть швидше отшелушиться роговим муковидным лусках і пом’якшать шкіру.
Профілактика рецидиву
Самим небезпечним часом для осіб, входять у групу ризику, — літо. У спекотні дні і при підвищенні пітливості лікарі рекомендують протирати зони Х (вказані вище) саліциловим спиртом. Попередити виникнення позбавляючи в домашніх умовах можна, використовуючи і підкислену воду (сік лимона або оцет). Непоганим профілактичним засобом і протигрибкові препарати — наносити на епідерміс один радий 2-3 тижні.
Також слід дотримуватися наступних правил поведінки:
- не носити синтетичного одягу (тільки бавовна повинен стикатися з шкірними покривами);
- частіше проводити санітарно-гігієнічні процедури;
- виключити фізичні навантаження й спорт;
- уникати високих температур і стресових ситуацій.
Особам, які страждають підвищеним потовиділенням, вилікувати висівкоподібний лишай буде вкрай складно без корекції цього процесу. Рекомендується звернутися до фахівця, який допоможе виявити причину посиленої пітливості. При дотриманні правил, рецидиви будуть рідкісними.
